Найголовніший момент – правило до причастя
Які молитви читати перед причастям? Основні з них – покаянний канон Господу Ісусу Христу, канон Пресвятій Богородиці, канон Ангелу Хранителю і Послідування до святого причастя.
До основних молитов відносяться:
Ці молитви є в складі канонів до Пресвятої Богородиці і Ангелу Хранителю відповідно. Знайти молитви перед причастям російською мовою можна в православному молитвослове.
Додаткові необхідні молитви
Які молитви читати перед причастям, крім вищевказаних? Це молитви Василія Великого, Іоанна Златоуста та Іоанна Дамаскіна. У загальній складності їх вісім. Є ранковими молитвами перед причастям, тому бажано прочитати їх перед недільною службою.
Як вести себе на ранковій літургії
Після завершення підготовки, включаючи прочитання молитов перед причастям, упокорений відправляється на недільну службу – обідню. Приходити до служби бажано хвилин за десять-п’ятнадцять до її початку, щоб не поспішаючи поставити свічки і прикластися до ікон. У тому випадку, якщо не вдалося сповідатися суботнім вечором, необхідно прийти до початку недільної сповіді. Але слід мати на увазі, що священик не має в своєму розпорядженні великою кількістю часу, тому розповідати про гріхи швидко і чітко, не розтягувати сповідь. Літургію обов’язково відстояти все, від початку до кінця. Жінки повинні бути в хустках і спідниці нижче коліна або закритих сукнях. Чоловіки – без головного убору, в брюках. Шорти, відкриті плечі, декольте, пляжне взуття – ці речі неприпустимі у храмі. Якщо з якихось причин потрібної спідниці в гардеробі не виявилося і хустки теж немає, в храмах завжди є спеціальні місця, де можна взяти хустку та спідницю. Про наявність цього місця можна запитати за свічковим ящиком.
Причастя буває в кінці літургії. Після того як пропоют молитву “Отче наш”, священик закриває Царські Врата. Настає найвідповідальніший момент – підготовка до таїнства причастя. У цей момент читаються канони і молитви перед причастям. Парафіяни можуть як слухати читців, так і читати самостійно, не вголос. Потім Царські Ворота відкривають, на амвон виходить священик з чашею в руках.
“Зі страхом Божим і вірою приступіть”. На цьому вигуку віруючі роблять доземний уклін, тобто, перехрестившись, опускаються на коліна і стосуються чолом підлоги. Потім піднімаються, складають хрестоподібно руки на грудях – ліва долоня стосується правого плеча, права долоня – лівого плеча. Права рука лежить на лівій. Парафіяни шикуються в чергу перед чашею і слухають молитву священика перед причастям.
Причасники один за одним підходять до чаші, голосно і виразно називають ім’я, дане в хрещенні, та приймають з лжиці (довга позолочена ложечка, якою священик виймає з чаші Божественні Дари) причастя. Хреститись та кланятись при цьому не треба. Потім цілують низ чаші, відходять і йдуть приймати запивання. Запивка – це тепле вино, розведене водою, чи тепла вода з варенням. Причастникам бажано послухати подячний молебень після причастя. Читається він хвилин десять, коротенький, тому затримуватися після служби надовго не доведеться. Ті, хто сильно квапляться, мають прочитати подячні молитви самостійно. Це можна зробити вдома.
