Багато батьків знають, як важко виховувати дитину в сучасному світі. Безліч техніки, гаджетів і ігор накладають великий відбиток на розвиток малюків і підлітків. Дуже рідко в парку можна зустріти школярів з цими книгами в руках або малюють на асфальті класики. Багато хто вважає це пережитками далекого минулого. А так далеко це минуле і що забирає даний у сучасних дітей?
Що таке виховання і навчання?
Потрібно відзначити, що виховання – це цілий комплекс заходів, спрямованих на формування особистості. Великий учений Павлов вважав, що виховання – це спосіб і можливість збереження історичної пам’яті популяції.
У свою чергу навчання – це процес формування нових навичок, знань і умінь, а також розвиток творчих здібностей. Потрібно відзначити, що простежується чіткий взаємозв’язок виховання і навчання. Адже ці процеси завжди йдуть рука об руку”. Не можна чогось намагатися навчити дитину, у якого закладений процес навчання і посидючість з дитинства. Завдання навчання повинні збігатися з цілями і можливостями.
Типи взаємодії навчання і виховання
1. Безперервний зв’язок. Цей тип характеризується постійним безперервним процесом виховання під час утворення і навпаки. У свою чергу процеси стають єдиним цілим і дитина не сприймає їх як щось роз’єднане.
2. Паралельна взаємозв’язок виховання і навчання. Так здійснюються всі процеси трансформації та перетворення дитячої енергії після шкільних занять: гуртки, факультативи. Таким чином відбувається навчання паралельно виховання.
3. Виховання дитини може здійснюватися і поза освітнього процесу, проте воно завжди має дотримуватися певної суворої концепції навчання. Це можуть бути сімейні вечори або чаювання, де ви вивчаєте етикет або основи екології. Багато сімей ходять в походи або влаштовують пікніки, що б навчити дітей правильному поводженню в лісі, біля водойми або в парку. При цьому в будь-якій сім’ї повинно в першу чергу дотримуватися правило збереження сімейних цінностей та традицій.
4. Процес виховання може проходити і поза освіти, наприклад, у клубах чи на дискотеках. Такий тип найчастіше характерний для підлітків і більш дорослих дітей. Зазвичай батьки бояться такого виховного типу, проте дуже часто він відіграє вирішальну роль у становленні особистості.
Механізм формування єдності навчання і виховання
Багато хто вважає, що процес виховання відбувається сам по собі, без особливих зусиль. Однак це – велика помилка. Адже виховання – це зміна вже наявних психологічних установок, а також розвиток нових. Цей процес не може проходити швидко і без будь-яких зусиль.
Основи навчання і виховання закладаються ще в дитинстві, коли ви читаєте дитині казки або співаєте колискові, коли ви вчите його говорити, ходити і складати іграшки. При цьому дитина обов’язково повинен вступати в міжособистісні стосунки, щоб випробувати свої навички.
Педагогічне впливу на дитину
Для того щоб дитина прийняла яку-небудь соціальну установку, він повинен володіти якимись знаннями про неї, вона повинна викликати якісь емоції і бути підкріпленою дією. Наприклад, якщо ви хочете навчити дитину зав’язувати шнурки, спочатку розкажіть як і для чого це потрібно зробити, потім охарактеризуйте те, що може трапитися, якщо їх не зав’язати, і покажіть як це робиться.
Стадії процесів
І навчання, і виховання дітей протікає в наступних стадіях:
Таким чином виходить, що без якого-небудь одного ланки, неможливе формування повноцінної навички. Наприклад, якщо дитині не буде важливий кінцевий результат, то у нього не виникне інтересу, або навпаки.
Психологічні основи виховання і навчання
При формуванні будь-яких навичок у дитини повинні бути присутніми наступні ступені:
Всі методи і засоби виховання обов’язково повинні враховувати вік дитини. Не можна однаково пояснювати або намагатися навчити чомусь однорічного малюка і десятирічного школяра. Також варто брати до уваги індивідуальні особливості психо-фізичного розвитку дитини і колектив, в якому він знаходиться.
Існують методики переконання та стимулювання у формуванні певних навичок у дітей. Однак необхідно чітко дотримуватися їх постійно. Не можна сьогодні заохотити дитину за те, що він склав свої іграшки, а завтра цього не зробити або, навпаки, посварити його за це. Також можна скористатися методом створення певної діяльності у вихованні та навчанні школяра або підлітка.
Завдання навчання – це створення необхідних навичок, які повинні відповідати конкретному типу особистості дитини. Неможливо не враховуючи індивідуальні особливості застосовувати педагогічні прийоми.
