Кожен власник бізнесу стикається з необхідністю звільнення з роботи фахівців. Даний процес може виконуватися з різних причин: сам працівник бажає змінити місце працевлаштування, громадянин порушує дисципліну на підприємстві, тому звільняється за статтею, а також зовсім може виконуватися процес за угодою сторін. Процедура повинна здійснюватися роботодавцем з урахуванням всіх норм ТК, так як якщо будуть порушуватися основні положення, то це є підставою для притягнення керівника до відповідальності.
Законодавче регулювання
Основні відомості про те, як повинна виконуватись процедура звільнення громадянина з роботи, вказуються в численних статтях ТК. Звільнення з основної роботи людини може здійснюватися за ініціативою самого працівника або роботодавця. Якщо зовсім порушуються правила і вимоги фірми, то може застосовуватися при звільненні дисциплінарне стягнення на підставі ст. 193 ТК. Якщо керівник компанії порушує закон, то це може стати підставою для звернення працівника за допомогою в трудову інспекцію з скаргою.
Етапи звільнення людини
Процес проходить кілька послідовних етапів. Кожен з них вимагає виконання певних дій з боку фахівця і роботодавця. По ТК звільнення з роботи повинно супроводжуватися розірванням трудового договору і перерахуванням що звільняється, працівнику всіх належних виплат. При певних ситуаціях не вимагається відпрацювання, наприклад при терміновому переїзді в іншу країну або при оформленні працівником відпустки.
Прийом заяви від працівника
Якщо виконується процес на підставі бажання самого фахівця покинути місце роботи, то спочатку ним складається відповідна заява. За ст. 80 ТК його треба подати за два тижні до звільнення з роботи. Воно може формуватися у вільній формі, але грамотне звільнення з роботи передбачає, що у цьому документі повинні бути значимі відомості:
- складається заява на ім’я керівника компанії;
- прописується причина звільнення;
- вказується ПІБ і посаду заявника;
- ставиться дата формування документа, а також дата, яка буде вважатися днем звільнення.
Нерідко керівники фірми, які бажають звільнити людину за статтею за якесь порушення, надають йому можливість написати заяву за власним бажанням, щоб не ставити неприємні позначки в трудовій книжці. У заяві можна вказати день звільнення. День роботи, який припадає на перший день після відпрацювання, повинен вказуватися в документі. До цієї дати є можливість у працівника відкликати заяву, якщо на його місце не був знайдений новий чоловік.
Якщо сам роботодавець бажає звільнити якого-небудь фахівця, то він самостійно займається підготовкою документації, тому співробітникові не треба складати заяву.
Реєстрація заяви
Процес зазвичай виконується працівниками відділу кадрів, але нерідко передається заяву в секретаріат підприємства. Саме з цього моменту починається відлік часу до моменту припинення трудових відносин з працівником. Потрібно від фахівця відпрацювання протягом двох тижнів. Звільнення з роботи без відпрацювання можливо, якщо людина знаходиться на лікарняному або оформляє відпустку. Також нерідко роботодавці просто відпускають працівника, якщо швидко знаходять спеціаліста на звільнене місце.
Складання наказу про звільнення
Для його формування використовується уніфікована форма №Т-8. Тут неодмінно прописуються відомості:
- ПІБ керівника компанії;
- назва підприємства;
- відомості про увольняемом працівника;
- причина звільнення;
- дата формування, підпис керівника організації та інші відомості при необхідності.
Займається складанням документів зазвичай працівник відділу кадрів.
Реєстрація наказу
Цей офіційний документ неодмінно реєструється у спеціальному журналі, який зберігається у відділі кадрів. Його копія вноситься в особову справу співробітника, щоб при необхідності можна було швидко його знайти.
Надання наказу працівнику для ознайомлення
Громадянин, який бажає піти з роботи, повинен обов’язково вивчити складений у зв’язку із звільненням з роботи наказ. Це відбувається після того, як документ буде правильно оформлений, підписаний керівництвом і грамотно зареєстрований. Після вивчення наказу працівник ставить на ньому свій підпис. Якщо громадянин відмовляється від цього, то формується спеціальний акт, хто підписується свідками.
Формування записки-розрахунку
Складанням цього документа займається працівник відділу кадрів. В ньому вказується, скільки днів відпустки не була використана працівником, який звільняється. Додатково вписуються відомості про днями відпрацювання. На підставі даних з цього документа визначаються всі виплати, належні громадянину.
