Терапевтичні методи
Виникнення субарахноїдального крововиливу вимагає невідкладних терапевтичних заходів. Пацієнти в даній ситуації підлягають екстреної госпіталізації в нейрохірургічне відділення лікарні.
При цьому проводиться корекція підвищеного тиску, нормалізація, застосовуються протиблювотні лікарські препарати і анальгетики. У випадках, коли у хворого відсутня свідомість, всі перераховані вище заходи проводяться на фоні ШВЛ.
Для усунення спазму судин в головному мозку пацієнтам призначають «Німодипін» («Нимотоп»). Внаслідок того, що за допомогою парентерального введення дана речовина здатне викликати артеріальну гіпотонію, що може призвести до вторинних ішемічних ушкоджень мозку, доцільно приймати його всередину кожні 4 години. У випадках відсутності свідомості лікарський засіб вводиться, як правило, за допомогою зонда. Таблетки не слід запивати соками, оскільки це може викликати порушення метаболізму.
У випадках, коли ангіоспазм виникає на тлі нормального або помірного артеріального тиску, слід проводити кліпування аневризми. Також доцільним вважається підвищення тиску за допомогою «Допаміну» або інших засобів.
Для зняття набряку головного мозку при субарахноїдальному крововиливі (МКБ 10) застосовуються внутрішньовенно «Дексаметазон», «Манітол», «Гліцерин». При виникненні гіпонатріємії, як правило, досить знизити кількість введеної в кров ізотонічної рідини. Коли спостерігається розвиток гіповолемії, для її усунення вводять ізотонічні сольові розчини або розчин Рінгера. У випадках виявлення неадекватної продукції АДГ, показано обмеження введення рідини і застосування Фуросеміду» після субарахноїдального крововиливу.
Зниження неокклюзионной гідроцефалії здійснюється шляхом повторної поперекової пункції.
Загальні заходи при даній патології схожі на ті, які здійснюються при ішемічному інсульті. Пацієнту при цьому показаний постільний режим, вставати дозволяється тільки з 4-го тижня після крововиливів, а до цього – поступово підвищується його рухова активність.
Для вирішення питання про проведення оперативного лікування проводиться тотальна ангіографія судин головного мозку.
Коли стан хворого дозволяє, проводиться кліпування аневризми в перші дві доби після її розриву. У вкрай важких випадках, коли мова йде про порятунок людського життя, здійснюється эндовазальное втручання. Подібна методика також використовується у хворих з аневризмами при високому хірургічному ризик, а також при наявності аневризм з дуже вузькою шийкою.
Лікування субарахноїдального крововиливу має бути своєчасним.
У випадках, коли проведення термінової операції неможливо, вона здійснюється в плановому порядку приблизно через 2 тижні після крововиливу («холодний період»). Іноді, наприклад, при гематомах скроневої частки, слід провести екстрене хірургічне втручання, яке спрямоване на корекцію стану, що загрожує життю, навіть в умовах неможливості основної операції, якою є кліпування аневризми.
Ризик летального результату під час оперативного лікування становить приблизно 6%, а ризик розвитку важких форм неврологічного дефіциту – приблизно 13%.
Яку діагностику проводять при симптомах субарахноїдального крововиливу?
