Томат «хурма» – це відносно молодий сорт, який був виведений в Росії селекціонерами-аматорами. Він отримав свою назву завдяки зовнішній подібності з однойменною фруктом, так як має таку ж жовто-оранжеве забарвлення і форму плоду. Багато городників задоволені їм і висаджують його кожен рік. Про особливості вирощування томата «хурма» поговоримо далі.
Опис
Даний сорт помідорів являє собою потужне рослина. Висота куща томату «хурма» в звичайних умовах може досягати 70-90 см, а в сприятливих – до 1,5 м. Так як рослина є сильно вкритим листям, воно потребує своєчасного пасинкування. У представників сорту листки середнього розміру, мають світло-зелене забарвлення, суцвіття прості.
На кожній з плодоносних кистей утворюється за 5-6 помідорів. Зазвичай зав’язь плодів формується вище сьомого листа. Досвідчені городники радять прищипувати рослини за три або чотири тижні до настання холодів. Це допоможе значно прискорити дозрівання помідорів.
Томат «хурма»: характеристика плодів
Мабуть, головне достоїнство сорту – це великі розміри плодів. Помідори у нього можуть важити до 500 р. На вигляд вони красиві, а всередині – дуже соковиті і солодкі. Ці томати надзвичайно багаті каротином і лікопіном, в них майже повністю відсутні органічні кислоти. Саме тому вони є ідеальним продуктом для прихильників дієтичного харчування.
Їх смакові якості нічим не поступаються більш звичним для нас червоним помідорів, а іноді навіть перевершують їх. Незважаючи на те, що шкірка плодів на вигляд досить міцна, насправді вона тонка і ніжна. Якщо розрізати помідор, то в ньому виявиться 6 або 8 невеликих камер, у яких трохи насіння і вільного соку. Це означає, що вміст сухих речовин знаходиться на рівні 6-7 %.
Помідори цього сорту можна вирощувати як в теплицях і парниках, так і у відкритому грунті. Відомо, що схожість насіння становить не менше 90 %. Врожайність томата «хурма» – від 2 до 4 кг плодів з одного куща. Погодьтеся, що такі високі показники не можуть не зацікавити городників-любителів.
Ще недозрілих томатах, в тому місці, де кріпляться плодоніжки, є зелену цятку. Як тільки воно зникне, плід вважається повністю дозрілим. Можна збирати помідори і в недостиглому вигляді. Вони добре встигають поза куща, зберігаючи всі свої якості. Плоди відмінно переносять транспортування, не втрачають свого вигляду, добре зберігаються. Було помічено, що вирощування томатів у парниках і теплицях дає більший врожай, ніж на відкритому грунті.
Підготовка насіння
Її можна починати вже в кінці лютого. Насамперед необхідно вибрати якісне насіння, які повинні бути великими і важкими. Визначити це досить просто, потрібно лише опустити їх у підсолену воду й трохи почекати. Пустотілі і легкі спливуть на поверхню, а наповнені поживними речовинами осядуть на дно. Хороші насіння загортають у марлю і прогрівають на батареї протягом трьох днів.
Не секрет, що томат «хурма», опис якого розташовано вище, схильний до різних захворювань (володіє середньою стійкістю). Тому наступний крок буде спрямований на боротьбу з ними. Необхідно на початковій стадії позбавити майбутнє рослина від різних вірусів і бактерій. Для цього насіння поміщають у розведене у воді марганцівку не більше ніж на 20 хвилин. Її можна замінити тривідсоткової перекисом водню, нагрітою до 40 °C.
Після цього насіння удобрюють, заливаючи їх живильним розчином, що продаються в спеціалізованих магазинах. Залишають в розчині насіння на добу, а потім розкладають їх, щоб просохли. Далі їх потрібно замочити в теплій воді, попередньо помістивши в марлю або фільтрувальний папір. Ця процедура повинна тривати близько 12 годин. За цей час воду кілька разів змінюють.
Підготовка грунту
Оптимальним терміном для висадки насіння томату «хурма» є березень і початок квітня. Для цього знадобиться посадковий ящик, дно якого потрібно застелити плівкою з отворами, зробленим з метою відведення зайвої вологи. Крім того, можна створити дренаж, насипавши туди шар битої яєчної шкаралупи або грубозернистого піску.
