Знати суть депресії повинен будь-який сучасний людина. Багато хто звик думати, що під цим терміном ховається нічого не варта хандра, тимчасовий розлад через похмурого зимового неба і нестачі сонячного світла. А ось лікарі давно вже визнали депресію психічним розладом, яке потребує специфічного лікування. Правда, важливо розуміти, що в такому значенні слово – це не «смуток-туга», а серйозна ситуація. Потрапив до неї людина потребує сторонньої допомоги.
Загальне уявлення
Ознаки депресії – це так звана депресійна тріада. До неї відносять зниження настрою, викривлене мислення, загальмованість рухів. Особливого розкриття заслуговують розумові порушення. У це явище включають негативність міркування, песимістичність. Хворі люди не можуть відчувати радість. Найчастіше при такому психічному відхилення людина страждає зниженою самооцінкою, не може відчути приємні враження від життя, навіть якщо повсякденність супроводжується позитивними подіями. Повністю втрачається інтерес до звичним завданням, подіям.
Знати, як вийти з депресії, важливо, так як погіршення стану багатьох штовхає на різні шляху саморуйнування. Найчастіший варіант – зловживання спиртними напоями. У деяких формується пристрасть до інших психотропних речовин.
Актуальність проблеми
Незалежно від суспільної думки, стереотипів, які угніздилися в головах багатьох людей, і відгуків, депресія являє собою патологію, психічний розлад, а значить потребує корегування, лікуванні. Багато хто вважає, що це зовсім не хвороба, а лише дурний характер, лінь, песимістичний настрій, егоїстичність. Психологи, психіатри запевняють: депресія значно глибше, ніж про неї звикли думати. Хвороба в багатьох випадках носить психосоматичний характер, а значить, впоратися з нею можна лише за сприяння професійних лікарів. Найкращі прогнози у тих, кому вдалося вчасно поставити діагноз і почати адекватне лікування. В іншому випадку розвиток хвороби може привести до різних важких ситуацій аж до летального результату.
Доктора непогано, хоча і не до кінця знають, що таке депресія, як вона проявляє себе і як можна вилікувати таке психічне відхилення. В даний час ця проблема характерна всім віковим групам та статям, не грає ролі соціальна приналежність, національність, раса. Як вдалося виявити в ході проведення спеціалізованих досліджень, 10 % всіх осіб 40-річного віку страждають від проявів цього розладу (різного ступеня тяжкості). Лише третина з цього числа – чоловіки. А ось серед 65-річних відсоток хворих депресією зростає втричі. До 5 % дітей і підлітків також схильні до такого явища. Серед молоді приблизні оцінки дорівнюють 40 %. Саме для цієї вікової категорії більшою мірою характерний суїцидальний спосіб мислення.
Історична зведення
Багато хто вважає, що лише сучасні люди знають, що таке депресія, а ось в колишні часи така проблема нікому знайома не була. Таку думку – оману, лише стереотип. Як відомо з що збереглися з давніх часів відомостей, і в античності депресія оцінювалася як захворювання, описувалася лікарями тієї епохи. Приміром, Гіппократ особливу увагу приділяв меланхолії, давав їй характеристику, подібну з тим захворюванням, що лікують психіатри, психотерапевти сучасності.
Гіппократ пропонував лікувати меланхолію з допомогою клізм і ванн, мінеральних вод, масажу, а також рекомендував побільше веселитися. Вже тоді було помічено сильний вплив на людину зміни сезонів, погоди. У багатьох стан ставало краще після безсонної ночі. Лікарі тих часів довго думали про те, як позбавитися від депресії. Саме в той момент стали вперше практикувати депривацию сну. Звичайно, самого терміну не існувало, а от сучасні лікарі добре знають його суть і активно використовують цей підхід на практиці.
Звідки прийшла біда?
Всі причини депресії перерахувати вкрай складно, надто вже їх багато. Найчастіше до такої ситуації приводять драматичні переживання, обумовлені особистою втратою – людини, роботи, статусу, положення. Депресія, яка формується під впливом такого чинника, називається реактивною, тобто є відповіддю на стрес, зовнішній вплив на індивідуума.
