Діагностика захворювання
Якщо за звичайних обставин діагностувати пієлонефрит не становить особливих труднощів, то у відношенні вагітних виникають деякі складнощі. Насамперед, це пов’язано з тим, що використання більшості методик діагностики сильно обмежена. І в першу чергу, це стосується променевого обладнання, із-за якого в дитини почне розвиватися лейкемія.
У зв’язку з цим, діагноз пієлонефрит під час вагітності підтверджується або спростовується на основі лабораторних досліджень, в числі яких:
- Загальний аналіз крові та біохімія – покаже кількість лейкоцитів, яке при запальному процесі сильно збільшена. Також буде визначена така характеристика, як швидкість осідання еритроцитів (у разі патології вона висока).
- Загальний аналіз сечі – дозволяє виявити присутні тут лейкоцити, білки, бактерії.
- Аналіз сечі по Нечипоренко – тут теж все зводиться до виявлення великого числа лейкоцитів, що підтверджує наявність пієлонефриту.
- Проба Зимницьким – в цьому випадку визначається здатність нирок концентрувати сечу. При патології дана здатність істотно знижується.
- УЗД – обстеження дозволить виявити структурні зміни органів малого тазу.
При такому комплексному підході можна встановити точний діагноз, а при необхідності і виявити пієлонефрит при вагітності, що протікає в прихованій формі. А що стосується інструментальних методів діагностування пієлонефриту, то вони не застосовуються із-за високого ризику занести інфекцію. Зокрема, мається на увазі катетеризація сечоводів і сечового міхура.
