У статті розглянемо інструкцію до пігулок «Зофлокс». Лікарський засіб відноситься до протимікробних медикаментів. У нього досить широкий спектр дії. Його бактерицидні властивості пояснюються тим, що він здатний блокувати фермент ДНК-гіразу патогенних мікроорганізмів.
Форма випуску
Лікарські форми, в яких випускають дане медичне засіб:
- Таблетки, білого кольору, подовженої форми з поперечною рискою, вкриті оболонкою. Фасують по 5 або 10 штук в блістери, по одному блістеру в картонній упаковці.
- Розчин для інфузій – від світло-жовтуватого кольору до безбарвного, прозорий. Розлитий в безбарвні скляні флакони по 100 мл, по одному флакону у картонній упаковці.
Склад препарату
Згідно інструкції по застосуванню до пігулок «Зофлокс», до складу препарату входить основна активна речовина офлоксацин (по 200 або 400 мг), а також другорядні компоненти: лактоза, крохмаль, гідроксипропілцелюлоза, натрію карбоксиметилцелюлоза, магнію стеарат.
До складу 100 мл розчину для інфузій включено основна речовина офлоксацин у кількості 200 мг, а також допоміжні елементи – хлористоводнева кислота, вода, хлорид натрію.
Фармакологічна дія
Як вказує інструкція по застосуванню, «Зофлокс» є протимікробну медикаментом широкого спектра дії класу фторхінолонів, який впливає на фермент бактерій – ДНК-гіразу, справляє виражений бактерицидний ефект. Основна активна речовина препарату активно щодо мікроорганізмів, які продукують бета-лактамази, а також атипових микотических бактерій. До впливу медикаментозного засобу виявляють чутливість такі види бактерій:
- Escherichia coli;
- Bordetella pertussis;
- Stafhylococcus epidermidis;
- Neisseria meningitides;
- Enterobacter spp.;
- Proteus spp.;
- Hafnia;
- Bordetella parapertussis;
- Vibrio parahaemolyticus;
- Staphylococcus spp.;
- Salmonella spp.;
- Campylobacter jejuni;
- Aeromonas hydrophila;
- Vibrio cholera;
- Legionella spp.;
- Haemophilus ducreyi та інші.
На Treponema pallidum даний медикамент не діє.
Фармакокінетичні властивості
У відповідності з інструкцією по застосуванню до «Зофлоксу», після перорально прийому медикаменту спостерігається повна і швидка абсорбція активної речовини. Зв’язок з білками становить 24 %, біодоступність – 97 %, на досягнення максимальної концентрації йде від 1 до 2 годин. Максимальна концентрація безпосередньо залежить від дозування препарату.
Їжа не впливає на біодоступність ліки, однак може сповільнити його всмоктування. Після одноразової внутрішньовенної інфузії через 60 хвилин (при дозуванні офлоксацину 200 мг) максимальна концентрація в крові становить 2,8 мкг/мл, а через 12 годин – 0,3 мкг/мл Рівноважну концентрацію досягають після введення чотирьох доз. Розподіл активної речовини відбувається в дихальній системі, м’яких тканинах, шкірі, кістках, жовчі, органах малого таза, сечі, секреті передміхурової залози, слині. Ліки добре проникає крізь плацентарний бар’єр і може виділятися з материнським молоком. Також воно здатне проникати в спинномозкову рідину.
Метаболізм речовини відбувається у печінці з формування N-оксид офлоксацину і диметилофлоксацина. Час напіввиведення від дозування не залежить і знаходиться в діапазоні від 5 до 8 годин. Виводиться, як правило, нирками в незміненому вигляді (до 90 %), а також з жовчю (близько 5 %).
Що ще нам повідомляє інструкція до «Зофлоксу»?
Показання до призначення препарату
Лікарський засіб призначають при таких патологіях:
- інфекційні та запальні захворювання нирок, сечовивідних, статевих та жовчовивідних органів (пієлонефрити, цистити, уретрити, ендометрити, сальпінгіти, кольпіти, орхіти, оофорити, цервіцити, епідидиміти, параметрити, простатити);
- інфекції дихальних і ЛОР-органів, суглобів, кісткової тканини, шкіри (бронхіти, ларингіти, пневмонії, фарингіти, синусити, отити;
- менінгіт;
- гонорея, хламідіоз;
- септицемія (розчин для інфузій);
- профілактика інфекційних патологій у людей з порушеннями імунітету.
