Рефлюкс-езофагіт є такою патологією, при якій пошкоджується нижня частина стравоходу в результаті закидання в нього вмісту шлунка. При хронічній формі цієї хвороби та відсутності терапії формується стеноз або стриктури. Надалі це ускладнює рух їжі через стравохід і вимагає оперативної корекції.
Причини
Найбільш етіологічним фактором виникнення рефлюксу-езофагіту є зниження тонусу м’язів нижнього сфінктера в стравоході, що призводить до його повного або часткового відкриття.
Сприяти даного порушення можуть наступні причини:
- підвищення тиску в черевній порожнині;
- психоемоційні перевантаження;
- вплив хімічних речовин;
- вживання гострої або неякісної їжі;
- грижі діафрагми.
Багато запитують, що це таке – рефлюкс-езофагіт 1 ступеня?
При порушеннях моторики (дискінезії) жовчовивідних шляхів розвивається біліарний рефлюкс, який пов’язаний з дратівливою дією жовчі, секретирующейся поза правильного процесу травлення.
Крім того, факторами, що приводять до виникнення рефлюксу, вважається тривале перебування з нахилом тулуба вперед, зайва вага, куріння, вживання кави, спецій, алкогольних напоїв. Часто подібна патологія розвивається в період вагітності, у деяких випадках буває наслідком прийому деяких лікарських засобів, наприклад, «Нітрогліцерину» або «Метопрололу».
Також рефлюкс-езофагіт часто діагностується при наявності виразки шлунку, підвищенні кислотності, склеродермії, гастриті, які викликані бактерією Helicobacter pylori. Стравохідний рефлюкс часто виявляється серед людей, які схильні до переїдання, вживають жирної їжі, мають алергічні реакції на будь-які продукти харчування.
Симптоми
Найпоширенішою скаргою при рефлюкс-езофагіті є печія (печіння у верхньому відділі стравоходу), яка посилюється після їжі, вживання алкоголю, кави, газованих напоїв. Також може спостерігатися кисла відрижка вмістом шлунка.
Для стравохідного рефлюксу характерна дисфагія, яка проявляється утрудненням ковтання і порушенням проходження їжі по стравоходу. При запальних процесах в слизовій прийом будь-яких продуктів харчування викликає досить виражений больовий синдром. Слід зазначити, що рефлюкс-езофагіт (МКБ-10 – K21.0) іноді проявляється симптомами, що імітують ураження інших органів:
Стадії захворювання
Тяжкість перебігу патології залежить від того, наскільки висока ступінь ушкодження стравоходу:
- Рефлюкс-езофагіт 1 ступеня. Що це таке? Він характеризується еритемою в області стравоходу, а також виникненням ерозивних вогнищ на його слизової.
- 2 ступінь, при якій ерозії починають зливатися між собою, але без тотального пошкодження слизової поверхні.
- 3 ступінь характеризується суцільним, великим виразковим вогнищем в нижній частині стравоходу.
- 4 ступінь, коли спостерігається наявність хронічних виразок і стенозу стравоходу.
Крім цього, якщо враховувати глибину ураження слизової, виділяється поверхневий езофагіт, коли запальний процес охоплює тільки зовнішні шари і проявляється гіперемією і набряком, а також ерозивний езофагіт, при якому розвиваються більш глибокі ушкодження і на слизовій з’являються ерозивні вогнища і виразки.
Рефлюкс-езофагіт у дітей
Слід зазначити, що рефлюкс в дитячому віці фахівці вважають цілком нормальним явищем. У немовлят даний синдром називається зригуванням і зустрічається практично у 90% малюків. Основною причиною цього вважається слабкість стравохідного сфінктера і переповненість шлунка їжею, проте рясне і сталий зригування може бути ознакою певних вад розвитку або інших порушень.
Основними проявами даної патології у дітей є:
- дитина часто плаче, особливо при годуванні;
- спостерігається відрижка і часте зригування;
- блювання після годування;
- низький вага тіла;
- закладеність носа у дитини протягом тривалого часу;
- неспокійний сон.
У більш старшому дитячому віці рефлюкс-езофагіт проявляється у вигляді періодичної блювоти в нічний час, нападів задишки, сухого кашлю, свистячого дихання, що може нагадувати бронхіальну астму.
Рефлюкс в дитячому віці може провокувати розвиток отиту, синуситу, пневмонії, зниження апетиту, біль у грудях, поява смердючого запаху в роті і раннє руйнування зубів. У підлітків симптоматика захворювання така ж, як у дорослих. Щоб призначити ефективне лікування рефлюксу-езофагіту, лікар спочатку проводить комплексне обстеження.
Діагностика патології
При підозрі на розвиток недуги рекомендується проведення низки певних обстежень, до яких можна віднести:
- ендоскопія з парканом біопсії;
- билиметрия, яка проводиться при жовчному рефлюксі;
- рентгенологічне дослідження;
- добова рН-метрія;
- омепразоловый тест;
- тест Бернстайна;
- сцинтиграфія.
