Коли треба говорити “не можна”
Дитина перших років життя повинен розуміти різницю між словом “не можна” і словами “не треба”, “недобре”, “небезпечно” або “непристойно”. Якщо ви будете використовувати різні забороняють синоніми в певному контексті, сам заборона не буде викликати у дитини явний протест.
Але як пояснити дитині, що не можна робити те або інше?
Заборона, позначений словом “не можна”, має базуватися на тому, що заборонене дія може нести шкода фізичному або психологічному стану дитини чи оточуючих. Наприклад, не можна чіпати електричні дроти, пхати пальці в розетку, чіпати газову плиту – це небезпечно для життя і здоров’я. Не можна бити, обзивати, принижувати інших – це образливо і неприємно. Дитина має розуміти, що за словом «не можна» прихований явну шкоду.
Вдаючись до синонімів “не варто”/”не треба”, ви пояснюєте дитині, що таке поведінка є неприйнятною у суспільстві, або те, що хоче дитина, зараз недоречно. Наприклад, “не треба розсипати крупу на килим”. Подібним обмеженням ви не забороняєте дитині дію, а просто коригуєте: не варто сипати крупу на килим, візьми миску.
