Захід екологічної спрямованості «Подорож у Екомісто»
Пропонуємо план виховного заходу, спрямованого на формування в підростаюче покоління дбайливого ставлення до природи. Спочатку дітям пропонується гра по станціях «Подорож у лісову казку», потім лялькова вистава «Колобок шукає Екомісто». Далі підбиваються підсумки, нагороджуються переможці та активні учасники екологічного свята.
Для проведення гри потрібні:
- маршрутні листи за кількістю груп (класів), які беруть участь у грі;
- нагородні матеріали;
- таблички з назвами станцій;
- для вистави потрібні записи природних звуків, сміття;
- костюми: гусениці-метелики, колобка, зайця, вовка, лисиці, ведмедя;
- два м’ячі;
- комп’ютер.
Гра по станціях «Подорож у лісову казку»
Хлопці, отримавши маршрутні листи, починають пересування по казковому лісі. На кожній зупинці їм пропонуються цікаві завдання.
Станція «Загадки лісу». Тут команді належить відгадати різні звуки, які можна почути в лісі.
Далі хлопцям пропонують загадки, що стосуються весняного лісу.
– Чи бачили ви, як плачуть навесні дерева? Як по стовбурах стікають прозорі “сльози”, а іноді біжать струмочки, якщо чиясь рука жорстоко ранить стовбур.
– Про яке дерево йде розмова? Чому вони плачуть? (рух соку у беріз під час порізів їх людьми).
Далі хлопці повинні визначити рослина, про яку йде мова.
Ще не встиг розтанути сніг, а на сонячних галявинах вже з’являються жовті квіти з незвичайними лускатими стеблинками. Як тільки рослина відцвіте, вітерець відносить його легені насіння з пухнастими парасольками. Що це за дивна рослина? (Мати-й-мачуха).
Хлопці повинні відгадати звіра, про якого розповідає педагог.
– Полює цей звір в основному на мишей. Часто з-за свого розкішного хутра він стає здобиччю мисливців. Він чудово знайомий вам по російським народним казкам. Хто цей хижак? (Лисиця).
Учитель пропонує учням відгадати декілька загадок:
– Це рослина свою назву отримало за колір ягід, які дуже корисні. Росте він двісті років у ялинових і соснових лісах. (Чорниця).
– Дві сестрички влітку зелені. Одна до осені червоніє, а інша чорніє. (Смородина).
– З вигляду дані звірі дуже схожі. У них невелика мордочка, довгі вушка і задні лапи, короткий хвостик. Тіло вкрите пухнастою шерстю. Вони годують своїх дитинчат молоком. Харчуються ці пухнасті звірята травою, а також молодими гілками. Про яких звірів йде мова? До яких їх можна віднести групам тварин? (Заєць, кролик).
– Про яку птаху йде мова? Невелика, на голові у неї є чорна шапочка, а на грудці – чорна краватка. Сіра Спинка, хвостик і крильця коричневі, біле черевце. Довгий темний хвіст завжди похитується, наче птах злякалася чогось. Про яку птаху йде мова? (Плиска)
На станції «Чомучка» учням пропонуються цікаві та незвичайні питання.
– Чому кропива палить? (В її прожилках листя є мурашина кислота. При дотику до листу, волосок ламається, він дряпає шкіру, туди потрапляє кислота.)
– Чому у берези клейкі молоді листочки? (Смолисті сполуки захищають листочки від заморозків).
– Чому не можна кричати в лісі, включати музику, розпалювати багаття? (Сильний шум, запах диму можуть налякати лісових мешканців, тому птахи покидають свої гнізда, гине потомство).
– Пташенят, які вилетіли з гнізда, іменують слетками. Чому їх не можна забирати додому? (Птахи вчать дитинчат шукати їжу, захищатися від потенційних ворогів, вдома цьому важко навчити пташенят, потім вони будуть безпорадними);
– Чому лишайники ростуть не скрізь? (Лишайники ростуть тільки там, де є чисте повітря).
– Чому не можна збирати чорницю гілочками? (Кущі чорниці можуть жити до 300 років, тому їх треба берегти).
– Чому не можна рвати великі букети квітів? (Зірвані квіти ніколи не дадуть насіння, і на наступний рік стане менше кольорів).
Станція «Дупло сови». Ви знаєте про те, що сови – це нічні птахи. Вони в цей час полюють, а вдень відсипається в дуплах. Діти розсідаються на стільцях парами, як тільки вчитель каже «ніч», усі вилітають на полювання, а при слові «день» повертаються на свої місця. Далі забирається один стілець, так як людина «зрубав дерево, совам стало ніде ховатися. Гра продовжується до тих пір, поки не залишиться одна пара «сов», які і будуть вважатися переможцями.
Станція «Лісова галявина». У нас невеликий привал, тому прийшов час поділитися своїми знаннями про ліс. Вчитель задає питання:
- як називається ліс, в якому є тільки їли;
- з якого дерева роблять сірники;
- деревину якого дерева беруть для створення папери;
- ви побачили гніздо птаха, як його зберегти;
- кому потрібні дуплисті дерева;
- яка користь від мурах;
- як потрібно охороняти мурашники;
- який звір завжди будує собі будинок з басейном;
- який вид полювання завжди дозволений в лісі.
Станція «Знавці лісу». Педагог пропонує гру з м’ячем. Вся команда встає в коло. Вчитель каже: “Я пропоную вам гру з м’ячиком. Встаньте в коло”. Вчитель кидає м’яч, називає лісове рослина або тварина. Потім м’яч передається іншому гравцеві. Той, хто не дає відповіді, виходить з гри.
Аналіз виховного заходу передбачає самооцінку дій учителем. Він аналізує, наскільки повно йому вдалося реалізувати поставлені завдання, донести до кожної дитини необхідність дбайливого ставлення до природи, її багатств.
Також в аналіз виховного заходу включають усі педагогічні методи і прийоми, використовувані вчителем при підготовці заходу.
