Наслідки
Як і будь-яка реформа, скасування кріпосного права мала для історії і для людей, що живуть у той час, своє значення і наслідки.
Найголовніше – це зростання економіки. В країні відбувся промисловий переворот, що почався довгоочікуваний капіталізм. Все це підштовхнуло економіку до неквапливому, але стійкого зростання.
Тисячі селян отримали довгоочікувану свободу, отримали громадянські права, стали наділені певними повноваженнями. Крім того, вони отримали землю, на якій трудилися на своє і суспільне благо.
З-за проведення реформи 1861 року, була потрібна повна перебудова державної системи. Це спричинило за собою реформу судової, земської та військової систем.
Збільшилася чисельність буржуазії, яка зросла за появи в цьому класі заможних селян.
З’явилися селянські постоялі двори, господарями яких були заможні селяни. Це було нововведенням, адже до реформи таких дворів не було.
Багато селян, незважаючи на безумовні переваги скасування кріпацтва, так і не змогли пристосуватися до нового життя. Хтось намагався повернутися до колишніх господарів, хто потай залишався при своїх господарів. Тільки деякі успішно обробляли землю, викуповували ділянки і отримували дохід.
У сфері важкої промисловості відзначався криза, так як основна продуктивність в металургії залежала від «рабської» праці. А після скасування кріпосного права на таку роботу йти ніхто не хотів.
Багато людей, знайшовши свободу і маючи хоч якусь дещицю майна, сил і бажання, стали активно займатися підприємництвом, поступово приносячи дохід і перетворюючись у заможних селян.
З-за того, що землю можна було викуповувати під відсоток, люди не могли вилізти з боргів. Вони були просто задавлені виплатами і податками, тим самим не перестаючи бути залежними від своїх поміщиків. Правда залежність була суто економічної, але при такому розкладі свобода, отримана при проведенні реформи, мала відносний характер.
Після проведення реформи щодо скасування кріпосного права, Олександр II змушений був застосувати додаткові реформи, однією з яких стала земська реформа. Суть її створення нових форм самоврядування під назвою земства. У них кожен селянин міг брати участь у житті суспільства: голосувати, висувати свої пропозиції. Завдяки цьому, з’явилися місцеві верстви населення, які брали активну участь у житті суспільства. Однак коло питань, у вирішенні яких брали участь селяни, був вузький і обмежувався рішенням повсякденних проблем: облаштування шкіл, лікарень, будівництва шляхів сполучення, благоустрою навколишнього. Стежив за законністю земств губернатор.
Значна частина дворянства була незадоволена скасуванням кріпосного права. Вони вважали себе невыслушанными, ущемленими. З їх боку найчастіше проявлялися масові невдоволення.
Проведенням реформи були незадоволені не тільки дворяни, але і частина поміщиків і селян, все це породило тероризм – масові заворушення проти уряду, що виражають загальне невдоволення: поміщиків і дворян – урізанням їхніх прав, селян – високими податками, панськими повинностями і неродючими землями.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
