Лікарські засоби надають не тільки терапевтичну дію. Побічні ефекти також є невід’ємною частиною їхнього впливу на організм. В основі лікувального ефекту більшої частини препаратів лежать хіміко-фізичні взаємодії з рецепторами організму. Ось один з прикладів. Знижується тиск, зменшується набряклість, йде біль, але при цьому з’являється діарея. Пояснити це можна таким чином. Лікарський препарат вступає в реакцію не тільки з рецепторами, які його впізнають, але і розноситься по всьому організму разом з кров’ю і тим самим бере участь у різноманітних хімічних реакціях. У підсумку це веде до зміни його функцій і розвитку іншого фармакологічного ефекту, який не передбачений при використанні даного препарату, що і служить причиною утворення побічних явищ. Отже, у будь-якого медикаменту є головний ефект – це лікувальний, який чекають від його прийому і побічний, тобто небажана реакція.
Загальна інформація
Отже, що ж таке побічна дія препарату? Це будь-яка небажана або шкідлива для організму індивіда реакція, яка утворюється при використанні ліків для лікування, діагностики, а також профілактики патологічних станів.
По-іншому, можна сказати, що це безліч неспецифічних змін, що з’являються в організмі разом з фармакологічною дією, яке очікувано при застосуванні лікарського засобу у допустимих дозах. Побічні дії, за відгуками і думку фахівців, частіше зустрічаються в осіб, які займаються самолікуванням і допускають перевищення дозволених доз, а також приймають препарати, які при одночасному застосуванні підсилюють дію один одного, тим самим сприяючи надмірного фармакологічній результату.
Хто в групі ризику?
Класифікація
Всі побічні дії поділяють на:
- Прогнозовані, тобто з певною клінікою. Наприклад, побічною реакцією гормональних засобів є підвищення артеріального тиску. А такі симптоми, як слабкість, головний біль, зміни частоти серцевих скорочень властиві багатьом групам медикаментів.
- Непрогнозовані. Виявляються досить рідко і найчастіше не пов’язані з дією лікарського препарату.
Прогнозовані побічні ефекти з патогенезу діляться на наступні категорії:
- супутні фармакологічні небажані;
- алергічні;
- лікарсько-залежні;
- лікарсько-стійкі;
- не пов’язані з препаратом.
Побічні дії ліків по розташуванню можуть бути системними та місцевими, по виникненню – опосередкованими і прямими. По тяжкості:
- Легені. У цьому випадку не вимагається повної відміни препарату або спеціальної терапії. Позитивний ефект досягається зниженням дозування ліків.
- Середньої тяжкості. Проводять лікування і хворому підбирають інший лікарський засіб.
- Важкі. Є загроза для життя хворого.
- Призводять до летального результату.
Причини побічних реакцій
Фактори, що призводять до несприятливих ефектів:
На які органи виявляється негативний вплив від прийому препаратів?
При застосуванні ліків всередину або перорально побічні дії в першу чергу відчуває травний тракт. Вони проявляються:
- Стоматитом.
- Руйнуванням емалі зубів.
- Розладами ШКТ.
- Здуттям живота.
- Нудотою.
- Порушенням травлення.
- Втратою апетиту.
- Подразненням слизових оболонок. Ульцерогенна дія відзначають при прийомі гормональних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів, деяких груп антибіотиків та інших ліків.
Побічні дії у дорослих і дітей зазвичай зникають після припинення прийому медикаментів.
Такі органи, які піддаються впливу, – це нирки і печінку. Остання страждає від першої впливу ліків, так як є перешкодою між загальною системою кровообігу і судинами кишечника. В ній відбувається біотрансформація медикаментів і освіта метаболітів. Через нирки здійснюється висновок як продуктів розпаду, так і самих препаратів, що залишилися в незмінному вигляді. В результаті на них виявляється токсична дія.
Ліки, здатні проникати через гематоенцефалічний бар’єр, можуть порушити роботу нервової системи і викликати наступні побічні дії:
- загальмованість;
- запаморочення;
- порушення працездатності;
- головний біль.
Тривалий прийом препаратів, що роблять гальмуючий вплив на центральну нервову систему, може бути фактором, що приводить до розвитку паркінсонізму і депресії. Лікарські засоби, які знімають почуття чи напруги і страху здатні порушити ходу індивіда. Деякі групи антибіотиків вражають вестибулярний апарат, а також органи слуху. Небезпечним ускладненням є анемія і лейкопенія. Розвиток цих патологій провокують протитуберкульозні засоби, нестероїдні протизапальні та деякі антибактеріальні препарати.
