Остеомієліт у дітей
У дітей до десяти років частіше зустрічається остеомієліт епіфізарної форми, при якому уражається переважно хрящова тканина, що пояснюється фізіологічними особливостями кровообігу. У підлітковому віці, навпаки, діагностується гематогенний остеомієліт, для якого властиво запалення трубчастих кісток.
Оскільки вогнище запалення дає про себе знати не відразу, а через деякий час, дуже часто виникають певні труднощі з діагностування захворювання та призначення адекватної терапії. Неможливість розпізнати остеомієліт відразу або виявлення хвороби з запізненням загрожує як серйозними ускладненнями, так і летальним результатом.
У дитячому віці причинами ураження кісток є ті ж бактеріальні інфекції, що і у дорослих, зараження відкритих ран. При цьому вираженість симптомів та лікування остеомієліту у дитини багато в чому буде залежати від його віку, особливостей імунної системи і величини ураженої площі.
У немовлят протягом захворювання позначається на загальному самопочутті. Вони стають неспокійними, погано сплять, вередують. Діти з цією хворобою відмовляються від їжі, стають млявими та пасивними з-за високої температури (до 41°С). Крім того, зміни в організмі проявляються блідістю шкірних покривів, можлива поява проносу, блювоти. Малюк буде намагатися захистити кінцівку від руху, а при найменшому торканні до запаленої ділянки – пронизливо кричати.
У ранньому віці діагностувати остеомієліт у дитини досить складно, так як місцеві ознаки захворювання у вигляді почервоніння і набряклості проявляються не відразу. Через кілька днів гіперемія і набряк поширюються далі. При запізнілому зверненні до лікаря гнійні вогнища можуть поширитися по всьому тілу.
У підлітків симптоми виражені яскравіше, але при цьому захворювання не розвивається так само стрімко. Місцеві ознаки остеомієліту у старшому віці виникають через тиждень після основних симптомів або навіть пізніше.