Що таке депресія, відомо багатьом особам, що пережили нервові зриви. Таким терміном позначають виключно стресовий момент, зумовлене психічними, соціальними, фізіологічними факторами. Соціальні причини найчастіше обумовлені занадто швидким життєвим ритмом, підвищеною конкуренцією в суспільстві, стрессогенностью умов, в яких живе індивід. Багато хто відзначає, що не впевнені у своєму майбутньому, мають дуже нестабільним становищем у суспільстві, змушені постійно боротися з економічними труднощами.
Умови та реакції
Дуже добре сучасні люди знають по собі, що таке депресія, так як наше суспільство змушує підлаштовуватися, нав’язує окремо взятій людині правила, цінності. Все це стимулює відчуття незадоволеності собою, своїми вчинками, можливостями, силами, рішеннями. Практикується культ нескінченного вдосконалення без меж (психіки, фізичної форми, економічного статусу), сили, благополуччя.
Не зумівши підлаштуватися під нав’язане співтовариством, людина стикається з симптомами депресії. Багато переживають, виникають численні проблеми особистого плану, люди стикаються з невдачами. Втім, у деяких випадках причини оцінюються як соматичні. Виявити їх може лікар на прийомі. Якщо лікар приймає рішення на користь саме такого варіанту, діагноз буде звучати як ендогенна депресія.
Про що йдеться?
Якщо встановлена ендогенна депресія, що робити, розповість лікар на прийомі. Таку форму хвороби діагностують, якщо в організмі спостерігається недолік амінів: серотоніну, дофаміну, норадреналіну, які в нормі повинні продукуватися спеціальними структурами.
Ще один варіант – сезонні психічні відхилення, обумовлені недостатністю сонячного світла. Найважче людям доводиться взимку, восени, коли небо вкрите важкими хмарами. Під впливом сонячних променів в шкірі людини виробляється вітамін D, нестача якого при нестачі світла стає одним з факторів формування пригніченого психологічного статусу.
Що ще можливо?
Іноді симптоми депресії спостерігаються на тлі прийому ряду специфічних медикаментозних засобів. Нерідко цей ефект викликають кортикостероїди, використовувані для купірування запальних процесів. Аналогічний побічний ефект можуть спровокувати бензодіазепіни. Коли терапевтичний курс підходить до кінця, негативні ефекти, пов’язані з ним, самостійно проходять, психологічний стан повертається в норму. Є ймовірність ініціювання депресії нейролептиками. Такий стан може тривати до півтора років, для нього характерний вітальний характер. Снодійні, заспокійливі, психічні стимулятори, спиртне – все це може ініціювати депрессионные розлади.
Відомо, що симптоми депресії характерні для захворювання Альцгеймера і атеросклерозу, зачепила головний мозок. Подібні прояви спостерігають при травмах голови, грипі.
Як запідозрити?
Депресія вже не раз ставала об’єктом дослідження фахівців провідних клінік, наукових інститутів різних країн світу. Як вдалося виявити, по частоті психічне порушення складає конкуренцію патологій серця і судин – а це найпоширеніший на планеті недугу. Приблизна оцінка кількості хворих в даний час – кілька мільйонів, але підрахувати точніше не представляється можливим. Прояви патології істотно варіюються, багато що залежить від індивідуальних особливостей, природи захворювання, умов життя людини.
Прийнято виділяти фізіологічні симптоми депресії (у жінок, чоловіків зустрічаються досить часто), поведінкові, а також пов’язані з емоціями і способом мислення. Громадськість найкраще знайома з емоційними проявами: відчай, туга. Саме про них згадують, коли заговорюють про депресію. Хворі характеризуються пригніченим станом, тривожністю, напруженістю, невпевненістю, схильністю дратуватися, відчувати себе винними, незадоволеними собою. Багато надміру переживають – не стільки за себе, скільки за близьких, у той час як інші взагалі перестають відчувати переживання.