Алергія як побічна дія ліків
У цьому випадку не має значення тривалість прийому або дозування. У деяких пацієнтів навіть найменша кількість препарату може призвести до тяжких форм алергічних проявів, а в інших прийом цього ж засобу в максимально дозволеної добової дозі не викличе ніяких реакцій або вони будуть незначними. На вираженість алергічних ефектів впливають багато факторів, ось деякі з них:
- індивідуальна непереносимість компонентів, що входять до складу препарату;
- чутливість до певної групи або конкретного препарату;
- шлях введення;
- прийом великих доз ліків;
- вживання медикаментів протягом тривалого часу;
- одночасне використання кількох лікарських засобів.
Типи алергічних реакцій
Один і той же препарат може викликати різні алергічні відповіді, а також один і той же симптом може бути викликаний різними ліками. Відзначають наступні типи аллергореакций:
- Реагінових. Побічна дія проявляється у вигляді моментальної реакції: кропив’янка, анафілактичний шок, напад бронхіальної астми. Утворюється при повторному введенні деяких груп антибіотиків, медичних імунобіологічних препаратів (вакцин або сироваток), вітамінів групи B.
- Цитотоксичний. В результаті взаємодії препарату або його метаболіти з компонентами крові розвивається тромбоцитопенія, анемія, агранулоцитоз.
- Імунокомплексний. Утворюються різні токсичні комплекси, що приводять до шкірних патологій, нефриту, анафілактичного шоку і сироваткової хвороби.
- Гіперчутливість уповільненого типу. Після чергового введення препарату через 24-48 годин розвивається алергічне дію за типом туберкулінової проби. По швидкості реакцій на вводиться ліки розрізняють: гострі, підгострі і уповільнені. Перші виникають досить швидко або протягом 60 хвилин після введення препарату і проявляються у вигляді кропив’янки, анафілактичного шоку, нападу бронхоспазму. Другі і треті розвиваються через декілька годин або днів після використання лікарського засобу і виражаються ураженням шкірних покривів, слизових оболонок, крові, порушенням функцій печінки, нирок, серцево-судинної і дихальної системи.
Найпоширеніші алергічні реакції
Які побічні дії до них ставляться? В першу чергу, це набряк Квінке або ангіоневротичний набряк і кропив’янка. Перша проявляється набряком слизових, дерми і підшкірної клітковини. При останній на деяких шкірних ділянках тіла виникає свербіж, а далі на їх місці утворюються пухирі, згодом вони зливаються і утворюють велику запалену площа.
Одними з найчастіших побічних явищ прийому ліків є алергічні реакції на дермі. Висип може бути одинична, а в рідкісних випадках можливий розвиток синдрому Лайєлла або токсичного епідермального некролізу, небезпечного для життя індивіда захворювання. Прояви висипання бувають локальні або поширені по всьому тілу.
Токсичні ефекти лікарських засобів
На їх появу впливають кілька факторів:
- Передозування. При призначенні препарату дуже важливо правильно підібрати його дозу. Наприклад, в дитячій практиці вона розраховується залежно від маси тіла дитини. Для дорослих доза, зазначена в інструкції для медичного застосування зазвичай розрахована на середній вага 60-70 кг. Тому при необхідності її слід перерахувати. При деяких патологічних станах лікар призначає хворому максимально допустиму добову дозу. Побічні дії препарату в цьому випадку прикривають прийомом інших ліків.
- Хронічні хвороби. Внаслідок різних уражень органів препарати накопичуються в організмі і, як наслідок, їх концентрація збільшується, що в подальшому веде до розвитку токсичного ефекту. Для попередження такого явища лікар призначає ліки в меншому дозуванні.
- Вік хворого. Для всіх вікових категорій потрібен ретельний підбір терапевтичної дози препарату.
- Вагітність. У цій ситуації всі призначені ліки повинні бути дозволені для застосування у відповідності з інструкцією, в іншому випадку великий ризик токсичності для плода.
- Режим прийому лікарських засобів. Важливо дотримуватися час вживання ліків. Неправильний прийом сприяє збільшення їх концентрації та провокує токсичний ефект, тобто інтоксикацію організму.
- Препарати синергісти. Спільний прийом ліків, які підсилюють дію один одного, що призводить до розвитку несприятливих наслідків. Крім того, спиртовмісні напої спільно з прийомом препаратів в рази збільшує ризик тяжких ускладнень. Деякі продукти харчування і сонячне світло також є провокуючими факторами при прийомі окремих груп препаратів. Наприклад, слід виключити копчені, м’ясні, рибні, бобові, сирні продукти і алкоголь під час лікування препаратом «Фуразолідон». При прийомі антибіотиків фторхінолонового і тетрациклінового ряду, а також сульфаніламідів протипоказані сонячні промені.
