З 4 до 7 років
Найпоширенішими психологічними відхиленнями цього періоду життя дітей є брехня, хвороблива сором’язливість, надмірна самовпевненість, незацікавленість ні в чому, прихильність до мультиками (фільмів, комп’ютера), часте прояв шкідливості і впертості.
Це нормально – якщо психологічні проблеми дітей дошкільного віку пов’язані з формуванням особистості і характеру.
У батьків має викликати занепокоєння: віддалення дитини від мами і тата, занадто хвороблива сором’язливість і сором’язливість, навмисне шкідництво, агресивність і жорстокість.
Як вести себе з дитиною: ставитися до нього з любов’ю і повагою. Уважно ставитися до його спілкування з однолітками.
Психологічні проблеми у дітей (дитини) шкільного віку
Коли дитина йде в школу, одні проблеми змінюються іншими. Ті проблеми, на які батьки не звернули уваги, зміцнилися і посилилися з віком. Тому до будь-яких труднощів потрібно ставитись серйозно і намагатися подолати їх. Найпоширеніші психологічні проблеми дітей у школі, які слід вчасно помітити і впоратися з ними:
- Страх перед школою, прогули уроків – найчастіше проявляється у молодших школярів, коли дитина адаптується до школи. Часто діти не можуть звикнути до нової обстановки, колективу. Небажання ходити до школи може бути викликана острахом якогось предмета, вчителя, однолітків. Іноді дитина не може виконати домашнє завдання і боїться отримати погану оцінку. Щоб уникнути страху перед школою, слід готувати до неї дитини заздалегідь. Якщо проблема все-таки виникла, потрібно поговорити з ним, з’ясувати, чого він боїться. Але не варто бути надмірно суворими і вимогливими, слід встановити контакт з дитиною.
- Знущання однолітків. На жаль, це дуже актуальна проблема сучасних школярів. Коли дитину постійно принижують, знущаються над ним, у нього виникає депресія, він стає вразливим, замкнутим або проявляє спалахи агресії, люті. При цьому дуже часто батьки не здогадуються, що відбувається, і списують дивацтва поведінки на труднощі підліткового віку. Якщо у дитини виникла така проблема, то це може бути пов’язано з заниженою самооцінкою або відсутністю друзів. Потрібно допомогти йому стати впевненіше в собі, завжди розмовляти з ним на рівних, залучати до вирішення сімейних проблем, завжди прислухатися до його думки. Частіше ходити в школу, попередити вчителів щодо наявної проблеми – її треба вирішувати спільно. У разі необхідності звернутися до дитячого психолога. Якщо нічого не допомагає, потрібно змінити школу. В даному випадку це не втеча від проблеми, це рішення її швидким способом. У дитини з’явиться шанс змінити себе і ставлення до себе в новому колективі.
- Погане ставлення вчителів. Іноді вони вибирають учня, на якому постійно відіграються. Не можна миритися з ситуацією, коли за рахунок дитини дорослі вирішують свої власні психо-емоційні проблеми. Це може спровокувати розвиток серйозної психологічної травми. Найефективніший шлях вирішення проблеми – поговорити з учителем і з’ясувати причину такого ставлення до дитини. Якщо після розмови нічого не змінилося, слід перевести підлітка в іншу школу.
