Дослідження Е. Р. Штерна
Незадовго до початку Першої світової війни дослідження Трипільської археологічної культури продовжив відомий російський вчений Е. Р. Штерн. Свої розкопки проводив на території Угорщини, поблизу міста Бельци. Серед виявлених ним артефактів було багато зразків розписної кераміки, що спонукало його звернути особливу увагу на цей розділ стародавнього мистецтва, і підготувати до друку присвячений йому збірник матеріалів.
Їм було встановлено, що родоначальниками Трипільської культури стали племена, що населяли в період неоліту (пізнішого кам’яного віку) басейн річок Дністра і Бугу. Пройшовши протягом декількох тисячоліть довгий і важкий шлях розвитку, до середини VI століття до н. е. вони вже мали достатньо досконалими знаряддями праці.
Давні землероби
Історія Трипільської культури хронологічно збігається з періодом, коли клімат в цій частині Європейського континенту був вологим і теплим, що вельми сприяло вирощування багатьох сільськогосподарських культур. Дані, отримані дослідниками, свідчать про те, що навіть на ранньому етапі розвитку культури, землеробство було в ній сформувалися і стійким елементом.
Так, на відміну від багатьох своїх сучасників, трипільці мали надійний насіннєвий фонд, сліди якого були виявлені при розкопках. Основними виробленими ними культурами були пшениця, овес, ячмінь горох і просо. Однак стародавні землероби вирощували також абрикоси, аличу і виноград. Характерною особливістю землеробства у представників Трипільської культури була підсічно-вогнева система, при якій території дикого лісу випалювалися, а потім розорювалися під сільськогосподарські угіддя.
