Люди потребували в платіжних засобах ще до того, як ними були винайдені гроші, і тому до їх появи розрахунок проводився натурою: зерном, рибою, худобою, а часом і рабами. На початку бронзового століття, тобто приблизно з XXXIII ст. до н. е., роль грошового еквівалента став грати метал у вигляді зливків різної форми і ваги. Перші литі монети з’явилися в Китаї не пізніше середини другого тисячоліття до н. е., а найбільш ранні карбовані – близько 700 р. до н. е. у містах Малої Азії. Саме з них і почалася історія сучасної платіжної системи, а разом з нею і нумізматики.
Монети в Стародавньому світі
Увійшовши в обіг, мідні монети, як і ті, що робилися з золота і срібла, швидко витіснили вагові платіжні засоби та одержали саме широке поширення, насамперед тому, що їх виробництвом займалася держава, яке гарантувало зазначену на них вартість. Крім того, всі вони незалежно від номінального достоїнства, крім виконання економічних функцій, грали роль носіїв інформації, а з тих пір, як на них стали карбувати портрети правителів, стали істотним чинником ідеологічного впливу на маси.
Потужний поштовх виробництву золотих, срібних і мідних монет дало розвиток держав античного світу, а в період найбільшого розширення володінь Римської імперії воно досягло свого піку. Характерно, що одночасно з цим у світі з’явилися і фальшивомонетники. Особливо великих масштабів виготовлення підробок досягло в Афінах на рубежі VI і V ст. до н. е.., у зв’язку з чим за цей вид злочину вперше була введена смертна кара.
