Хронічна форма запалення
У цьому випадку лікування і симптоми остеомієліту обумовлюються обсягами деструкції кістки і тривалістю періоду загострення. Коли захворювання переходить з гострої стадії в хронічну, пацієнт може відчути короткочасні поліпшення. Разом зі стабілізацією загального самопочуття зникають ознаки інтоксикації, нормалізується температурний режим тіла. При цьому в зоні запалення утворюються множинні або поодинокі нориці з гнійним виділенням. Надалі у хворого формуються анкілози, кістка може збільшуватися, зменшуватися або викривлятися.
Фаза ремісії при хронічному остеомієліті в середньому триває 1,5-2 місяці, але при ефективності підтримуючої терапії рецидив може не настати і через півроку. Загострення багато в чому нагадує початок гострого періоду, але з більш змащеними симптомами. Свищ при рецидивуючому остеомієліті закривається, що сприяє накопичення гною в порожнині і підвищення тиску всередині кістки. Стан пацієнта знову погіршується, больовий синдром посилюється. Також повертається зовнішня набряклість і гіперемія тканин, лихоманка або субфебрильна температура тіла. В аналізах крові істотно змінюються такі показники:
- кількість лейкоцитів перевищує норму;
- з’являється зернистість еритроцитів;
- змінюється також швидкість осідання еритроцитів.
