Сучасні мами починають займатися розвитком малюка мало не відразу після виписки з пологового будинку. Безумовно, всім батькам хочеться, щоб їх дитина як мінімум відповідав нормам з календаря розвитку, а ще краще – їх випереджав. Список того, що повинен уміти дитина в 1 місяць, невеликий. Однак варто його вивчити й уважно придивитися до новонародженого, щоб попередити можливі патології.
Фізіологічні особливості новонародженого
З’явившись на світ, дитина починає в екстреному режимі пристосовуватися до життя поза утроби матері. Це відбувається завдяки деяким вроджених рефлексів і пізнання навколишнього світу в короткі проміжки часу між сном і прийомом їжі.
У фізичному плані кардинально змінюється система кровообігу новонародженого. При народженні припиняється плацентарний надходження крові, в той час як власна кров починає надходити з правого шлуночка серця для збагачення киснем. Після чого вона йде по малому колу кровообігу.
Крім того, новонароджений втрачає основні фетальні комунікації – закривається артеріальний і венозний протоки, починає повною мірою функціонувати великий і малий круги кровообігу. Крім цього, імунітет дитини починає знайомитися з новими бактеріями і мікроорганізмами, адаптується травна система і налагоджується робота ендокринної системи.
Ріст та розвиток дитини 1 місяць
Про те, що повинен вміти дитина в 1 місяць, можна говорити суто орієнтовно. Деякі діти розвиваються і ростуть швидше, деякі повільніше. За нормами новонароджений до кінця першого місяця життя повинен набрати не менше 600 грам ваги і 2 см зросту. Крім того, збільшується обхват голови і грудної клітини. Проте рухи новонародженого до кінця першого місяця залишаються хаотичними. Координація приходить тільки на третьому місяці життя, саме тому до цього віку дітей рекомендують сповивати.
У період неспання дитина потроху вивчає навколишній світ. Під дією величезної кількості інформації, яку новонародженому ще тільки належить засвоїти, розвивається нервова система і функції головного мозку. Оскільки навчання відбувається не так стрімко, не варто чекати від дитини особливих навичок.
Що повинен уміти дитина в 1 місяць?
Коли лікарі говорять про навички новонароджених, вони мають на увазі наявність вроджених рефлексів, які властиві всім дітям першого місяця життя. Вони перевіряються при плановому огляді і не вимагають від дитини якийсь розумової чи психологічного навантаження. Все, що повинен вміти дитина в 1 місяць – безумовні рефлекси, дані йому від природи.
Список безумовних рефлексів новонародженого включає наступні навички:
- смоктальний;
- хапальний;
- пошуковою;
- захисний;
- повзання;
- ходьба;
- рефлекс Бабінського.
Смоктальний і пошукової рефлекси
Перший рефлекс, необхідний для виживання поза материнської утроби, – смоктальний. Він потрібен, щоб дитина зміг отримувати поживні речовини не через пуповину, а через грудне молоко, яке ще треба добути. Цей рефлекс розвивається ще в період виношування дитини. Тому на УЗД можна чітко роздивитися, як дитина, перебуваючи в животі матері, смокче пальчик. Щоб перевірити наявність даного рефлексу, необхідно кінчиком пальця обкрутити навколо рота дитини.
Ще один рефлекс, спрямований на добування їжі, – рефлекс пошуку. Якщо злегка доторкнутися до щоки або куточка рота дитини, він повинен повернути голову в бік подразника. Але тільки за умови, що це дотик буде ніжним і обережним. Розпізнавати грубість і дискомфорт дозволяє розвиток дитини в 1 місяць. Що повинен вміти новонароджений, так це тягнутися до хорошого і цуратися небезпечного. Тому при необережному дотику дитина може відвернути голову в протилежну сторону.
Хапальний і захисний
Велику частину часу долоні новонародженої знаходяться в стислому стані. І якщо вкласти у відкриту ручку палець або інший предмет, дитина міцно його схопить. Причому сила стиснення виявиться дивною для такого крихкого створення. Аналогічну реакцію можна побачити при подразненні стопи – дитина повинна розтиснути пальці на зразок віяла. Цей рефлекс також відноситься до хватательному, однак він носить ім’я французького невропатолога Жозефа Бабінського.
Багато батьків бояться укладати дитину спати на живіт. А даремно. Завдяки захисного рефлексу дитина, якщо лежить на животі, завжди повертає голову набік. Тому у здорового малюка відсутній ризик задихнутися під час сну.
