Творче обєднання Блакитна троянда

Микола Рябушинський і журнал «Золоте руно»

Об’єднання «Блакитна троянда», можливо, не отримала широкої популярності, якщо б не відомий в ту пору меценат. Микола Рябушинський був редактором журналу «Золоте Руно». Він також організував першу виставку художників «Блакитної троянди».

Журнал вийшов 1906 році. Рябушинський грошей на нього не шкодував. У журналі було багато барвистих ілюстрацій, кожна сторінка прикрашалася віньєтками, золотими вставками. Всього вийшло 34 номери «Золотого руна». Чіткої концепції цього видання не було. З журналом співпрацювали Федір Сологуб, Костянтин Бальмонт, Іван Бунін, Леонід Андрєєв, Корній Чуковський. Однак перші номери присвячувалися виключно творчості художників-символістів.

Галерея на Мясницькій

У березні 1907 року завдяки старанням Рябушинського пройшла виставка «Блакитна троянда», на честь якої було названо пізніше творче об’єднання. В галереї на Мясницькій свої роботи представили шістнадцять художників. Майже всі вони були майбутніми членами об’єднання. Цей захід відбувся вже після смерті головного натхненника – Борисова-Мусатова. Ідея назви – «Блакитна троянда» – належала Сапунову, черпавшему натхнення в роботах англійського художника Обрі Бердслея.

Інтер’єр будинку, в якому пройшла виставка, був оформлений відповідно: всюди стояли вази з трояндами, стіни були пофарбовані в блакитні тони. Грала музика Олександра Скрябіна.

Картини голуборозовцев викликали неоднозначну реакцію. Один з видатних російських мистецтвознавців назвав роботи художників-символістів незмістовними, близькими до декадентству. Однак критик Сергій Маковський про картинах відгукнувся дуже захоплено. Роботи художників-символістів похвалив і один з найзагадковіших російських художників – Казимир Малевич.

Цікаве:  Як намалювати ліхтар в різних техніках

У 1909 році Рябушинський організував ще одну виставку. До цього часу меценат віддавав перевагу такому напрямку, як кубізм. На виставці були представлені картини Дерена, Шлюбу, Матісса, Марці. Виставили свої полотна також Михайло Ларіонов і Наталія Гончарова.

Третя виставка пройшла на початку 1910 року. До того часу журнал «Золоте Руно» вже не публікувався з-за фінансових проблем, чим і крилася причина непопулярності останнього заходу. Проте імена членів «Блакитної троянди» були добре відомі і шанувальникам мистецтва, і меценатам. Митців запрошували в різні проекти, але вони прагнули не тільки до створення творів живопису та скульптури, але і до синтезу мистецтв. Тобто «Блакитна троянда» була задумана як союз не тільки живописців, але й усіх тих, хто віддає у своїй творчості перевагу символізму.

Як не дивно, загальної ідеї у членів творчого об’єднання як такої не було. Після виставки, що відбулася в січні 1910 року, художники перестали працювати над спільними проектами. Так і картини їх мали мало спільного. Так, Кузнєцова, багато подорожував по Середній Азії, надихали східні мотиви. Сар’ян писав рідні вірменські пейзажі. Кримов та Феофілактов перейнялися ідеями неокласицизму і сюжети давньогрецьких міфів.