Виховні заходи у школі

Різні форми виховних заходів спрямовані на спільну діяльність між членами класного колективу, батьками, вихованцями. Розглянемо особливості та класифікацію виховної діяльності, а також наведемо варіант програми, призначеної для роботи з класним колективом.

Складові частини

Виховний захід передбачає кілька структурних одиниць:

  • постановку цілей, завдань;
  • вибір учасників;
  • підбір засобів і методів;
  • безпосередню організацію;
  • результат.

Класифікація

Заходи з виховної роботи ділять за такими критеріями:

  • кількістю учасників;
  • змістом;
  • ступеня універсальності.

При продумуванні своїй діяльності класний керівник обов’язково керується подібним поділом.

Виховні заходи в класі можуть бути фронтальними, парними, груповими, індивідуальними. За своїм змістом виділяють такі види класних годин:

  • трудові;
  • валеологічні;
  • художні;
  • соціальні;
  • фронтальні;
  • дозвіллєві.

Виховні заходи у школі є добровільними, необов’язковими, брати в них участь можуть усі бажаючі школярі.

Серед групових видів можна відзначити конференції, збори, лінійки, чергування по школі, огляди, суспільно-корисна праця.

Індивідуальне виховний захід вимагає від педагога ретельної підготовки. Її прикладом може стати підготовка до олімпіади, творчого чи інтелектуального конкурсу.

Етапи роботи

Виховний захід у початковій школі починається з підбору форми роботи, постановки мети, змісту. У процесі такої діяльності педагог враховує індивідуальні особливості кожного школяра. Важливо також продумати місце для проведення задуманого свята, вибрати число учасників, підібрати різноманітні допоміжні засоби.

Програма роботи з класним колективом

Будь-який виховний захід проводиться в рамках спеціальної програми, розробленої класним керівником.

Всі спроби класного керівника створити конкретну програму, що дозволяє виявити талановитих і обдарованих дітей, повинні починатися з питання про те, що ж являє собою такий термін.

Для раннього виявлення обдарованості, своєчасної допомоги і підтримки таким дітям може служити виховний захід, організований в класі, школі. Нові федеральні стандарти спрямовані саме на створення індивідуальних освітніх траєкторій для кожного учня.

Класний керівник виступає в якості наставника, який не нав’язує своєї точки зору вихованцю, а лише спрямовує його на шляху самопізнання і саморозвитку.

Будь-яка розробка виховного заходу – відповідальне заняття, що вимагає від педагога концентрації уваги, вибору спеціальних методик, підбору прийомів і методів роботи.

Для своєчасного виявлення індивідуальності хлопців, вчитель веде серйозну і цілеспрямовану роботу, використовуючи спеціальну програму.

В ній чітко вказані цілі виховних заходів, терміни їх проведення. Серед творчих заходів, які доречні в роботі з класним колективом, можна виділити:

  • тематичні вечори;
  • творчі вікторини;
  • походи;
  • гри;
  • зустрічі з цікавими людьми.

Формування громадянськості

Основний акцент у своїй діяльності класний керівник приділяє патріотичному вихованню. Для цього в план роботи вносять заходи, пов’язані з формуванням шанобливого ставлення до історичної та культурної спадщини рідного краю.

Наприклад, виховний захід у початковій школі, що стосується формування громадянськості, може бути пов’язано з виготовленням вітальних листівок ветеранам. Всі діти талановиті, а завданням класного керівника є їх своєчасна допомога і підтримка.

Основні аспекти виховної роботи

Провідною ідеєю в діяльності класного керівника є робота «від серця до серця». Проведення виховного заходу будь-якої форми, виду, має супроводжуватися ретельною попередньою підготовкою. Виховання є процесом цілеспрямованого управління розвитком особистості. Він базується на ефективній взаємодії вихованців і педагога, спрямований на самовдосконалення, саморозвиток. Виховання по праву можна вважати мистецтвом дотику до дитини. Його метою є створення оптимальних умов для всебічного розвитку особистості, формування в ньому бачення свого майбутнього (соціалізацію).

Основні принципи виховання:

  • природосообразность;
  • цілісність педагогічного процесу;
  • гуманізм;
  • взаємодія сім’ї, школи, суспільства;
  • творчість;
  • культуросообразность;
  • співробітництво;
  • індивідуалізація;
  • відповідальність, взаємовиручка, взаємодопомога.

Педагог повинен приймати дитину такою, якою вона є. Для успішного виховання з боку вчителя не повинно бути тиску на особистість школяра.

