При вивченні інституту сім’ї особлива увага приділяється аналізу виконуваних ним функцій. Думки фахівців з цього питання добре між собою узгоджуються. Існуючі відмінності стосуються в основному лише ступеня деталізації сфер життєдіяльності сім’ї. Приміром, сексуально-еротичну функцію деякі автори відокремлюють від репродуктивної, по-перше, через її самостійної цінності, по-друге, відводячи провідну роль війни у психосексуальному розвитку людини родині.
Інститут сім’ї
Сім’я є складним соціальним утворенням, в якому переплетені інтереси товариства в цілому, окремої сім’ї і кожного її члена зокрема. Її визначають як історично сформовану конкретну систему подружніх і дитячо-батьківських взаємин. Її розглядають як малу групу, члени якої пов’язані шлюбними або родинними зв’язками, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю. У ній вбачають соціальну необхідність, обумовлену потребою суспільства у відтворенні фізично і духовно здорового населення.
Сім’я володіє цілим комплексом важливих соціальних функцій і ролей, заради яких суспільство готове створювати, підтримувати й охороняти цей соціальний інститут. Важливо враховувати, що в людській культурі в соціальних нормах відображені ідеалізовані уявлення про те, якою повинна бути сім’я з точки зору моральних цінностей суспільства.
Тому нормальна сім’я – поняття досить умовне. Такими можна вважати ті, які забезпечують необхідний мінімум добробуту, соціальної та психологічної захисту, створюють умови для соціалізації дітей до досягнення ними зрілості – психологічної і фізичної. Нормально функціонуючі сім’ї – це ті, які відповідально та диференційовано виконують свої функції.
Щодо основних функцій сім’ї судження психологів багато в чому відповідають поглядам соціологів і культурологів. Цій темі присвятили роботи такі відомі психологи, як Дружинін Ст. Д., Єлізаров А. Н., Мацковский М. С. На думку Єлізарова А. Н., в сім’ю людей об’єднують ціннісні орієнтації, і вони ж задають перспективу її розвитку.
Під соціальними функціями сім’ї розуміються види її життєдіяльності, безпосереднім чином пов’язані з задоволенням потреб її членів. Час від часу вони зазнають деякі зміни внаслідок розвитку суспільства.
Єдиної загальноприйнятої класифікації соціальних функцій сім’ї на сьогоднішній день немає, проте між існуючими спостерігається взаємозалежність і взаємодоповнюваність. Розбіжності в поглядах на цей предмет не настільки істотні. Нижче наведено характеристики основних функцій сім’ї.
Сексуально-еротична функція
Сексуальність – це вроджена потреба, що виражає себе в поєднанні біологічних, фізіологічних, психічних і емоційних реакцій. Всі вони нерозривно пов’язані з потягом один до одного осіб протилежної статі і з задоволенням цього потягу. Тому однією з найважливіших функцій сім’ї є сексуально-еротична, що передбачає отримання задоволення від задоволення сексуальних потреб партнерів.
Незадоволеність в інтимній сфері заважає людині нормально жити і виконувати свої повсякденні обов’язки. Він стає дратівливим, похмурим. Сексуальна незадоволеність є сильним дестабілізуючим фактором для подружніх відносин.
Репродуктивна функція
Репродуктивна функція сім’ї передбачає задоволення індивідуальної потреби в дитині. Вона також пов’язана з підтриманням здоров’я. Адже перед сім’єю у цьому випадку постає завдання запобігання прояву в нових поколіннях різних біологічних аномалій. Репродуктивна функція сім’ї становить колосальну значущість для суспільства в цілому, оскільки задовольняє його потреба у відтворенні населення.
Виховна функція
Виховна функція сім’ї дуже важлива. Психологи підкреслюють, що з усіх дитинчат людський є найменш самостійним. Щоб він міг нормально рости і розвиватися, йому необхідні тривалі догляд і турбота батьків. Головне, що вони можуть йому дати, – це любов. Разом з нею вони передають дитині свій життєвий досвід і знання, а також допомагають розкрити і розвинути його унікальні здібності та таланти. Сімейне виховання робить набагато більш сильний вплив, ніж суспільне, так як воно більш емоційно і пов’язане з любов’ю до дітей з боку батьків, викликає відповідні почуття у дітей.
Виховна функція сім’ї поширюється не тільки на юне покоління, але і на дорослих людей. Систематичне вплив виховного характеру з боку сімейного колективу відчувається людиною впродовж всього її життя. Також відбувається постійне вплив дітей на батьків та інших дорослих членів сім’ї. Самовиховання батьків пов’язано в першу чергу з постійним впливом дітей на їх життя.
Економічна функція
Під економічною функцією розуміється організація діяльності щодо фінансового забезпечення сім’ї, що включає всі джерела і обсяг сімейних доходів. На них базуються матеріальні умови життя сім’ї. Це і створення нормальних побутових умов. Це і фінансова підтримка неповнолітніх і непрацездатних її членів. Це потенціал забезпечення зростаючих потреб та розширення можливостей сім’ї.
