Юпітер – п’ята планета Сонячної системи, належить до категорії газових гігантів. Діаметр Юпітера в п’ять разів перевершує діаметр Урану (51 800 км), а його маса становить 1,9×10^27 кг. Юпітер, як і Сатурн, має кільця, проте вони недостатньо добре помітні з космосу. У даній статті ми познайомимося з деякими астрономічними даними і дізнаємося, яка планета – Юпітер.
Юпітер – особлива планета
Цікаво, що зірка і планета відрізняються один від одного по масі. Небесні тіла з великою масою стають зірками, а тіла з меншою масою – планетами. Юпітер, завдяки своїм величезним розмірам, цілком міг бути відомий сьогоднішнім вченим як зірка. Однак при утворенні він отримав недостатню для зірки масу. Тому Юпітер – найбільша планета Сонячної системи.
Дивлячись на планету Юпітер в телескоп можна побачити темні смуги і світлі зони між ними. Насправді така картина створюється хмарами різної температури: світлі хмари – більш холодні, ніж темні. З цього можна зробити висновок, що в телескоп можна побачити атмосферу Юпітера, а не його поверхню.
На Юпітері часто відбуваються полярні сяйва, схожі на ті, що можна побачити на Землі.
Варто зазначити, що нахил осі Юпітера до площини його орбіти не перевищує 3°. Тому довгий час не було відомо нічого про наявність кільцевої системи планети. Головне кільце планети Юпітер дуже тонка, і при телескопічних спостереженнях видно з ребра, тому його важко було помітити. Про його існування вчені дізналися лише після запуску космічного апарата «Вояджер», який підлетів до Юпітера під певним кутом і виявив близько планети кільця.
Юпітер вважається газовим гігантом. Його атмосфера по більшій частині складається з водню. Також в атмосфері присутні гелій, метан, амоній і вода. Вчені-астрономи припускають, що за хмарним шаром планети і газожидким металевим воднем цілком можливо виявити тверде ядро Юпітера.
Основні відомості про планету
Планета Сонячної системи Юпітер володіє воістину унікальними характеристиками. Основні дані представлені в наступній таблиці.
| Діаметр, км | 142 800 |
| Маса, кг | 1,9×10^27 |
| Щільність, кг/м^3 | 1 330 |
| Період обертання | 9 ч. 55 хв. |
| Відстань від Сонця, а.е.(астрономічні одиниці) | 5,20 |
| Період обігу навколо Сонця | 11,86 року |
| Нахил орбіти | 1°,3 |
Відкриття Юпітера
Відкриття Юпітера зробив італійський вчений-астроном Галілео Галілей у 1610 році. Галілей вважається першою людиною, що використав телескоп для спостереження космосу і небесних тел. Відкриття п’ятої планети від Сонця – Юпітера – стало одним з перших відкриттів Галілео Галілея і послужило серйозним аргументом для підтвердження теорії геліоцентричної системи світу.
У 60-х роках сімнадцятого століття Джованні Кассіні зміг виявити «смуги» на поверхні планети. Як було сказано вище, такий ефект створюється завдяки різним температурам хмар в атмосфері Юпітера.
У 1955 році вченим стало відомо, що матерія Юпітера випромінює радіосигнал високої частоти. Завдяки цьому було відкрито існування навколо планети значного магнітного поля.
У 1974 році зондом космічного апарату «Піонер-11», пролітав до Сатурну, було зроблено кілька детальних знімків планети. У 1977-1779 роках стало відомо багато про атмосфері Юпітера, про атмосферних явищах, що відбуваються на ньому, а також про кільцевій системі планети.
І сьогодні триває уважне вивчення планети Юпітер і пошук нових відомостей про неї.
Юпітер у міфології
У міфології Стародавнього Риму Юпітер – це верховний бог, отець всіх богів. Йому належить небо, денне світло, дощ і гроза, розкіш і достаток, правопорядок і можливість зцілення, вірність і чистота всього живого. Він є царем небесних і земних істот. У давньогрецькій міфології місце Юпітера займає всемогутній Зевс.
Його батько – Сатурн (бог землі), мати – Опа (богиня родючості та достатку), брати – Плутон та Нептун, а сестри – Церера і Веста. Його дружина Юнона є богинею шлюбу, сім’ї та материнства. Можна побачити, що назви багатьох небесних тіл з’явилися завдяки стародавнім римлянам.