Рефлекс спонтанного повзання і автоматичної ходьби
При огляді педіатр повинен перевірити ще кілька рефлексів, наприклад спонтанного повзання. Звичайно, повзання не входить в список того, що повинен уміти дитина в 1-2 місяці. Проте рефлекс, який нагадує такі спроби, обов’язково повинен бути присутнім. Щоб перевірити, потрібно покласти дитину на живіт і підставити під стопи відкриту долоню в якості упору, від якого він повинен трохи відштовхнутися.
Рефлекс автоматичної опори помітний, якщо спробувати поставити дитину на ніжки. Коли беруть дитину у вертикальне положення і дають спертися на тверду поверхню, можна спостерігати перші спроби ходьби новонародженого.
Інші рефлекси
Рефлекс Бабкіна, або долонно-ротовий. Саме він ставиться до того, що повинен уміти дитина в 1 місяць життя. Щоб перевірити наявність даного рефлексу, потрібно злегка натиснути на ділянку долоні під великим пальцем руки. Якщо дитина відкрив рот і повернув голову в бік, можна бути впевненим у наявності даного рефлексу.
Насправді, перелік природних навичок, якими володіють новонароджені, досить широкий. Деякі рефлекси, що повинен вміти дитина, в 1-3 місяці вже згасають, інші можуть зберігатися до півроку. Однак для вердикту про стан здоров’я малюка досить стандартних перевірок, перерахованих вище.
Що повинні вміти діти в 1 місяць?
Якщо уважно стежити за малюком протягом перших 4 тижнів життя, можна помітити, наскільки швидко він розвивається. Так, різниця з тим, що повинен вміти дитина в 1-5 місяців, колосальна, проте все одно не варто сприймати його досягнення як належне.
До кінця 1-го місяця життя дитина може:
- Сфокусувати погляд на певному предметі. Як правило, на великому і яскравому (брязкальці, картинки, іграшки).
- Піднімати голову вгору з положення «лежачи на животі».
- Активно реагувати на знайомі голоси (мами й тати).
- Здригатися при різкому гучному звуці.
- Видавати звуки або «агукати».
- Проводжати поглядом переміщаються предмети.
- Повторювати за мімікою дорослих (посміхатися, хмуритися, показувати язик).
В деяких випадках діти можуть спокійно утримувати голову у вертикальному положенні. Однак цей навик відноситься до тим, що повинен вміти дитина в 1-4 місяці. Так що якщо він відсутній, не варто панікувати.
Поради батькам
Незважаючи на те що сьогодні є література, яка призначена для розвитку дітей у віці 0+, не варто ним захоплюватися. Познайомити новонародженого з новим світом можна і без методичних матеріалів. Так і з бажанням швидкого розумового розвитку варто почекати. У цьому віці для батьків головне – створити максимально комфортну атмосферу в будинку для малюка.
Поради:
- При можливості потрібно забезпечити дитину своїм простором, яке не будуть проникати сторонні звуки. Це може бути як батьківська спальня, так і окрема дитяча кімната, ізольована від різких гучних шумів. Вони викликають у новонародженого найсильніший стрес. А ось тихі монотонні звуки (білий шум), навпаки, діють як снодійне на малюка.
- Щоб не доставляти дитині дискомфорту, він повинен відчувати тільки ніжні тактильні відчуття. Одяг, пелюшки, постільна білизна повинні бути виготовлені з м’якої, приємною на дотик тканини. Також дуже важливо правильно торкатися до дитини. Руки дорослого повинні бути теплими, а руху обережними.
- Для візуального сприйняття інформації можна показувати новонародженому різні картинки і предмети. Помічено, що якщо повісити в ліжечку на рівні очей однотонну кольорову картинку, новонароджений буде довго і з цікавістю її розглядати. Коли картинка набридне, її можна замінити на аналогічну, тільки іншого кольору. І тоді інтерес дитини до неї відновиться.
- Розвивати слух і мову можна з самого народження. Для цього можна співати, розповідати вірші і потішки, читати казки. Якщо дитина реагує на промову, потрібно вступати з ним у діалог.
У перші місяці життя малюк дуже тісно пов’язаний з матір’ю на рівні психоемоційного стану. Новонароджений інтуїтивно відчуває, коли мама сердиться, дратується чи сумує. Тому при взаємодії з ним головне – гарний настрій.
