Остеохондроз грудного відділу хребта: симптоми і лікування

Особливості лікування

При протіканні гострій стадії остеохондрозу грудного відділу хребта, симптоми і лікування дещо відрізняються від хронічного перебігу. Хворому обов’язково потрібно організувати повний спокій, усунути запалення нестероїдними препаратами, а також приймати знеболюючі препарати. Крім цього, призначаються компреси і зігріваючі мазі.

Багато далеко не відразу помічають перші симптоми остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта, лікування починають на більш пізніх стадіях перебігу захворювання. При усунення гострої симптоматики, обов’язково показано проведення мануальної терапії. В стадії ремісії хороший результат забезпечує спеціальна лікувальна гімнастика. Крім цього, призначається курс таких процедур, як електрофорез, масаж і мануальна терапія.

Медикаментозне лікування

Як лікувати остеохондроз грудного відділу хребта – це питання цікавить дуже багатьох пацієнтів, так як важливо досить швидко усунути наявну симптоматику, а також не спровокувати розвиток ускладнень. Терапія багато в чому залежить від ознак протікання захворювання і вимагає застосування медикаментозних препаратів. Зокрема, призначаються такі засоби як:

  • глюкокортикостероїди;
  • хондропротектори;
  • спазмолітики;
  • анестезуючі блокади;
  • вітамінні комплекси;
  • знеболюючі;
  • міорелаксанти.
Цікаве:  Синдром Марфана: фото, симптоми, діагностика, лікування, успадкування хвороби

Глюкокортикостероїди допомагають усунути хворобливі відчуття. Якщо є необхідність, то лікар може призначити гормональні препарати. Для повноцінного відновлення ураженої хрящової тканини від руйнування і її відновлення потрібно прийом хондропротекторів, зокрема, таких, як «Алфлутол», «Глюкозамін», «Хондроксид».

Показано застосування препарату «Папаїн», призначеного для утримання рідини усередині міжхребцевого диска. Лікування остеохондрозу шийного і грудного відділу хребта обов’язково повинно бути комплексним і тривалість проведення терапії багато в чому залежить від особливостей і ступеня тяжкості перебігу патології, а також вікових змін.