Як було сказано вище, стародавні римляни вважали Юпітера вищим, всемогутнім богом. Тому його поділяли на окремі іпостасі, що відповідають за певну силу бога. Наприклад, Юпітер Віктор (перемога), Юпітер Тонанс (гроза та дощ), Юпітер Лібертас (свобода), Юпітер Феретриус (бог війни і переможного торжества) та інші.
Храм Юпітера на пагорбі Капітолій у Стародавньому Римі був центральним у вірі та релігії всієї країни. Це ще раз доводить непохитну віру римлян в панування і величність бога Юпітера.
Також Юпітер захищав жителів Стародавнього Риму від свавілля імператорів, охороняв священні римські закони, будучи джерелом і символом істинного правосуддя.
Варто також відзначити, що стародавні греки називали планету, ім’я якій було дано на честь Юпітера, Зевсом. Це пов’язано з відмінностями в релігії і віри жителів Стародавнього Риму і Древньої Греції.
Велике Червоне Пляма
Іноді в атмосфері Юпітера виникають вихори, мають округлу форму. Велика Червона Пляма – найзнаменитіший з таких вихорів, який також вважається найбільшим в Сонячній системі. Про його існування вченим-астрономам стало відомо понад чотириста років тому.
Розміри Великого Червоного Плями – 40×15 000 кілометрів – більш ніж у три рази перевищують розміри Землі.
Середня температура на «поверхні» вихору – нижче -150°С. Складу плями до сьогоднішнього дня не був остаточно визначений. Передбачається, що воно складається з водню та амонію, а червоний колір їй надають сполуки сірки і фосфору. Також деякі вчені вважають, що пляма червоніє при попаданні в зону ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Варто зазначити, що існування таких стійких атмосферних утворень, як Велике Червоне Пляма, неможливо в земній атмосфері, яка, як відомо, складається здебільшого з кисню (≈21%) і азоту (≈78%).
Супутники Юпітера
Сам Юпітер є найбільшим супутником Сонця – головної зірки Сонячної системи. На відміну від планети Земля, Юпітер має 69 супутників, це найбільша кількість супутників у всій Сонячній системі. Юпітер і його супутники разом складають зменшену версію Сонячної системи: Юпітер, розташований в центрі, і залежні від нього більш дрібні небесні тіла, що обертаються по своїх орбітах.
Як і сама планета, деякі супутники Юпітера були відкриті італійським вченим Галілео Галілеєм. Виявлені ним супутники – Іо, Ганімед, Європу і Каллісто – досі називають галілеєвими. Останній же з відомих астрономам супутників був відкритий в 2017 році, тому не слід вважати дане число остаточним. Крім чотирьох, відкритих Галілеєм, а також Метиды, Адрастеи, Амальтеи і Фіви, супутники Юпітера мають не дуже великі розміри. А в іншої «сусідки» Юпітера – планети Венери – взагалі не встановлено наявність супутників. У даній таблиці представлені деякі з них.
| Ім’я супутника | Діаметр, км | Маса, кг |
| Элара | 86 | 8,7·10^17 |
| Гелике | 4 | 9·10^13 |
| Іокастою | 5 | 1,9·10^14 |
| Ананке | 28 | 3·10^16 |
| Карму | 46 | 1,3·10^17 |
| Пасифе | 60 | 3·10^17 |
| Гималия | 170 | 6,7·10^18 |
| Леда | 10 | 1,1·10^16 |
| Лісітея | 36 | 6,3·10^16 |
Розглянемо найважливіші супутники планети – результати знаменитого відкриття Галілео Галілея.
Іо
Іо займає четверте місце за величиною серед всіх супутників планет Сонячної системи. Його діаметр становить 3 642 кілометра.
З чотирьох галилеевских супутників Іо знаходиться ближче всіх до Юпітера. На Іо відбувається велика кількість вулканічних процесів, тому зовні супутник дуже нагадує піцу. Регулярні виверження численних вулканів періодично змінюють вигляд даного небесного тіла.
Європа
Наступний супутник Юпітера – Європа. Він є найменшим серед галилеевских супутників (діаметр – 3 122 км).
