Системний блок компютера: огляд, як підключити

Не багато користувачів замислюється над тим, що ховається в «коробці», яку кожен з нас включає періодично, щоб зайти в інтернет, подивитися фільм або пограти в ігри. Найчастіше з цим доводиться розбиратися, коли що-то в системному блоці зламалося або користувач збирається самостійно змінювати компоненти системи.

Поняття

Перш ніж розібратися в пристрої системного блоку, потрібно розуміти, що ж це таке. По суті, перед нами шасі або корпус ПК, який наповнений комплектуючими, що дозволяє всій системі працювати повноцінно.

Якщо брати середньостатистичну систему, то пристрій системника практично не змінюється. Може відрізнятися лише кількість вмісту. Відповідно, може бути різниця і в процесі підключення.

Зовнішній вигляд

Отже, будь-який системний блок комп’ютера починається саме з шасі. На корпусі є багато важливих елементів, які сприяють роботі системи. Також варто відзначити, що сам корпус може мати різну форму і розміри.

Якщо ви збираєте комп’ютер з шасі форм-фактора ATX, то можете встановити туди будь-які компоненти. А от якщо ви вибираєте менший формат – mATX, то в такий корпус материнська плата ATX точно не поміститься. Тому, якщо ви збираєте комп’ютер самостійно, враховуйте те, що системний блок ПК повинен відповідати всім компонентам.

На шасі зазвичай розміщена кнопка виключення/включення і перезавантаження. Також є велика кількість індикаторів і роз’ємів. Лампочки активності комп’ютера зазвичай розташовуються спереду, щоб користувач міг простежувати стан не тільки ПК, але і окремих компонентів, наприклад, жорсткого диска.

А ось роз’єм в стандартних шасі розміщені на задній панелі. Є і такі моделі системників, в яких всі порти знаходяться на верхній частині блоку. На передній панелі розташована пара важливих роз’ємів. Але найчастіше основні: кабель живлення, кабель інтернету, слот для монітора та інші роз’єми – розміщені на інтерфейсній панелі ззаду.

Цілі і завдання

Що буде всередині системника, залежить від цілей і завдань комп’ютера. Зазвичай, якщо користувач не розбирається в даному питанні і воліє купувати готові ПК, то він керується тільки порадами продавця. Той може сказати, що є моделі для ігор, програм або мультимедіа.

Але якщо розбиратися в комплектуючих, можна помітити, що деякі продавці намагаються продати пристрій дорожче, а відповідно – з великим функціоналом. Наприклад, ви прийшли за комп’ютером, який би відкривав стандартні програми і дозволяв заходити в інтернет.

Вартість його може бути до 10 тисяч рублів. Якщо пощастить, можна навіть в подарунок отримати монітор або периферійний пристрій. Але продавець розуміє, що в цій темі ви некомпетентні, і продає вам ПК за 15 тисяч рублів, який вміє запускати ігри, нехай і найпростіші. У підсумку ви переплачуєте за функції, які вам не потрібні.

Щоб цього не траплялося, краще або самому розбиратися, або радитися зі знайомими.

Усередині блоку

Системний блок має обов’язкові компоненти, без яких він не запуститься, і додаткові, здатні впливати на продуктивність. Так, комп’ютер базується на материнській платі, яку часто називають «кровоносною системою». До неї приєднуються інші комплектуючі.

На материнку встановлюється процесор. Без нього робота системи також неможливе. Далі підключається хоча б один модуль оперативної пам’яті. Для зберігання особистих даних необхідний жорсткий диск, а щоб це все подпитывалось електрикою, поміщають в корпус блок живлення.

Всього цього вистачить для офісного комп’ютера, від якого не потрібно багатозадачності і запуску ресурсоємних програм. Якщо ж систему потрібно поліпшити і зібрати (наприклад, ігровий системний блок), тоді встановлюють одну або декілька відеокарт, які відповідають за графічну складову. Можуть поліпшити вбудовану звукову систему додаткової звуковою картою.

Підключення

Як підключити системний блок? Не менш важливе питання, особливо в тому випадку, якщо ви самостійно збираєте систему. Базою конструкції є материнська плата. Саме до неї підключаються всі елементи ПК.

Як вже згадувалося вище, на ній встановлюють процесор, оперативна пам’ять, відеокарту і інші компоненти. Материнки розробляють так, щоб всі інтерфейси, які необхідні для підключення зовнішніх пристроїв, розміщувалися в одному місці. Відповідно, шасі мають спеціальні отвори для інтерфейсній панелі на задній кришці.

Звичайно, в залежності від материнської плати і завдань системи на задню панель можуть виводитися різні порти. Але в стандартній збірці ви помітите завжди одні і ті ж роз’єми:

  • живлення 220 В;
  • кнопка включення і виключення ПК;
  • роз’єми PS/2 для миші і клавіатури;
  • кілька слотів для підключення моніторів;
  • пара USB-портів;
  • місце для підключення мережевого кабелю;
  • роз’єми для мікрофона, навушників і колонок і т. д.