Побічні дії антибіотиків
Несприятливі реакції проявляються при порушеннях правил прийому, неадекватною дозування, вживання антибактеріальних засобів без медичних показань, а також у випадках тривалого лікування.
Найпоширеніші побічні ефекти – це:
- Дисбактеріоз. Його прояву сприяє частий і тривалий прийом антибіотиків. З метою профілактики одночасно з цими препаратами призначають пребіотики у вигляді ліків чи продуктів. Вони захищають мікрофлору організму і сприяють посиленому виробленню корисних бактерій.
- Алергія. Для захисту від алергічних реакцій призначають протигістамінні засоби, які приймають не раніше, ніж за тридцять хвилин до прийому антибіотика.
- Токсичні ураження внутрішніх органів. Така дія мінімально у препаратів групи пеніциліну, а також цефалоспоринів другого і третього покоління. При прийомі інших антибіотиків, особливо у хворих, що страждають на захворювання печінки, для зменшення на неї шкідливого впливу призначають гепатопротектори. Прийом аміноглікозидів може негативно позначитися на органах слуху і зору, призвести до порушення сечовипускання. При терапії фторхінолонами, тетрациклінами і сульфаніламідами заборонено засмагати.
Які побічні дії, крім перелічених вище, зустрічаються ще? Це пронос або запор, пригнічення імунітету, роздратування кишечника і так далі. Наприклад, «Левоміцетин» негативно впливає на кровотворення, «Гентаміцин» – на нирки, а «Тетрациклін» – на печінку. При тривалому курсовому лікуванні антибактеріальними препаратами з метою попередження розвитку грибкових патологій призначають протигрибкові лікарські засоби.
Після терапії антибіотиками для відновлення мікрофлори кишечника рекомендується пройти курс лікування пробіотиками, а збагатити раціон кисломолочними продуктами, що містять біфідобактерії.
Несприятливі реакції після прийому антибіотиків у дітей
Побічні дії при застосуванні антибіотиків у малюків проявляються в наступному:
- Роздратований кишечник. Проявляється такий стан метеоризмом, що викликає у малюка біль у ділянці живота, проносом у вигляді рідкого зеленого кольору, зі слизом кала або, навпаки, запором.
- Порушення мікрофлори або дисбактеріоз. Процес перетравлення їжі порушується. Клінічні прояви аналогічні попереднім.
- Алергія. Виражається кропив’янкою, підвищенням температури, а у важких випадках можливий набряк Квінке або синдром Лайєлла.
- Зниження імунітету. У цьому випадку алергічні реакції протікають одночасно з порушенням функцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту.
Якщо годуюча мама приймає антибактеріальні препарати, побічні дії після їх прийому позначаться і на дитині. Використання антибіотиків для терапії можливе тільки за призначенням лікаря, який оцінить всі ризики і користь від їх застосування.
Профілактика небажаних реакцій
З метою профілактики рекомендується дотримувати деякі правила:
- Підбирати залежно від віку пацієнта оптимальні дози. Пояснювати хворому можливість розвитку синдрому відміни при прийомі деяких лікарських засобів.
- При призначенні враховувати як основна його властивість, так і побічні дії лікарських препаратів.
- Враховувати можливу взаємодію ліків при призначенні комбінованої терапії. Чітко витримувати інтервал між прийомами препарату.
- Пам’ятати, що поліпрагмазія істотно збільшує ризик розвитку небажаних реакцій.
- По можливості виключити ін’єкційний шлях введення ліків, так як після уколів побічні дії більш виражені.
- Дотримуватися індивідуальний підхід при призначенні терапії з урахуванням наявних у хворого супутніх патологій, які впливають на біотрансформацію лікарських препаратів.
- Попереджати пацієнтів про відмову від куріння, вживання спиртовмісних та кавових напоїв в період лікування.
- При необхідності призначати препарати прикриття з метою профілактики ускладнень.
Висновок
Побічні дії є у всіх лікарських засобів, однак вони проявляються не в кожного індивіда. Небажані реакції утворюються при наявності індивідуальної чутливості (більшої або меншої) до препаратів. На їх появу впливає стать, вік, гормональний баланс, генетика, спосіб життя, шкідливі звички, наявні захворювання та інші фактори. Доведено, що частота розвитку небажаних ефектів у осіб похилого віку у два-три рази вище, ніж у молодого покоління.
На їх профілактику впливає інформація, отримана від лікаря або фармацевта, медична культура хворого, відповідальне ставлення до здоров’я, дотримання вказівок інструкції по застосуванню. Побічні дії є складовою частиною фармакотерапії. А їх попередження – це важливий момент лікарської терапії. При професійному підході і обережність при використанні препаратів можна в 70-80% випадків уникнути небажаних реакцій або звести їх до мінімуму.