Вся поверхня Європи вкрита крижаною кіркою. Точні дані поки не з’ясовані, проте учені припускають, що під цією кіркою перебуває звичайна вода. Таким чином, будова даного супутника в деякій мірі нагадує будову Землі: тверда кірка, рідке речовина і розташоване в центрі тверде ядро.
Поверхня Європи також вважається плоскою у всій Сонячній системі. На супутнику немає нічого, що підноситься більш ніж на 100 метрів.
Ганімед
Ганімед – найбільший супутник Сонячної системи. Його діаметр становить 5 260 кілометрів, що навіть перевершує діаметр першої від Сонця планети – Меркурій. А найближчий сусід по планетній системі Юпітер – планета Марс – має діаметр, досягає всього 6 740 кілометрів в районі екватора.
Спостерігаючи Ганімед в телескоп, можна помітити на його поверхні окремі світлі і темні ділянки. Вчені-астрономи з’ясували, що вони складені космічними льодами і твердими гірськими породами. Іноді на супутнику можна побачити сліди течій.
Каллісто
Самий далекий від Юпітера галілеєм супутник – це Каллісто. Каллісто займає третє місце за розміром серед супутників Сонячної системи (діаметр – 4 820 км).
Каллісто є найбільш кратерированным небесним тілом у всій Сонячній системі. Кратери на поверхні супутника мають різну глибину і забарвлення, що свідчить про достатній віці Каллісто. Деякі вчені навіть вважають поверхню Каллісто самої «старшої» в Сонячній системі, стверджуючи, що вона не оновлювалася протягом більше 4 мільярдів років.
Погода
Яка ж погода на планеті Юпітер? На це питання не можна відповісти однозначно. Погода на Юпітері мінлива і непередбачувана, проте вченим вдалося виявити в ній певні закономірності.
Як було зазначено вище, над поверхнею Юпітера виникають потужні атмосферні вихори (такі як Велике Червоне Пляма). З цього випливає, що серед атмосферних явищ Юпітера можна виділити нищівні урагани, швидкість руху яких перевищує 550 кілометрів на годину. На виникнення таких ураганів в тому числі впливають хмари різних температур, які можна розрізнити на численних фотографіях планети Юпітер.
Також, спостерігаючи Юпітер в телескоп можна побачити найсильніші бурі і блискавки, струшують планету. Таке явище на п’ятій від Сонця планеті вважається постійним.
Температура атмосфери Юпітера опускається нижче -140°С, що вважається позамежним для відомих людству форм життя. До того ж, видимий нам Юпітер складається тільки з газової атмосфери, тому про погоду на твердій поверхні планети вченим-астрономам поки на сьогоднішній день відомо небагато.
Висновок
Отже, в даній статті ми познайомилися з найбільшою планетою Сонячної системи – Юпітера. Стало зрозуміло, що якби Юпітеру при його утворенні було повідомлено дещо більшу кількість енергії, то наша планетна система могла б називатися «Сонце-Юпітер» і залежати від двох найбільших зірок. Однак Юпітеру не вдалося перетворитися на зірку, і сьогодні він вважається найбільшим газовим гігантом, розміри якої дійсно вражають.
Сама планета була названа на честь давньоримського бога неба. Але безліч інших, земних об’єктів було названо на честь самої планети. Наприклад, марка радянських магнітофонів «Юпітер»; вітрильний корабель Балтійського флоту на початку XIX століття; марка радянських електричних батарейок «Юпітер»; броненосець флоту Великобританії; кінопремія, затверджена в 1979 році в Німеччині. Також на честь планети був названий відомий радянський мотоцикл «ІЖ планета Юпітер», що поклав початок цілій серії дорожніх мотоциклів. Виробником даної серії мотоциклів є Іжевський машинобудівний завод.
Астрономія – одна з найбільш цікавих і незвіданих наук нашого часу. Навколишній нашу планету космічний простір – цікаве явище, що захоплює уяву. Сучасні вчені роблять нові відкриття, які дозволяють дізнатися невідомі раніше деталі. Тому вкрай важливо стежити за відкриттями вчених-астрономів, адже наше життя і життя нашої планети цілком підпорядкована законам космосу.