Інтерфейси

Отже, для миші і клавіатури досі можна зустріти інтерфейс PS/2. Причому якщо на інтерфейсній панелі цей роз’єм зустрічається часто, то в магазинах вже майже не залишилося пристроїв вводу з PS/2. Практично всі миші та клавіатури реалізуються через USB. Тим не менш, якщо у вас зайняті порти USB і ви не хочете встановлювати туди периферійні пристрої, можна придбати адаптер, щоб скористатися давно забутим PS/2.

Портів USB останнім часом розробники не шкодують. Якщо раніше на панелях можна було помітити лише 2-3 пари, то зараз можна нарахувати більше 10 штук. Таку кількість цілком виправдано, оскільки велика кількість пристроїв перейшло як раз на цей інтерфейс.

Щоб підключити монітор, як і раніше використовують VGA або D-Sub, хоча нові моделі обзаводяться більш сучасними інтерфейсами типу DVI або HDMI. Але оскільки повний перехід на такі екрани ще не здійснився, на панелі є декілька роз’ємів для цього пристрою.

Для підключення мережного кабелю роз’єм не змінюється вже дуже тривалий час, тому ніяких проблем з підключенням або невідповідністю не може бути. З роз’ємів для мікрофона і навушників ситуація схожа. Лише зрідка можна спостерігати комбінований аудіовихід, який призначений для гарнітури з одним проводом. В цьому випадку для підключення мікрофону і навушників не потрібно два порти.

Підключення всередині блоку

Окремо варто розібратися і з тим, як підключити компоненти системного блоку. Це питання вкрай важливе. У нього потрібно вникнути самостійно, не забуваючи при цьому заглядати в інструкцію і використовувати відеоуроки. У них наочно показано, як встановлювати всі компоненти, а також до чого може призвести неправильне підключення.

Якщо ви точно знаєте, що всі комплектуючі підходять один до одного, значить, інтуїтивно зрозумієте, куди і що потрібно встановлювати на материнській платі. Процесор зазвичай розташовується в її центральній частині, хоча іноді його розташування може бути зміщена до одного з кутів.

У будь-якому випадку, порт для процесора представлений прямокутним роз’ємом, ідеально підходить по формі самого чіпа. При підключенні потрібно уважно придивитися до правильного положення процесора і надійно закріпити його на платі.

Оперативна пам’ять також має свій звичний слот, який навряд чи можна з чимось сплутати. Головне при підключенні – не використовувати силу, щоб нічого не зламати. Всі компоненти досить вільно встановлюються в свої слоти, без додаткових натискань і притискування.

Місце для відеокарти також просто помітити. Слот дуже схожий на той, який потрібен для установки ОПЕРАТИВНОЇ пам’яті, але зазвичай дещо більше. Жорсткий диск і блок живлення підключаються за допомогою кабелів. А от куди їх встановлювати, доведеться самостійно розбиратися, оскільки це залежить від самої моделі материнки. Але в інструкції до неї є вся необхідна інформація.

Ігровий ПК

Щоб остаточно розібратися в цій темі, потрібно розглянути пристрій системника на прикладі. Для цього доведеться вивчити пару оглядів системних блоків. Дуже рідко можна знайти комп’ютер, що має певну модель. Найчастіше вони продаються в кастомних складанні або і зовсім збираються на дому.

Але моделі комп’ютерів – це не міф. Вони реально існують і продаються, хоча і в невеликій кількості. Так, одним з топових системників на даний момент вважається Asus ROG GT51CA.

Огляд Asus ROG

У разі як і з ноутбуками, комп’ютери також мають декілька модифікацій. У них можуть помістити менш продуктивну відеокарту, для зменшення вартості. Може бути змінена кількість ОЗУ і обсяг зовнішнього накопичувача.

Описувана модель також має декілька варіацій складання. Перед нами найдорожча і потужна система. Відразу варто відзначити, що системник поставляється у великій коробці і здається, що крім нього всередині є щось ще. Так воно і є. Компанія представляє фірмову мишу і клавіатуру. Обидва пристрої геймерськими не назвеш, але від цього їх якість гірше не стає.

Ще однією крутий фішкою стало наявність особливого браслета з силікону. На перший погляд він здається звичайною прикрасою, але якщо його піднести до системнику, то відкриється доступ до особливого розділу на диску, куди можна поміщати важливі особисті дані.

Незважаючи на те, що перед нами стандартний форм-фактор системника, все ж він виглядає дуже масивним. Про це ж говорить і його дизайн. Розробники постаралися зробити максимально геймерський системний блок. Встановити його доведеться під стіл, інакше на робочому місці він буде займати занадто багато простору.

Всередині працюють дві топові на даний момент відеокарти Nvidia GeForce GTX Titan X. За пам’ять відповідає один жорсткий диск на 2 Тб і пара SSD по 512 Мб. Процесор в системі Intel Core i7 6700K, з робочою частотою 4,2 ГГц. Оперативної пам’яті всередині 64 Гб. Працює система на БЖ потужністю 700 Вт.

Як показують тести, це одна з найбільш продуктивних вже готових систем. Звісно, можна самостійно зібрати ще більш потужну машину. Але цього цілком вистачить для будь-якої сучасної іграшки і ресурсоємних програм.