Інші споруди на території ярмарку
Сюди приїжджали представники різних релігій і національностей. Це врахували автори плану забудови. У XIX столітті побудували Вірмено-григоріанську церкву і мечеть. На протилежній стороні від Собору знаходилися Китайські ряди, представляли собою чотири невеликих споруди, виконані в східному стилі. Ці корпуси були призначені для торговців-азіатів, які привозили в Росію безліч сортів чаю.
Тут була споруджена підземна склепінчаста каналізація. Для Росії це був майже унікальний випадок. Підземні роботи в той час велися виключно в Москві. Примітно, що перші підземні галереї в Парижі з’явилися значно пізніше.
У 1833 р. на нижегородської ярмарку побував Пушкін. Свої враження він відобразив у одній із глав «Євгенія Онєгіна».
Розквіт ярмарку
Пік популярності цієї торгової площадки припав на другу половину XIX століття. Після того, як була відкрита Миколаївська залізниця, торговці підвищили ціни в кілька разів. Ярмарок отримала міжнародне визнання. Сюди з’їжджалися вірмени, бухарцы, перси, хівинці і, звичайно ж, європейці.
Тільки в 1946 році на Нижегородська ярмарок було завезено товарів на 50 млн рублів сріблом. Серед пропонованої продукції переважали вовняні, шовкові, бавовняні вироби, метали і чай. Щорічно сюди з’їжджалися більше двохсот тисяч чоловік, при цьому в самому місті проживало менше двадцяти тисяч.
Популярність ярмарки призвела до розвитку інфраструктури. З’явилися нові ресторани, трактир, чайні, готелі. На протилежному березі річки Оки, на Різдвяної вулиці, були зведені цегляні будівлі. У 1852 році на ярмарковій площі побудували Хрестовоздвиженську каплицю. Автор проекту – Олександр Бєлов. У 1859 році відкрилася Печерська каплиця.