Виконання розрахунків з працівником
Призначаються різні виплати звільняється людині з дотриманням встановлених строків. Розрахунок виконується в останній робочий день громадянина, а також можна здійснити цей процес у той день, коли сам працівник прийде на роботу за розрахунком, якщо він перебуває в цей час у відпустці або на лікарняному. Виплачується покладена зарплата і компенсація, якщо є дні відпустки, які не були використані.
Внесення запису в облікові документи
В документації компанії повинна бути відмітка про звільнення з роботи кожного співробітника. Вноситься запис співробітниками кадрової служби. Для цього робляться відмітки в обліковій книзі компанії, а також в особовій картці самого громадянина. Запис завіряється підписом працівника.
Надання трудової книжки
В ній робиться запис про припинення відносин. Надається вона громадянину в день звільнення. День роботи може потрапляти на відпустку, тому допускається співробітникові прийти за розрахунком і документом пізніше призначеного терміну. Саме трудова книжка підтверджує стаж кожної людини, тому всі записи в неї повинні вноситися обережно. В ній зазначаються запису про прийом на роботу, про переклади або звільнення. Важливо вказати причину звільнення з посиланням на потрібну статтю ТК. Підставою для внесення запису повинен бути конкретний наказ, виданий керівником фірми. Запис завіряється підписом власника документа і співробітником відділу кадрів.
Чи потрібна операція?
Практично завжди потрібно перед відходом з роботи відпрацювати певну кількість часу. При цьому є деякі нюанси:
- стандартно при звільненні з місця роботи громадянину потрібно відпрацювати 14 днів;
- дні лікарняного або відпустки включаються в період відпрацювання;
- якщо людина не бажає працювати на фірмі в процесі проходження випробувального терміну, то відпрацювання становить три дні;
- якщо звільняється пенсіонер, то за наявності у нього якого-небудь захворювання його неможливо змусити приходити на відпрацювання;
- самі роботодавці можуть не вимагати відпрацьовувати дні, що залишилися.
Якщо у громадянина залишаються добрі стосунки з колишнім роботодавцем, то можна домовитися про складанні наказу заднім числом.
Які призначаються виплати?
При звільненні громадянина потрібно виплачувати йому певні кошти. До них відноситься:
- зарплата за всі відпрацьовані дні;
- різні надбавки і компенсації, покладені на підприємстві конкретного фахівця;
- нарахована премія;
- компенсація за дні відпустки.
Правила розрахунку різних компенсацій та виплат містяться в ст. 139 ТК.
Коли призначається вихідна допомога?
Звільнення людини може відбуватися за різними підставами. Нерідко причиною звільнення з роботи виступає скорочення штату або закриття компанії. При таких умовах потрібно всім громадянам виплачувати вихідну допомогу, яка виступає певною компенсацією за незручності, що виникають у зв’язку з втратою роботи. При розірвання безстрокового трудового договору виплачується допомога, що дорівнює середньому заробітку спеціаліста. Додатково така ж сума перераховується протягом місяця після припинення відносин, якщо громадянин не зміг знайти нове місце роботи.
Підстави для звільнення
Звільнення людини може виконуватися при різних умовах:
- за ініціативою самого громадянина;
- при виході спеціаліста на пенсію;
- за ініціативою роботодавця, причому в цьому випадку зазвичай фіксується яке-небудь порушення з боку співробітника під час реалізації трудового процесу;
- за угодою сторін;
- скорочення штату або закриття організації.
Кожен варіант має своїми нюансами.
Угода сторін
Для застосування такого способу розірвання трудових відносин враховуються положення ст. 78 ТК. До особливостей процесу належать:
- починається він однією із сторін, після чого інша сторона повідомляється про прийняте рішення;
- виносяться побажання при звільненні з роботи обома учасниками процесу, після чого досягається згода на розірвання контракту;
- складається спеціальна угода, де прописується дата звільнення фахівця, причина припинення трудових відносин, а також умови здійснення даної процедури;
- до плюсів цього способу для співробітника відноситься те, що він може отримати різні виплати від фірми, причому терміни їх перерахування і розмір обговорюються заздалегідь з роботодавцем;
- всі умови вписуються в угоду, яка далі підписується обома сторонами.
Для керівництва компанії такий спосіб також вважається актуальним, якщо не потрібні послуги будь-якого фахівця в зв’язку з зміною напрямки роботи організації.
