Жанр фантастики – один з найпопулярніших жанрів літератури, кінематографа і образотворчого мистецтва, шанувальники якого знайдуться в будь-якій точці світу. Відомо чимало видатних письменників, режисерів, сценаристів, художників та інших діячів, які творили в цьому жанрі. Одним з письменників, які зробили свій внесок у цей мистецький напрям, є Володимир Степанович Губарєв.
Ранні роки і початок літературної діяльності
Майбутній письменник з’явився на світ 26 серпня 1938 року в СРСР, а точніше – в союзній республіці Білорусії в звичайній родині. Отець Степан Губарєв був воєначальником. Про дитинство Володимира Степановича відомо не так багато. Ймовірно, воно проходило так само, як і у більшості радянських дітей в той час.
Цікавитися літературою Губарєв почав через два роки після отримання вищої освіти – письменник закінчив Московський інженерно-будівельний інститут Куйбишева (в 1993 році заклад було перейменовано в Московський державний університет Куйбишева). Перша книга Володимира Губарєва під назвою «Дорогами Всесвіту» була опублікована в 1962 році, і з цього моменту почалася літературна кар’єра випускника інженерного інституту.
Творчість: Губарев як письменник і драматург
Авторству Володимира Степановича належать кілька художніх творів, а також безліч публіцистичних нарисів, науково-популярних робіт та біографічних романів. Його науково-фантастичні оповідання часто публікувалися в журналі футурології «Якщо». Володимир Губарєв в своїх творах висвітлював такі проблеми, як науковий прогрес, освоєння людством космосу, величезна відповідальність учених перед іншими людьми.
З 1966 року письменник творив у співавторстві з іншими фантастами і художником Павлом Буніним під загальним псевдонімом Павло Багряк. З 1979 по 1991 рік Володимир Губарєв був членом Спілки письменників СРСР.
У 1985 році була екранізована одна з повістей «Легенда про прибульців». Фільм отримав назву «Корабель прибульців».
Крім цього, Губарев створив 6 п’єс, кожна з яких неодноразово ставилася як на батьківщині письменника, так і за кордоном.
Журналістика
Довгий час Володимир Губарєв був журналістом таких газет, як «Правда» і «Комсомольская правда». Як і в художніх творах, у своїх статтях він розглядав проблеми науки і освоєння космосу, а також геології, мінеральних ресурсів, гірничій промисловості. Разом з вченими Губарєв здійснював різні експедиції і писав статті на основі своїх спостережень.
Коли в 1986 році 26 квітня сталася аварія на Чорнобильській АЕС, він був одним із перших журналістів, які опинилися на місці катастрофи. Вражений побаченим, Володимир Губарєв написав одну зі своїх найкращих п’єс під назвою «Саркофаг». Надалі вона користувалася величезною популярністю у глядачів і була поставлена в більш ніж 50 країнах світу. У Великобританії «Саркофаг» навіть отримав театральну премію Лоуренса Олів’є.
У 1988 році письменник пішов з газети «Правда» після резонансу, який виник через його статті «Сади Ватикану». В атеїстичному Радянському Союзі редактори газети відмовлялися публікувати матеріал, в якому була викладена історія католицької церкви. Незважаючи на те що в підсумку стаття все ж була опублікована завдяки вказівкою Горбачова, Володимир Губарєв не повернувся в газету.
Премії та нагороди
У 1974 році Губарєв отримав премію Ленінського комсомолу за пропаганду науки і численні публікації про освоєнні космосу Радянським Союзом.
У 1978 році Губарєв став лауреатом Державної премії СРСР за створення сценарію для циклу фільмів «Наша біографія».
Також письменник володіє двома орденами «Знак пошани» та Орденом Гагаріна, отриманими в 2005 році.
