Причини розвитку захворювання
Серед причин розвитку первинної форми синдрому можна відзначити наступні:
- Резекція щитовидної залози.
- Аутоімунний тиреоїдит.
- Терапія радіоактивним йодом.
- Вроджені дефекти залози.
- Вплив токсичних речовин.
- Дефіцит йоду.
Центральна форма або гіпоталамо-гіпофізарна розвивається:
- За наявності новоутворень гіпоталамуса або гіпофіза.
- Якщо здійснювалася променева терапія цій області мозку.
- Проводилося оперативне втручання.
- Порушення кровообігу в головному мозку.
- Вроджені дефекти мозкових структур.
- Туберкульоз, абсцес та інші інфекційні патології гіпоталамо-гіпофізарної системи.
Периферичний гіпотиреоз щитовидної залози розвивається внаслідок генетичної мутації, яка провокує нечутливість тканинних рецепторів до гормонів.
Небезпека гіпотиреозу для організму
Практично жодна система органів не уникає наслідків нестачі гормонів щитовидної залози. Виявляється це в наступному:
- Істотно знижується інтенсивність всіх метаболічних процесів.
- Відсутність терапії призводить до атрофії нервових клітин і появи вогнищ дегенерації.
- Страждає опорно-руховий апарат. Процеси формування кісток сповільнюються, слабшають м’язи.
- Частота серцевих скорочень зменшується, знижується серцевий викид, що призводить до дефіциту поживних речовин і кисню у віддалених від серця тканинах.
- Зменшується життєва ємність легень, спостерігається гіповентиляція альвеол.
- Зниження обмінних процесів призводить до втрати апетиту, розвивається дискінезія, порушується робота травного тракту.
- Знижується кровотік в нирках, в крові зростає рівень креатиніну.
- Знижується вироблення статевих гормонів.
- Процес кровотворення пригнічується, розвивається анемія з усіма витікаючими наслідками.
Враховуючи, що патологічні зміни зачіпають практично всі системи органів, то не дивно, що симптоматика патології досить різноманітна і широка.