Ознаки даної патології можуть нагадувати клінічну картину, яка характерна при ураженні легенів або серця, тому дане захворювання при відсутності правильного терапевтичного підходу з часом набуває затяжного характеру. В хронічній формі рефлюкс-езофагіт сприяє розвитку стенозу стравоходу і стає головною причиною виникнення так званого «синдрому Барретта», при якому відбувається переродження клітин епітелію, що в значній мірі підвищує ризик формування онкологічних пухлин стравоходу.
Симптоми, причини та лікування рефлюксу-езофагіту взаємопов’язані.
Лікування
При недовгострокові нападах рефлюксу внаслідок погрішностей у харчуванні специфічної терапії не потрібно. Для цього достатньо усунути фактори, що подразнюють шлунок, наприклад, виключити з раціону гострі страви або спиртне.
При більш частому виникненні рефлюксу хворим необхідно дотримуватися спеціального раціону харчування. Для полегшення клінічних симптомів можна використовувати деякі медикаментозні препарати, які сприяють нейтралізації шлункового соку (антациди) або ж ліки, що знижують вироблення соляної кислоти (наприклад, «Ранітидин»). Дані медичні засоби можна приймати у випадках, коли немає можливості отримати медичну допомогу негайно, однак при нормалізації стану не слід забувати, що правильно визначити, якими препаратами лікувати дану патологію, може тільки лікар.
Схема терапії визначається, як правило, в індивідуальному порядку і залежить від клінічних проявів захворювання. Пацієнтам вкрай важливо уникати стресових ситуацій, регулювати режим харчування, не переїдати, не використовувати тиснучу одяг, піднімати тяжкості і приймати медикаментозні засоби, що знижують тонус сфінктера стравоходу («Еуфілін», заспокійливі і снодійні препарати).
Також заборонена будь-яка діяльність і вправи, які передбачають нахили вперед або перебування в подібному положенні протягом довгого періоду часу.
Групи препаратів
Терапія рефлюкс-езофагіту включає в себе застосування наступних груп лікарських препаратів:
Чи можна вилікувати рефлюкс-езофагіт назавжди? Це частий питання.
Необхідно відзначити, що терапія медикаментами повинна проводитися строго за призначенням лікаря і з дотриманням рекомендацій, вказаних в інструкції. Така терапія є досить тривалою і становить приблизно 12 тижнів. Після нормалізації стану здійснюється підтримуюче лікування, яке займає ще кілька місяців.
Вилікувати рефлюкс-езофагіт консервативними методами можливо, проте це залежить від вираженості ураження стравоходу, клінічних проявів та перебігу даної патології. Оперативне рішення проблеми, як правило, здійснюється серед молодих пацієнтів, у яких не спостерігається сприятливої динаміки після медикаментозного лікування. Крім цього, хірургічне втручання рекомендується при наявності бронхіальної астми, а також деяких ускладнень, найбільш небезпечними серед яких є розвиток стриктур стравоходу, кровотеч і формування синдрому Берретта. Харчування при рефлюкс-езофагіті має особливе значення.
Основи харчування і дієта
Харчування повинно бути організовано таким чином:
Що ще має на увазі харчування при рефлюкс-езофагіті? Під заборону потрапляє жирна, гостра, груба їжа, а також алкоголь, цитруси, газована вода, часник, помідори, чай і кава. Також при рефлюкс-езофагіті слід обмежити вживання солі.
Їжу слід обробляти тільки за допомогою відварювання, гасіння або запікання. Жорсткі продукти необхідно попередньо перетирати і подрібнити до стану пюре. Крім того, треба добре пережовувати їжу, в процесі чого краще обробляється ферментами, що містяться в слині.
З харчування при загостреннях рефлюкс-езофагіту виключається солодке. В період ремісії пацієнту рекомендують більше орієнтуватися на власні відчуття – якщо певна солодкість в невеликій кількості не погіршує стану, значить, можна її періодично вживати.
Важливо дотримувати питний режим, і випивати не менше 1,5 літрів чистої води щодня, що істотно поліпшить травлення.
Зразкове меню
Зразкове меню при даній патології складається з урахуванням індивідуальних клінічних проявів та стадії хвороби. Однак існують деякі варіанти загального меню, якого слід дотримуватися людям, страждаючим закидом вмісту шлунка в стравохід.
Варіанти сніданку:
Варіанти перекусів:
Варіанти обіду:
Варіанти вечері:
Подібна дієта допомагає усунути неприємні симптоми хвороби і подовжити період ремісії.
«Омепразол» при рефлюкс-езофагіті
Даний лікарський препарат є одним з основних медикаментів, призначуваних при даній патології. «Омепразол» випускається в капсулах, таблетках і порошку для внутрішньовенного введення.
Коли активна речовина даного ліки проникає в кисле середовище шлунка, воно починає впливати на клітини, які відповідають за виробництво шлункового соку і ферментів, і приступає до нормалізації цих процесів. Медикаментозний препарат знижує секрецію шлункового соку, а також рівень його активності, робить вражаючу дію на несприятливі бактерії, наявність яких спостерігається при даній патології.
Ми розглянули симптоми, причини та лікування рефлюкс-езофагіту.