Проблеми сучасного виховання і навчання
Сучасні програми навчання для дітей настільки великі і розвинені, що їх можна застосовувати практично з народження. Багато поспішають і починають освітній процес ще до того, як дитина навчилася говорити або освоїв навички ходьби.
Методи та засоби виховання спрямовані на формування особистісних лідерських якостей та вмінь ними користуватися. Однак за всім цим ховається явна емоційне та розумове перевантаження. Багато батьків в прагненні зробити свою дитину особливим забувають, що він ще дитина. Найчастіше у дітей зникає інтерес до простих дитячих ігор і занять, а також інтерес до спілкування між собою.
Програма виховання і навчання в дитячому садку
В цілому програма в дитячому саду розподіляється за віковими групами. Діти молодшого віку освоюють методику формування чіткого розпорядку дня. Тут враховуються харчування, сон і ігрові навички.
Діти освоюють навички у відповідності з фізичним і психічним розвитком. Програма виховання і навчання в дитячому саду у всіх вікових групах ґрунтується на довірчих відносинах між дітьми і вихователем, а також на професійних навичках і уміннях останніх.
Результати навчання дітей не можна оцінювати відразу і однаково. Адже деякі сприймають інформацію по-особливому і можуть творчо застосовувати свої навички в житті. Багато вчених вважають, що стійкий зв’язок певного навику виникає через 21 день щоденного повторення. У дітей цей принцип зовсім не працює. Деякі схоплюють і застосовують нові знання з першого разу, а для інших потрібна мотивація і зацікавленість.
Як спілкуватися з дитиною
Якщо ви хочете збудувати з дитиною певну ланцюжок знань, які приведуть до формування якого-небудь навику, то вам необхідно спочатку збудувати довірчі відносини. Порядок спілкування з дитиною завжди починається з особистісного контакту. Якщо ви бачите, що ваш юний опонент не в дусі або не налаштований на яку-небудь розмову, то краще цей момент відкласти.
Вся справа в тому, що ви, прагнучи створити позитивний навик, можете сформувати негативний. Це дуже часто простежується з підлітками. Він, як би роблять навпаки. Хоча насправді винен “педагог”.
Порядок спілкування з дитиною в будь-якому віці не повинен бути нав’язливим і явно повчають. Наприклад, якщо ви хочете навчити дитину дбайливо ставиться до природи, для цього не обов’язково саджати його перед собою зі словами: “І так, сьогодні ми поговоримо про…”. Такі моменти відображаються в пам’яті вкрай негативно.
Результат навчання не завжди може бути очікуваним. Якщо ви неправильно вибрали мотивацію або роз’яснили можливий результат, то і навик може сформуватися зовсім несподіваний.
Дуже часто в спілкуванні з дитиною дорослі дотримуються обережності, обходять деякі моменти стороною. Діти часто сприймають це як недовіру і не можуть повністю відкритися.
Революції в галузі навчання
Здавна вважається, що діти навчаються в школі. А чи так це насправді? Безперервна взаємозв’язок виховання і навчання призвела до того, що батьки-вчителі стали краще, ніж професійні педагоги. Вони легше входять в особистісний контакт і правильніше враховують психологічні особливості дитини. Фактор індивідуального підходу в цьому випадку також вирішує багато чого. Адже вчитель у класі не може приділити багато часу кожному школяреві.
В даний час відбувається заміна усного слова на письмову. Багатьом дітям набагато простіше изъяснятся на папері, а також сприймати письмову мову, ніж усне.
Третя революція – введення друкованого слова. Вона ж змінилася четвертої – повною автоматизацією. В даний час важко уявити школяра без комп’ютера, телефону або планшета. Друковані книжкові видання стали рідкістю, а контрольні роботи пишуться на комп’ютерах.
Висновки
Будь-які методи навчання і виховання не можна розцінювати як хороші або погані. В даний час існує безліч методик виховання і навчання, кожна з яких в окремому випадку може бути найкращою, а в іншому найгіршої.
Тісний взаємозв’язок виховання і навчання призводить до формування базових навичок вже з народження, які надалі повинні підкріплюватися і розвиватися в дитячому садку, школі та вузі.
Методи виховання не варто плутати з методами впливу. Адже при вихованні ми шляхом формування певного навику хочемо отримати кінцевий результат – певне особистісне якість. Шляхом впливу на дитину ми прагнемо отримати миттєвий результат: зупинись, не роби цього, і т. д.
В даний час багато батьки дотримуються напряму обмеження заборон у вихованні дітей. Така методика може мати місце тільки в тому випадку, якщо є чіткі рамки і межі, в яких ви застосовуєте. Усвідомлення заборон має бути присутнім в будь-якому випадку.