Захід екологічної спрямованості «Подорож у Екомісто»

Пропонуємо план виховного заходу, спрямованого на формування в підростаюче покоління дбайливого ставлення до природи. Спочатку дітям пропонується гра по станціях «Подорож у лісову казку», потім лялькова вистава «Колобок шукає Екомісто». Далі підбиваються підсумки, нагороджуються переможці та активні учасники екологічного свята.

Для проведення гри потрібні:

  • маршрутні листи за кількістю груп (класів), які беруть участь у грі;
  • нагородні матеріали;
  • таблички з назвами станцій;
  • для вистави потрібні записи природних звуків, сміття;
  • костюми: гусениці-метелики, колобка, зайця, вовка, лисиці, ведмедя;
  • два м’ячі;
  • комп’ютер.

Гра по станціях «Подорож у лісову казку»

Хлопці, отримавши маршрутні листи, починають пересування по казковому лісі. На кожній зупинці їм пропонуються цікаві завдання.

Станція «Загадки лісу». Тут команді належить відгадати різні звуки, які можна почути в лісі.

Далі хлопцям пропонують загадки, що стосуються весняного лісу.

– Чи бачили ви, як плачуть навесні дерева? Як по стовбурах стікають прозорі “сльози”, а іноді біжать струмочки, якщо чиясь рука жорстоко ранить стовбур.

– Про яке дерево йде розмова? Чому вони плачуть? (рух соку у беріз під час порізів їх людьми).

Далі хлопці повинні визначити рослина, про яку йде мова.

Ще не встиг розтанути сніг, а на сонячних галявинах вже з’являються жовті квіти з незвичайними лускатими стеблинками. Як тільки рослина відцвіте, вітерець відносить його легені насіння з пухнастими парасольками. Що це за дивна рослина? (Мати-й-мачуха).

Хлопці повинні відгадати звіра, про якого розповідає педагог.

– Полює цей звір в основному на мишей. Часто з-за свого розкішного хутра він стає здобиччю мисливців. Він чудово знайомий вам по російським народним казкам. Хто цей хижак? (Лисиця).

Учитель пропонує учням відгадати декілька загадок:

– Це рослина свою назву отримало за колір ягід, які дуже корисні. Росте він двісті років у ялинових і соснових лісах. (Чорниця).

– Дві сестрички влітку зелені. Одна до осені червоніє, а інша чорніє. (Смородина).

– З вигляду дані звірі дуже схожі. У них невелика мордочка, довгі вушка і задні лапи, короткий хвостик. Тіло вкрите пухнастою шерстю. Вони годують своїх дитинчат молоком. Харчуються ці пухнасті звірята травою, а також молодими гілками. Про яких звірів йде мова? До яких їх можна віднести групам тварин? (Заєць, кролик).

Цікаве:  Як вибрати пилосос для квартири: практичні поради

– Про яку птаху йде мова? Невелика, на голові у неї є чорна шапочка, а на грудці – чорна краватка. Сіра Спинка, хвостик і крильця коричневі, біле черевце. Довгий темний хвіст завжди похитується, наче птах злякалася чогось. Про яку птаху йде мова? (Плиска)

На станції «Чомучка» учням пропонуються цікаві та незвичайні питання.

– Чому кропива палить? (В її прожилках листя є мурашина кислота. При дотику до листу, волосок ламається, він дряпає шкіру, туди потрапляє кислота.)

– Чому у берези клейкі молоді листочки? (Смолисті сполуки захищають листочки від заморозків).

– Чому не можна кричати в лісі, включати музику, розпалювати багаття? (Сильний шум, запах диму можуть налякати лісових мешканців, тому птахи покидають свої гнізда, гине потомство).

– Пташенят, які вилетіли з гнізда, іменують слетками. Чому їх не можна забирати додому? (Птахи вчать дитинчат шукати їжу, захищатися від потенційних ворогів, вдома цьому важко навчити пташенят, потім вони будуть безпорадними);

– Чому лишайники ростуть не скрізь? (Лишайники ростуть тільки там, де є чисте повітря).

– Чому не можна збирати чорницю гілочками? (Кущі чорниці можуть жити до 300 років, тому їх треба берегти).

– Чому не можна рвати великі букети квітів? (Зірвані квіти ніколи не дадуть насіння, і на наступний рік стане менше кольорів).

