Причтенный до злочинців
В описі страти йдеться про те, що перед розп’яттям Христа воїни піднесли Йому для полегшення страждань кислого вина, в яку були додані гіркі речовини. Як видно, навіть цим загрубілим людям було не чуже співчуття до чужого болю. Однак Ісус відкинув пропозицію, бажаючи повною мірою витерпіти муки, добровільно взяті Ним на Себе за людські гріхи.
Щоб принизити Ісуса в очах народу, кати розіп’яли між двома розбійниками, засудженими до смерті за вчинені ними злочини. Однак тим самим вони, не усвідомлюючи того, наочно продемонстрували виконання слів біблійного пророка Ісаї, за сім століть до цього передбачив, що майбутній Месія буде «до злочинців його зараховано».
Страта, вчинена на Голгофі
Коли Ісуса розпинали, а відбувалося це близько полудня, що з обчисленні часу, прийнятого в ту епоху, відповідало шостої години дня, Він невпинно молився перед Отцем Небесним про прощення Своїх катів, відносячи здійснюване ними на рахунок невідомості. На вершині Хреста над головою Ісуса була укріплена дощечка з написом, виконаним рукою Понтія Пілата. У ній на трьох мовах – арамейською, грецькою і латинською (на якому спілкувалися римляни) – говорилося, що страчений є Ісусом Назореєм, що назвав Себе Царем Іудейським.
Воїни, які перебували біля підніжжя Хреста, згідно із звичаєм, отримали одяг страченого і ділили її між собою, кидаючи жереб. У цьому також збулося пророцтво, дане колись царем Давидом і дійшла до нас у тексті його 21-го Псалма. Євангелісти свідчать і про те, що коли відбулося розп’яття Христа, іудейські старійшини, а з ними і прості люди всіляко глумилися над Ним, вигукуючи образи.
Так само чинили й римські воїни-язичники. Лише розбійник, що висів праворуч від Спасителя, заступився за Нього, з висоти хреста викриваючи катів у тому, що вони надали страждання безневинної людини. Сам же при цьому він розкаявся у вчинених злочинах, за що Господь пообіцяв йому прощення і вічне життя.