З ініціативи працівника
Існує багато причин, з яким самі громадяни бажають змінити місце роботи. У цьому випадку використовується звільнення з роботи за власним бажанням. Для цього враховуються параметри:
- самим фахівцем складається заява на звільнення;
- можна звільнитися без відпрацювання при оформленні лікарняного або відпустки;
- заява повинна передаватися керівництву за 14 днів до звільнення;
- отримує громадянин зарплату і компенсацію за відпустку.
Нерідко вимагається звільнення на іншу роботу, але при цьому все одно не обійтися без відпрацювання, якщо колишній роботодавець не піде назустріч і не оформить наказ про звільнення іншим числом.
За ініціативою роботодавця
Зазвичай цей процес потрібно при умовах:
- працівник регулярно порушує трудову дисципліну;
- громадянин не справляється зі своїми посадовими обов’язками;
- фіксується крадіжка з боку співробітника;
- змінюється власник компанії, тому він бажає замінити деяких фахівців;
- регулярні порушення умов трудового договору з боку працівника фірми;
- при прийомі на роботу людина передав керівництву організації недостовірні або зовсім свідомо неправдиву інформацію про свою освіту, досвід, навички або інших характеристиках.
Не вийде звільнити людину, якщо він знаходиться у відпустці або на лікарняному.
Процедура ділиться на етапи:
- за два місяці до розірвання контракту слід повідомити про це працівника особисто;
- якщо людина звільняється за наявності серйозних порушень ТК з його боку, то повинні бути докази, представлені різними наказами або іншими паперами;
- керівництво компанії оформляє наказ для звільнення громадянина, причому для цього зазначаються причини розірвання контракту, прописуються посилання на статті ТК і вносяться відомості про працівника.
Якщо відсутні вагомі підстави для звільнення людини, то громадянин може звернутися до трудової інспекції зі скаргою. За таких умов роботодавець може притягуватися до адміністративної відповідальності.
Вихід працівника на пенсію
Кожна людина при досягненні пенсійного віку самостійно вирішує, чи буде він далі продовжувати трудову діяльність чи ні. Звільнення з роботи пенсіонера без вагомих підстав не може здійснюватися без згоди самого громадянина. Якщо укладається угода сторін або сам працівник виявляє бажання розірвати договір, то йому призначається не тільки заробітна плата та компенсація за відпустку, але і спеціальне одноразова допомога. Його розмір встановлюється місцевою владою регіону.
Скорочення штату
У кризовий час нерідко потрібна компаніям скорочувати штат працівників. Скорочення може бути стандартним або масовим. У будь-якому випадку повинні дотримуватися певні умови:
- деякі громадяни мають переважне право залишитися працювати в компанії;
- не допускається скорочувати вагітних жінок;
- обов’язково роботодавець повинен запропонувати всім працівникам, внесених у список на скорочення, можливість зайняти іншу вільну вакансію в компанії при її наявності;
- про вивільнення працівників треба своєчасно повідомляти службу зайнятості;
- кожному працівнику виплачуються належні компенсації і вихідна допомога.
Повідомляти працівників про скорочення треба за два місяці до припинення відносин. Для цього видається спеціальний наказ, підписується всіма громадянами, внесеними список на скорочення.
Припинення строку дії договору
Якщо людина працює на підставі строкового договору, то він може залишатися в компанії протягом зазначеного в договорі періоду. Якщо роботодавець не бажає продовжувати цей контракт, то виконуються такі дії:
- за три дні до припинення дії угоди треба повідомити працівника про те, що не буде продовжуватися договір;
- якщо не надається повідомлення, то вважається, що автоматично продовжується контракт, тому він визнається безстроковим;
- повідомлення повинно не тільки надаватися працівникові, але і реєструватися в спеціальному журналі компанії;
- потрібно формувати наказ про припинення трудових відносин, після чого він реєструється.
Після виконання всіх цих дій в останній день роботи людини слід виплатити належні йому кошти, а також йому передається довідка 2-ПДФО, що містить відомості про його доходи в компанії протягом останніх двох років.
Таким чином, прийом на роботу, звільнення співробітників, їх скорочення або переклад – це процеси, які повинні виконуватися тільки при дотриманні вимог МК. Тому роботодавці повинні добре розбиратися в тому, які дії виконуються при звільненні співробітника. Процес залежить від того, хто виступає ініціатором даної процедури. Якщо якимось чином порушуються вимоги законодавства, то роботодавець може залучатися до відповідальності, у зв’язку з чим йому доведеться сплачувати значні штрафи.
