Ревматизм: симптоми, лікування і наслідки

Кучер В.Г.

Вторинна профілактика

Для вторинної профілактики характерно проведення наступних заходів:

  • При активному перебігу хвороби необхідний постійний контроль стану у ревмокардиолога. У перший час його відвідують щомісяця протягом трьох місяців від виявлення симптомів ревматизму, а після – один раз у квартал. Обов’язковим є також звернення за консультацією до таких фахівців, як невропатолог, ЛОР, окуліст, стоматолог, гінеколог.
  • Необхідне правило – здача на дослідження один раз на два місяці плазми крові, а раз в квартал – сечі.
  • Щоквартальні діагностичні заходи.
  • Чотири рази на рік здають кров на ревмопроби.
  • При загасаючому процесі і переході його в неактивну форму від двох до чотирьох разів на рік відвідують ревмокардиолога.

    • Лікування ревматизму

    Активну і гостру фазу ревматизму лікують в умовах стаціонару з дотриманням хворими суворого постільного режиму.

    Пацієнтам призначають ліки з гіпосенсибілізуючими і протизапальною дією: нестероїдні протизапальні препарати, кортикостероїдні гормони. Також при наявності інфекційних вогнищ призначають антибіотики з одночасною їх санацією (каріозні зуби, тонзиліт, гайморит).

    Паралельно з основною медикаментозною терапією хворим прописують прийом імуномодуляторів та седативних засобів. При виявлених ураженнях серця застосовують сечогінні засоби і серцеві глікозиди.

    Симптоми і лікування ревматизму у дорослих в загальному випадку не відрізняється від терапії у дітей.

    В умовах амбулаторного лікування:

    • хворі повинні дотримувати строгий постільний режим і перебувати в теплому, сухому приміщенні, у спокійній обстановці;
    • необхідно забезпечити повноцінне харчування з достатньою кількістю вітамінів (А, С, B1);
    • рекомендується вводити з їжею достатню кількість білків і вуглеводів;
    • слід обмежити прийом повареної солі (до 3-4 м), що дійсно робить позитивний вплив на перебіг запального процесу;
    • зважаючи пітливості хворого обмежувати прийом рідини не слід.
    Цікаве:  Вегето-судинна дистонія у підлітків: причини, симптоми та особливості лікування

    При ослаблої формі захворювання з медикаментозних засобів на перше місце слід поставити застосування саліцилатів у вигляді саліцилового натрію або аспірину, а також антибіотиків (пеніциліну). Замість саліцилового натрію можна призначати аспірин, але дія його буде дещо слабше.

    Також застосовуються гормональні препарати – АКТГ, кортизон та його похідні. Ефект у більшості випадків позитивний, так як перераховані ліки володіють виразним антиалергічну дію і здатні пригнічувати алергічну реактивність і гіперергічні тканинні реакції у хворих на ревматизм.

    До дієти у цих випадках, крім обмеження солі, слід призначати від двох до чотирьох грамів хлористого калію на добу.

    При наявності загострення хронічного тонзиліту або інших вогнищ інфекції показана енергійна терапія антибіотиками.

    Фізіотерапевтичні процедури, а також ультрафіолетове опромінення, повинні застосовуватися при затяжному перебігу ревматичного поліартриту, в цей же період і показана лікувальна фізкультура.

    Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9