Обстеження
Якщо у дитини спостерігається струс мозку, то часто огляду в клініці цілком достатньо. Але існують додаткові методи дослідження, які допомагають лікареві уточнити діагноз і виключити серйозні пошкодження.
Отже, при підозрі на струс мозку проводять такі діагностичні процедури:
- Огляд у педіатра і невролога.
- Аналіз крові і сечі.
- Виконують люмбальну пункцію (при необхідності).
- Огляд окулістом очного дна (при необхідності).
- Электроэнцефалограмма.
- Рентген черепа (для виключення переломів кісток).
Якщо був поставлений діагноз «Струс головного мозку», то призначається лікування негайно. Не виключена медикаментозна терапія. Дуже важливо дотримуватися режиму, який визначить лікар.
Лікування
Після отримання травми, до того як дитину огляне лікар, йому необхідно забезпечити спокій. Потрібно його укласти на тверду і бажано рівну поверхню. Якщо є кровоточиві рани, їх необхідно оглянути, обробити і перебинтувати.
Діти з діагнозом ЧМТ, у тому числі зі струсом мозку, підлягають обов’язковій госпіталізації.
Цілі госпіталізації дитини:
- У стаціонарі він буде перебувати під наглядом фахівців, для того щоб якомога раніше виявити і попередити можливі ускладнення травми голови: набряк головного мозку, внутрішні гематоми, епілептичні напади. Ризик розвитку таких ускладнень дуже маленький, але наслідки їх дуже важкі і можуть призвести до швидкого погіршення здоров’я. Тому при перших ознаках струсу мозку у дітей їх обов’язково госпіталізують, стандартний термін стаціонарного лікування становить 10 днів. При сучасному технічному оснащенні лікарні перебування дитини в стаціонарі після проведення всіх необхідних обстежень та при виключенні серйозних травм скорочується до 3-4 днів.
- Друга мета госпіталізації – це забезпечення хворому повного спокою. Полягає в обмеженні рухової активності дитини. Звичайно, домогтися повністю постільної режиму дуже складно, але тим не менш в лікарні не допускаються активні ігри, біг, шум, тривалий перегляд телепередач і тривале сидіння за комп’ютером. Після виписки режим слід зберегти ще приблизно на 2 тижні плюс кілька тижнів обмежити заняття спортом.
Медикаментозне лікування полягає в призначенні сечогінних препаратів типу “Диакарба” або “Фуросеміду” в обов’язковому одночасному застосуванні з препаратами калію – “Аспаркамом”, “Панангін”. Робиться це для того, щоб не допустити набряку головного мозку. Крім того, призначають заспокійливі лікарські препарати (настій валеріани, “Феназепам”) та антигістамінні (“Діазолін”, “Супрастин”, “Димедрол”). Якщо спостерігаються сильні головні болі, виписують анальгетики (“Баралгін”, “Седалгін”), при нудоті – “Церукал”. Після виписки призначають ще й вітамінні препарати.
В стаціонарі здійснюється постійний контроль за дитиною, якщо стан його здоров’я почало погіршуватися, то проводиться повторний огляд і призначається додаткове обстеження.
Госпіталізація необхідна, щоб не пропустити більш важкою, ніж струс мозку, травми, а це можливо тільки в стаціонарі.
Як тільки стан дитини стає задовільним, його відпускають додому. Але і в домашніх умовах потрібно дотримання режиму, який прописав лікар, обмежуються прогулянки і перегляд телевізора, дитина повинна якомога менше часу проводити за комп’ютером. Також слід продовжувати медикаментозне лікування. І при перших ознаках погіршення стану здоров’я (блювота, нудота, тривалі головні болі, сонливість, судоми, слабкість в ногах, часте зригування – у немовлят) необхідно повторно звернутися до лікаря для додаткового обстеження та повторної госпіталізації.
Приблизно через 3 тижні після травми всі ознаки струсу мозку у дітей зникають, стан повністю приходить в норму, дитина знову може відвідувати дитячий садок, школу, займатися спортом.
