Синтез в хімії
Складно уявити собі цю науку без з’єднання декількох простих або складних речовин. Хімічний синтез особливо актуальне для органічних сполук, так як з його допомогою можна розглядати отримання складних біополімерів, передбачати специфіку їх хімічних та фізичних властивостей, припускати основні області застосування одержуваних сполук.
Фотосинтез, який свідчить про освіту з води і вуглекислого газу складного органічного речовини (глюкози), протікає тільки на світлі і є необхідною умовою існування зелених рослин.
Інтерес представляє і хемосинтез, що передбачає об’єднання вуглекислого газу, а також при окисленні неорганічних речовин органічні сполуки.
Нуклеосинтезом називають процес отримання ядер хімічних елементів, які важче атома водню.
Цікаві факти
Завдяки синтезу можна отримати красиву і зв’язне мовлення з окремих літер, складів. Багато слів у нашій мові мають декілька значень, у залежності від того, в якому контексті вони застосовуються. Спробуємо з різних точок зору дати характеристику терміна «синтез». Якщо в загальному варіанті передбачається якийсь процес об’єднання в одне ціле різних понять чи речовин, то в кожному конкретному випадку визначення можуть бути інтерпретації.
Наведемо приклад синтезу, який розглядається в рамках органічної хімії. Чи знаєте ви, що являє собою матричний синтез? Це хімічна реакція поліконденсації або полімеризації, без якої неможливе отримання полімерних сполук. Будова ВМС визначає макромолекули, які взаємопов’язані з мономерами і зростаючими органічними ланцюжками.
Прикладом такого процесу можна вважати біосинтез нуклеїнових кислот білкових молекул. В якості матриці подібної реакції виступають дезоксирибонуклеїнова і рибонуклеїнова кислота.
Під матричним структурним ефектом розуміють здатність матриці впливати на довжину, хімічна будова, просторовий вид дочірніх ланцюгів (елементарних складових елементів).
В якості надскладного процесу – синтезу – можна уявити утворення білкових молекул. Він передбачає використання значної кількості ферментів, здійснюється в організмі на клітинному рівні.
Специфіка подібної реакції полягає у здатності встановлювати в одержуваної макромолекуле певну послідовність амінокислотних ланок. Такий процес передбачає витрату значної кількості тепла. Після завершення реакції здійснюється перенесення білкової макромолекули до місця безпосереднього призначення з допомогою певного поліпептидного лідера.