Фізіологія і поведінка
Фізіологічні симптоми депресії:
- втрата апетиту;
- пригнічення лібідо;
- втома, млявість, відсутність енергії;
- проблеми зі сном;
- порушення кишкової функціональності;
- м’язові болі.
До поведінкових симптомів депресії варто віднести ретельне виключення зі свого життя цілеспрямованої активності. Хворі пасивні, їх не цікавлять події, люди. Багато намагаються проводити час на самоті, повністю відмовляються від будь-якого веселощів, розважальних заходів. При депресії людям властиво зловживання спиртним, психотропними сполуками.
Депресія і мислення
Симптоми депресії можна помітити по складності концентрування уваги. Хворому непросто зосередитися, докласти всі сили до однієї справи, не відволікатися від нього тривалий час. Вкрай проблематично дається прийняття рішень, а мислення в цілому повільніше, ніж властиво людям зазвичай.
Багато хворих відзначають, що переважно їх думки негативні, важкі, похмурі, а майбутнє бачиться виключно в песимістичному світлі. Вкрай складно уявити позитивні перспективи. Тиснуть думки про безглуздість, непотрібність. В такому стані багато хто схиляється до суїцидальної мислення, приводить до відповідних спроб. Пояснюючи свою поведінку, хворі в якості аргументів використовують докази незначущості себе для громадськості, безпорадності і непотрібності.
Офіційний підхід
Депресія у жінок, чоловіків вже досить давно стала об’єктом уваги фахівців, а саму патологію визнали офіційно, включивши до класифікації МКБ-10. З неї випливає, що симптоматика буває основна і додаткова. Можна поставити офіційний діагноз, якщо у хворого виявлено два типові прояви або три зі списку доповнюють картину. До числа типових зараховують пригніченість стану, не коректується зовнішніми факторами, що триває 14 діб і більш тривалий період, а також хронічна втомлюваність, особливість не менше місяця. Також МКБ-10 містить згадку про ангедонії, коли хворий втрачає інтерес до того, що раніше приносило йому радість.
Необхідно лікування депресії, якщо у хворого присутні хоча б три з симптомів, визначених як додаткові. До таких належать песимізм, відчуття провини, переляк, марність, тривожність. МКБ-10 містить згадку про складність прийняття рішень, проблеми з концентрацією уваги, заниженої самооцінки. До числа другорядних симптомів належать роздуми про смерть і суїцид, втрата апетиту, проблеми зі сном. Для формування точного діагнозу слід спостерігати стан пацієнта два тижні або більше. При схоронності тривожних симптомів офіційно встановлюють депрессионное розлад.
Важливі особливості
Іноді немає необхідності очікування двох тижнів для формулювання діагнозу. Якщо симптоматика важка, встановити депресію можна набагато швидше. Багато чого залишається на розсуд лікаря. Йому ж вибирати, як впоратися з депресією, якщо випадок протікає важко.
Особливої уваги депресія заслуговує, якщо таке психічне відхилення розвивається у дитини. У середньому ймовірність виникнення ситуації нижче, ніж у дорослого, але і наслідки можуть бути важче. Запідозрити проблему можна за порушення апетиту, відчуження. Деякі діти стають агресивними, відстають у школі.
Особливості порушення
У медицині прийнято виділяти уніполярні, біполярні розлади. У першому випадку настрій постійно знижений, не відходить від цього полюса. Другий варіант – афективний порушення, при якому настрій хворого різко перескакує з позитивного статусу до негативного полюса. Такі переходи абсолютно непередбачувані. Можливі маніакальні напади, змішані епізоди. Іноді депрессионные відхилення обумовлені циклотимією.
Сучасні лікарі виділяють такі форми уніполярних розладів: клінічне (велика), резистентное, мале. Відомі атипові випадки, післяпологова депресія, осіння. Нарешті, існує дистимія.
