Поняття великої угоди закріплено у ст. 46 ФЗ № 14. Згідно нормі нею визнаються пов’язані один з одним угоди, в рамках яких здійснюється придбання, відчуження або передбачається можливість господарюючого суб’єкта здійснити непряму або пряму возмездную передачу майна, ціна якого дорівнює або перевищує 25 % вартості цінностей, які належать товариству. Вартість визначається за відомостями, вказаними в бухгалтерській звітності за розрахунковий період, що передував даті прийняття рішення про погодження, якщо в статуті не закріплений інший розмір великої угоди.
Винятки
По статті 46 великими угодами не вважаються договори:
За законом “Про товариства з обмеженою відповідальністю” вартість відчужених матеріальних цінностей визначають за даними бухобліку, а ціну придбаного майна – відповідно до суми пропозиції.