Вже готову універсальну грунт для посіву насіння можна придбати в спеціалізованому магазині або зробити самому. Для цього знадобиться однакову кількість просіяного річкового піску, торфу, дернової землі, перегною і кокосового субстрату. Все це перемішують і прожарюють в духовці при 90-110 °C протягом не менше 25-30 хв. Після цього грунт просочується “Фундазолом” або розчином марганцівки.
Посів насіння
Спочатку в грунті роблять борозенки. У них викладають насіння на відстані 2-2,5 см. Потім їх злегка присипають землею і трохи притискають. Грунт краще всього зволожити за допомогою пульверизатора. Після цього ємність накривають склом або плівкою. Температура повинна підтримуватися на рівні не нижче +22 °C.
Вирощування і догляд за розсадою
Необхідно постійно спостерігати за зростанням сіянців. З появою перших сходів, накриття потрібно зняти. Найчастіше це відбувається вже через шість днів. Тепер ємності з сходами насінням переносять на сонячне місце і чекають появи перших повноцінних листочків. Не слід занадто часто поливати рослини. Одного разу в п’ять днів буде цілком достатньо. Спочатку треба використовувати теплу воду, а потім можна і просто відстояну. Після поливу рекомендується провітрити приміщення.
Коли на молодих сходів томатів «хурма» з’явиться третій листочок, починають пікіровку. Ця процедура поділу і пересадки розсади в окремі ємності необхідна для формування повноцінної кореневої системи і подальшого розвитку розсади. Не потрібно боятися того, що деякі корінці ушкодяться. Більшість городників спеціально їх прищипують, щоб вони швидше проростали.
Що стосується поливу, то його здійснюють тільки в тому випадку, коли висохне верхній шар грунту. Розсада також потребує підгодівлі. Зазвичай її проводять з інтервалом у два тижні. Для цього використовують як мінеральні, так і органічні добрива.
Пересаджування на постійне місце і подальший догляд
Томати «хурма» люблять тепло. Тому оптимальним часом для їх пересаджування у відкритий грунт є кінець травня. Що стосується північних широт, то там вирощування томатів проводиться виключно в парниках і теплицях.
Для висадки розсади вибирають сонячні місця. Там вона активніше розростається протягом сезону. Враховуючи цю особливість, висаджувати томати потрібно не ближче ніж на 30 см один від одного, а також періодично пасинкувати їх. Даний сорт нестійкий до хвороб, особливо до фітофторозу, а близьке розташування рослин сприяє його появі. У цьому випадку загинути може вся посадка.
Ретельний догляд – це запорука великого врожаю, тому не слід про це забувати. Як відомо, помідори «хурма» не виносять зайвої вологи, але якщо літо дуже спекотне, то доведеться освіжати грунт кожен день. Дана процедура повинна обов’язково супроводжуватися розпушуванням грунту. Полив проводять водою, температура якої не повинна перевищувати +15 °C. При цьому струмінь потрібно направляти вниз і не допускати попадання вологи на листя, інакше існує ризик розвитку грибкових захворювань.
Органічні добрива вносяться в грунт ще восени. Можна також здійснити і мінеральну підгодівлю, яка збагатить грунт калієм і фосфором. Таким чином земля буде підготовлена до весняної посадки. Коли потепліє, можна внести і азотомісткі сполуки.
Томат «хурма»: відгуки
Практично всі городники, які вже спробували вирощувати у себе на ділянці ці помідори, говорять про їх прекрасних смакових якостях. Плоди можна вживати в їжу як в свіжому вигляді, так і в консервованому. Іноді осінній урожай вдається зберігати аж до новорічних свят. Більшість городників відзначають, що проблем з вирощуванням даного сорту помідорів у них не виникало.
Судячи з інших відгуків, томати «хурма» мають ряд недоліків. Насамперед, вони схильні до захворювань, характерних для даної культури. Особливо томати страждають від фітофторозу. Кущі в обов’язковому порядку потрібно підв’язувати, інакше рослини починають ламатися під вагою своїх плодів.
Плюси і мінуси сорту
До безперечних достоїнств сорту відносяться наступні фактори:
- Висока врожайність.
- Унікальний смак плодів, їх соковитість і аромат.
- Можливість вирощування у відкритому грунті.
- Великий розмір плодів.
- Надзвичайна корисність хімічного складу.
- Успішна транспортування і тривалий термін зберігання.
У цього сорти томата є лише один суттєвий недолік – це уразливість перед всякого роду захворюваннями і шкідниками. Проте і з ними можна впоратися, якщо вчасно проводити профілактичну обробку, застосовуючи при цьому народні способи боротьби або спеціально призначені хімічні речовини.
