Римські Вакханалії
Це свято один із самих розпусних в Стародавньому Світі. Він присвячений Вакху – покровителю виноградарства і символу періодичної смерті і відродження. Відзначали його 17 березня.
Спочатку це був жіночий свято. Чоловіків на святкування не допускали. Жінки в цей день в гаю біля пагорба, де зараз практично центр Риму, роздягалися догола і влаштовували дикі танці.
Проте з часом до святкування допускалися і чоловіки. З-за цього танці переродилися в оргії. Відомо, що не стільки розпусти було між чоловіком і жінкою, скільки між чоловіком і чоловіком. Якщо хтось опирався й не хотів зносини, то цієї людини приносили в жертву Вакху.
Безліч людей брало участь у даному заході. Серед них були відомі особи та члени знатних родин. Пізніше з’явилося правило, згідно з яким людей, віком 20-річного віку посвячували у так зване «таїнство». Незгодних скидали в безодню підземну. Пояснювалося це тим, що людей забрали боги.
Ця традиція отримала широке поширення. У святкуванні брали участь до 7 тисяч чоловік.
Проте незабаром було проведено розслідування і Вакханалії в Стародавньому Римі заборонили. Лідерів і організаторів масово страчували. Їх звинувачували в розбещенні, вбивствах та інших жорстоких злочинах.
Так завершився розгул Вакхналий. Однак він не щез. Просто організатори стали обережнішими. Не було суспільного розголосу і такого масового скупчення людей.
