Шахтинська справа
Звинувачення по 58-й статті були безглуздими. Людину, яка не володіє іноземними мовами і ніколи в житті не спілкувався з громадянином західного держави, запросто могли звинуватити в змові з американськими агентами. Під час слідства нерідко застосовувалися тортури. Витримати могли їх тільки найміцніші. Часто підслідні підписували визнання лише тільки для того, щоб завершити екзекуцію, яка тривала іноді тижнями.
У липні 1928 року жертвами сталінського терору стали фахівці вугільної промисловості. Це справа отримала назву “шахтинська”. Керівники донбаських підприємств звинувачували у саботажі, шкідництві, створенні підпільної контрреволюційної організації, сприяння іноземним шпигунам.
На 20-ті роки довелося кілька гучних справ. Аж до початку тридцятих тривало розкуркулення. Кількість жертв сталінських репресій порахувати неможливо, бо ніхто в ті часи ретельно статистику не вів. У дев’яності стали доступними архіви КДБ, але навіть після цього дослідники не отримали вичерпну інформацію. Однак оприлюднені були окремі розстрільні списки, що стали страшним символом сталінських репресій.
Великий терор — термін, який застосовується по відношенню до невеликого періоду радянської історії. Він тривав лише два роки – з 1937-го по 1938-й. Про жертви в цей період дослідники наводять більш точні дані. Заарештовано було 1 548 366 осіб. Розстріляно – 681 692. Це була боротьба із залишками капіталістичних класів”.