Протипоказання до використання ліки
Інструкція по застосуванню до «Зофлоксу» вказує, що абсолютними протипоказаннями до застосування даного медикаментозного препарату є:
- недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
- зниження судомного порога, а також стану після травм голови, інсультів і запальних захворювань ЦНС;
- епілепсія (в анамнезі);
- лактація, вагітність;
- наявність непереносимості компонентів у складі медичного препарату.
Застосування лікарського засобу з обережністю
Також інструкція до «Зофлоксу» (400 мг, 200 мг) повідомляє, що обережність при використанні ліки потрібно в разі наступних станів та захворювань:
- органічні ураження ЦНС;
- атеросклероз судин мозку;
- ниркова недостатність у хронічній формі;
- порушення кровообігу в мозку;
- дитячий вік до 18 років.
Дозування і спосіб застосування препарату
Дозування препарату в кожному конкретному випадку визначать індивідуально лікар. Ліки призначають з урахуванням тяжкості і локалізації патологічного процесу, чутливості мікроорганізмів до дії медикаменту, печінкових і ниркових функцій, а також загального стану хворого. Це підтверджує до препарату Зофлокс» інструкція по застосуванню.
Способи використання: таблетки приймають перорально цілком, запиваючи водою, бажано до прийому їжі або під час нього. Дорослим, як правило, призначають по 200-800 мг, кратність – 2 рази в день, курс лікування – 7-10 днів. При терапії гонореї – одноразово в дозі 400 мг.
Розчин вводиться внутрішньовенно крапельно в початковій дозі 200 мг, тривалість інфузії – до 60 хвилин, дозволено вводити тільки свіжі розчини.
При інфекціях сечовивідних та статевих органів ліки приймають по 100-200 мг 2 рази на день.
Добова доза для профілактики інфекційних захворювань при зниженні імунітету – 600 мг. Після усунення симптомів захворювання та повної нормалізації температури лікування необхідно продовжувати ще три дні.
У дитячому віці препарат можна використовувати лише при загрозі життя, коли передбачувана користь вище ризику для здоров’я дитини.
Розглянемо, як підбирають дозування, якщо порушена робота нирок. У цьому випадку кількість антибактеріального препарату повинна бути знижена. Та при кліренсі креатиніну 20-50 мл хв. дозування не повинна перевищувати 100-200 мг на добу, якщо цей показник менше 20 мл в хвилину, не більше 100 мг. Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, не повинні приймати більше 100 мг на добу.
Особи, у яких діагностовано важкі захворювання печінки, не повинні вживати понад 400 мг.
Побічні реакції від використання препарату
Згідно інструкції і відгуками про «Зофлоксе», цей медикаментозний препарат може викликати такі негативні реакції організму:
- високий вміст сечовини, гиперкреатининемию, інтерстиціальний нефрит, порушення ниркових функцій;
- підвищення внутрішньочерепного тиску, фобії, сплутаність свідомості, головний біль, тремор кінцівок, запаморочення, порушення координації, психомоторне збудження, депресія, судоми, парестезії кінцівок;
- псевдомембранозные ентероколіти, холестатичну жовтяницю, гастралгию, анорексію, диспепсія, діарея, метеоризм, гіпербілірубінемія;
- міалгію, тендосиновіт, тендиніт, артралгию, розрив сухожиль;
- тахікардію, васкуліт, колапс, зниження тиску;
- бульозний геморагічний дерматит, петехії, папулезную висип, яка свідчить про ураження судин;
- диплопию, порушення смаку, рівноваги, слуху, сприйняття кольорів та нюху;
- гемолітичну анемію, панцитопенію, агранулоцитоз, лейкопенію, анемію, тромбоцитопенію;
- кропив’янку, лихоманку, еозинофілію, алергічний нефрит або пневмоніт, бронхоспазм, набряк Квінке, анафілактичний шок, фотосенсибілізацію, ексудативну мультиформну еритему;
- вагініт, дисбактеріоз, гіпоглікемію, тромбофлебіт.
Основними симптомами передозування даними медикаментом є загальмованість, блювання, сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, дезорієнтація. Терапію при цьому призначають симптоматичну, у тому числі промивання шлунка і кишечника. Побічні ефекти можуть проявитися незалежно від того, призначена дозування 200 або 400 мг. В інструкції по застосуванню до «Зофлоксу» все досить докладно описано.
Особливі вказівки щодо застосування медикаменту
Лікарський засіб не є препаратом вибору при запаленні легенів, викликаному пневмококами. Для терапії гострого тонзиліту воно також не показано. Застосовувати медикамент більше двох місяців небажано. Якщо в період лікування виникли побічні явища з боку ЦНС, алергічні симптоми і псевдомембранозний коліт, «Зофлокс» слід відмінити.