Особливий випадок
Деякі фахівці описують вітальну депресію – життєву патологію, що характеризується тривожністю, тужливістю, переслідують на фізичному рівні (наприклад, поблизу сонячного сплетення). Прийнято думати, що така форма циклічна, не зумовлена зовнішніми факторами, для самого пацієнта не має причин і пояснення. Частіше вітальна депресія має біполярний характер. Можлива при ендогенної природи захворювання.
Найбільш вузьке трактування терміна «вітальна депресія» передбачає тужливу форму хвороби, пов’язану зі станом відчаю. Патологія протікає досить важко, але прогноз по ній при взаємодії з докторами сприятливий. Розроблені спеціальні препарати, що дозволяють стабілізувати стан хворого. У поєднанні з курсами психологічної допомоги це дозволяє з часом призвести психічне здоров’я в норму.
Як все відбувається?
Спочатку депресія проявляється лише слабкими сигналами – починаються проблеми сну, приходить дратівливість, стає все складніше справлятися з повсякденними обов’язками. З часом симптоми стають сильнішими. Зазвичай на розвиток йде до двох тижнів, повний прояв спостерігається через два місяці, іноді пізніше. Можливі разові напади, рецидиви. Відсутність коректної терапії може стати причиною суїцидальних спроб, відмови від функцій, пов’язаних з нормальним життям людини. Нерідко депресія провокує розпад сімей.
Що робити?
Найефективніший варіант – своєчасне звернення за лікарською допомогою. Багато хто звик думати, що достатньо тримати емоції під контролем, а депресія – це просто капризи. Таку думку помилково. Відомі випадки, коли люди не звертаються за допомогою, побоюючись громадського осуду, втрати роботи, розпаду сім’ї. Як показує практика, ігнорування проблеми з часом з більшою ймовірністю призводить до таких наслідків, ніж своєчасне лікування, про яке дізнаються оточуючі.
В останні кілька десятиліть було проведено кілька дослідних заходів, спрямованих на виявлення найбільш ефективних підходів до терапії. Найперше, чого слід домагатися – виключення негативного образу мислення, створення адекватної, доброзичливої обстановки. Перемогти депресію простіше, якщо людина може розраховувати на допомогу і підтримку близьких, друзів, родичів. По можливості потрібно уникати конфліктних ситуацій, засудження, а також виключити з кола спілкування людей, діалог з якими зводиться лише до такого змісту.
Спеціальний підхід
У відносно невеликому відсотку випадків перебіг хвороби досить важке, тому потрібна госпіталізація хворого, набагато частіше досить амбулаторного курсу. Лікар підбирає фармацевтичні препарати, направляє на курс психологічної та соціальної терапії. Комплексне вплив на пацієнта дозволяє в короткі терміни досягти дійсно гідних результатів.
Як показують численні випадки, тільки тоді ефективність терапії висока, коли хворий готовий довіритися лікарю і розуміє, що фахівець працює на користь клієнта. Лікар виписує певні препарати, методики, процедури, дає інші рекомендації. Лише ретельне, послідовне дотримання встановленого дозволяє гарантувати успіх терапевтичного курсу. Важливо регулярно приходити до лікаря, навіть якщо на це немає ні сил, ні настрою. Якщо лікар виписує антидепресанти, прийом таких коштів найчастіше супроводжується негативними ефектами, часто досить сильними. Слід порадитися з фахівцем і продовжити терапію, якщо лікар наполягає. Закинувши лікування з приводу неприємних вражень, хворий лише погіршить своє становище.
Фармакологічний підхід
На аптечних полицях представлено досить велику різноманітність найменувань, призначених для лікування депресії. Найпопулярніші:
- «Флуоксетин»;
- «Кломіпрамін»;
- «Пароксетин».
Категорично заборонено використовувати їх самостійно, без лікарського контролю – всі зазначені засоби можуть спровокувати тяжкі негативні реакції, включаючи звикання, синдром відміни при відмові від препарату. Вибір препарату ґрунтується на повному обстеженні пацієнта. Лікар призначає специфічні аналізи для виявлення особливостей порушень в організмі і вже на підставі цього вибирає оптимальний фармацевтичний продукт, корисний в сформованій ситуації.