Станція «Дупло сови». Ви знаєте про те, що сови – це нічні птахи. Вони в цей час полюють, а вдень відсипається в дуплах. Діти розсідаються на стільцях парами, як тільки вчитель каже «ніч», усі вилітають на полювання, а при слові «день» повертаються на свої місця. Далі забирається один стілець, так як людина «зрубав дерево, совам стало ніде ховатися. Гра продовжується до тих пір, поки не залишиться одна пара «сов», які і будуть вважатися переможцями.

Станція «Лісова галявина». У нас невеликий привал, тому прийшов час поділитися своїми знаннями про ліс. Вчитель задає питання:

  • як називається ліс, в якому є тільки їли;
  • з якого дерева роблять сірники;
  • деревину якого дерева беруть для створення папери;
  • ви побачили гніздо птаха, як його зберегти;
  • кому потрібні дуплисті дерева;
  • яка користь від мурах;
  • як потрібно охороняти мурашники;
  • який звір завжди будує собі будинок з басейном;
  • який вид полювання завжди дозволений в лісі.

Станція «Знавці лісу». Педагог пропонує гру з м’ячем. Вся команда встає в коло. Вчитель каже: “Я пропоную вам гру з м’ячиком. Встаньте в коло”. Вчитель кидає м’яч, називає лісове рослина або тварина. Потім м’яч передається іншому гравцеві. Той, хто не дає відповіді, виходить з гри.

Аналіз виховного заходу передбачає самооцінку дій учителем. Він аналізує, наскільки повно йому вдалося реалізувати поставлені завдання, донести до кожної дитини необхідність дбайливого ставлення до природи, її багатств.

Також в аналіз виховного заходу включають усі педагогічні методи і прийоми, використовувані вчителем при підготовці заходу.

Вистава «Колобок шукає Екомісто»

Провідний. Добрий день, дорогі любителі природи! Сьогодні я хочу розповісти казку, але не просту, а екологічну. І називається вона «Колобок шукає Екомісто». Чуєте? Це герой нашої історії співає свою пісеньку.

Колобок. Кілометрами доріг я йшов, не втомлюючись,

Я веселий Колобок, пісеньку я наспівую.

Я від бабусі пішов, я від дідуся пішов.

Ля, ля, ля.

Провідний. Це котився Колобок і прикотився в ліс, на галявину, наповнений сонячним світлом. Раптом на зеленому листі Колобок побачив невелику Гусеницю.

Колобок. Ой, ти хто?

Гусениця. Я – Гусениця. А куди ти прямуєш, Колобок?

Колобок. Не знаю, кочуся, куди очі дивляться.

Гусениця. Просто так рухатися, куди очі дивляться – розуму не треба багато. Ось бабуся моя казала, що, коли вона високо літала над землею, вона бачила все те, що є на планеті. І вона сказала, що на землі найкращим містом вважають Екомісто. З тих пір Я і мрію його побачити. Може, ти зумієш його відшукати?

Колобок. Я?! Ну, я спробую потрапити цей дивовижний місто.

Провідний. Колобок попрощався з Гусінню і подався шукати Екомісто.

Котився Колобок по лісу, зустрівся йому Заєць. За бік тримається, крекче, накульгує.

Колобок. Що з тобою, косою дружок?

Заєць. Це я косою? Косий той, хто зі мною вчора злий жарт зіграв. Відпочиваю я під кущем, раптом мене хтось по голові вдарив. Схопився, дивлюся по сторонах, не розумію нічого. Бачу, на галявині порожніми пляшками “стріляють” відпочиваючі люди по кущах. Відпочили, а після себе купу сміття залишили. Будь звір ними може поранитися. Хто нам допоможе?

Колобок. Я можу допомогти! Ось знайду Екомісто і розповім, як туди дістатися. Провідний. І покотився далі Колобок. По дорозі він зустрів вовка, який за живіт тримається.

Вовк. Ох-ох-ох!

Колобок. Що з тобою, сірий вовк? Чому очі у тебе сумні?

Вовк. З’їв я баранчика, от живіт і болить. Видно, він «хімією» харчувався.

Колобок. Як так?

Вовк. Так рослини, які їв баранець, різними обробили гербіцидами. Піду шукати лікувальні трави.

Провідний. Йшов Колобок, йшов, а от жодного Екомісто так і не побачив. Кругом бруд і сміття, розруха і хаос. Хлопці, давайте разом приберемо сміття, зробимо наше місто кращим і чистішим.

Висновок

Виховна робота є важливим аспектом у діяльності сучасного класного керівника. Педагог складає план заходів, враховуючи індивідуальні та вікові особливості школярів.

Залучення хлопців у позаурочну діяльність дозволяє педагогу формувати у підростаючому поколінні прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.