У випадках колоноскопического або гістологічного підтвердження псевдомембранозного коліту використовують «Метронідазол» і «Ванкоміцин» (перорально). Тендиніт, який рідко, але виникає в деяких випадках під час лікування цим засобом, може спровокувати розриви сухожиль, найчастіше у пацієнтів похилого віку.
Жінкам не рекомендують застосовувати гігієнічні тампони під час терапії, що пов’язано з підвищеною імовірністю розвитку кандидозу піхви.
У деяких хворих відзначають підвищену частоту нападів порфірії та ускладнення перебігу міастенії.
Лікарська взаємодія
Згідно з інструкцією до «Зофлоксу», лікарський засіб у вигляді інфузійного розчину сумісний з розчином натрію хлориду, декстрози і фруктози, а також розчином Рінгера. Одночасно з гепарином застосовувати його не слід через ризик преципітації. При поєднанні офлоксацину з циметидином, фуросемідом, метотрексатом і лікарськими засобами, які відповідають за блокування канальцевої секреції, його концентрація в плазмі підвищується. Інструкція по застосуванню до «Зофлоксу» (200 мг) це підтверджує.
Антацидами знижується всмоктування офлоксацину з формуванням нерозчинних комплексів. При застосуванні з глібенкламідом зростає його концентрація, з антагоністами вітаміну К – потрібний контроль згортаючих функцій крові, з теофіліном – знижується його кліренс, з нестероїдними протизапальними препаратами, а також з метаболітами нітроімідазолу та метилксантинами – збільшується ймовірність розвитку нейротоксичних реакцій, з глюкокортикостероїдами збільшується ризик порушення цілісності сухожиль, з ощелачивающими сечу препаратами, в тому числі цитратами, інгібіторами карбоангідрази, бікарбонатом натрію – зростає ймовірність кристалурії та нефротоксичних ефектів.
Так сказано в інструкції по застосуванню до «Зофлоксу».
Аналоги медикаментозного засобу
Схожими за складом і терапевтичного впливу медикаментозними засобами в даному випадку є:
- «Ашоф»;
- «Офлоксацин»;
- «Таривід»;
- «Заноцин»;
- «Данцил»;
- «Офлоксабол»;
- «Тариферид»;
- «Офлокс»;
- «Рофло»;
- «Офло»;
- «Флоксал».
Препарати-аналоги і ціна
До засобів-аналогів можна віднести: “Офлобак”, “Офлоксацин-Промед”, “Таривід”, “Офлоксин”, “Менефлокс”, “Тарицин”.
Скільки коштує препарат? Розберемося докладніше в цьому питанні.
Розчин для ін’єкцій можна придбати за 250 рублів. Таблетки “Зофлокс” (200 мг) за 150 руб. Причому в блістері їх буде 5 штук. Таблетки 400 мг за 200 руб. (5 штук). Вартість препарату багато в чому залежить від регіону і аптечній мережі.
Відгуки про даному лікарському препараті
У відгуках про даному медикаменту міститься багато інформації про поганий переносимості цього ліки, але високої його ефективності. Пацієнти відзначають, що при розвитку деяких небезпечних інфекційних і запальних патологій препарат швидко допоміг не тільки позбутися від симптомів, але і вилікувати саме захворювання. Проте вони відзначають, що використовувати його краще всього строго за рекомендацією фахівця, оскільки ліки мають високу токсичність і викликає масу важких побічних проявів. До таких симптомів можна віднести порушення стільця – у деяких пацієнтів його прийом привів до затяжної діареї, порушення серцебиття, аж так серцевої аритмії, зміна психологічного стану – дратівливість, безсоння, тривожність і т. д.
Спираючись на відгуки фахівців, можна зробити висновок, що дане медикаментозне засіб доцільно застосовувати лише в крайніх випадках, при розвитку тяжких інфекційних патологій і тільки за призначенням, оскільки даний медикамент вельми небезпечний при безконтрольному прийомі і може викликати різноманітні негативні явища незворотного характеру. Тим не менш лікарі відзначають, що препарат має високу ефективність, його широко використовують в клінічній медицині для лікування хвороб, зазначених у показаннях до застосування даного ліки. Крім цього, вони рекомендують уважно дотримуватися дозування препарату.
У статті була представлена інструкція по застосуванню і відгуки про «Зофлоксе».