Дорослі члени сім’ї беруть участь у сфері суспільного виробництва, формують і розподіляють сімейний бюджет, організовують споживчу діяльність. Більшою мірою своїм прикладом здійснюють трудове та економічне виховання дітей.
Господарсько-побутова функція
Ця функція сім’ї відповідає за ведення домашнього побуту. Підтримання чистоти і порядку в домі, створення в ньому затишку, прання, прасування, приготування їжі – все це рутинні повсякденні заходи, в цілому сприяють підтримці здоров’я партнерів і дітей. Сюди ж відносять догляд за немовлятами та турботу про літніх родичів.
Все це вимагає великої кількості тимчасових витрат, тому актуальним стає питання про розподіл ролей між подружжям, долучення дітей до домашнього праці. Цей процес робить саме безпосередній вплив на морально-психологічний клімат сімейної групи.
Дозвіллєва функція
Дозвіллєва функція передбачає задоволення потреб членів сім’ї у спілкуванні та організації вільного часу. Вони можуть влаштовувати спільний перегляд телевізора, похід в кінотеатр, організовувати сімейні свята, подорожувати, грати, займатися спортом, творчістю. Це створює сприятливий емоційний фон і сприяє зміцненню сім’ї. Якщо сім’я щаслива, то в ній відбувається взаємне збагачення інтересів подружжя і дітей, і її діяльність носить, як правило, розвиваючий характер.
Дозвілля – вільний час, яким людина може розпоряджатися за своїм розсудом. Це час, коли він може здійснювати діяльність для свого власного задоволення, чи то розвага, самовдосконалення або досягнення якихось цілей за особистою ініціативою, а не внаслідок необхідності. Первинні навички конструктивного використання вільного часу засвоюються в рамках сім’ї.
Психотерапевтична функція
Кожна людина відчуває потребу в любові, прийнятті, розумінні, повазі, визнанні, психологічної підтримки. Тією нішею, де вона в повній мірі задовольняється, повинна бути сім’я. У ній в першу чергу людина повинна відчувати себе прийнятим і захищеним, без огляду на його статус, зовнішність, життєві досягнення або їх відсутність, фінансове становище. Це сприяє збереженню емоційно-психічного здоров’я особистості і саме в цьому завдання психотерапевтичної функції. Відсутність сімейного взаєморозуміння нерідко призводить до депресій, агресій, розвитку девіантної поведінки.
Функція первинної соціалізації
Функції сім’ї в суспільстві неможливо переоцінити. Сім’я – це перший соціальний інститут в житті людини, в рамках якого він починає пізнавати світ. Саме в ній дитина засвоює норми моралі та правила поведінки в різних сферах життєдіяльності, ознайомлюється з санкціями за їх порушення, дізнається про відповідальність і зобов’язання у відносинах між родичами. Батьки знайомлять дитину з культурою країни, її традиціями. Так проявляється функція первинної соціалізації. Від того, наскільки якісно вона виконується, залежать особливості розвитку психіки і первинна соціалізація дітей на ранніх етапах їх розвитку.
Соціально-статусна функція
Сім’я є ключовим інститутом у житті людини. Крім впливу на формування його особистості, вона також дає йому опору і підтримку в дорослому віці. Сім’я накладає відбиток і на його положення в суспільстві – визначає належність до певного стану, наділяє титулами, якщо такі є, передає спадщину. Через надання членам сім’ї певного соціального статусу сприяє формуванню та задоволенню їх потреб у соціальному просуванні.
Функція об’єднання зусиль
Одна з найбільш важливих особливостей функцій сім’ї – це комплексність. Будь-яка з перерахованих вище потреб може бути задоволена без створення сім’ї. І все ж лише інститут сім’ї дозволяє виконувати всі ці функції в сукупності і забезпечувати комплексне задоволення потреб людини.
Діти-мауглі
У світі відомі випадки, коли людські дитинчата потрапляли у зграї тварин і виховувалися там. Їх “батьками” були вовки, ведмеді, рідше леопарди, павіани. Таких дітей неодноразово відловлювали люди. Піймати їх було настільки ж непростою задачею, що і зловити дикого звіра.
Здичавілі дітки вели себе подібно тваринам – бігали на четвереньках, не могли стояти і пересуватися на двох ногах, проявляли агресію, причому навіть більшу, ніж тварини з їхньої зграї. У них були добре розвинені нюх, зір і слух. Вони відрізнялися великою м’язовою силою і спритністю. У всьому іншому вони поступалися звичайним дітям їх віку.
В реальності дітей, вихованих тваринами, практично немає ніякої можливості соціально адаптувати і повернути в людське суспільство. Як показала практика, вони завзято пручаються спробам залучити їх до цивілізованого життя, намагаються втекти назад у дику середу.
Ці численні випадки наочно показують, що при відсутності включеності в колектив, суспільне життя людина не може розвиватися як особистість і залишається на рівні тварини. Психофізичний розвиток людини дуже сильно залежить від якості виховання і освіти, основи яких в першу чергу закладаються в інституті сім’ї.
