Мононуклеоз у дітей: причини, симптоми, лікування і наслідки, відгуки

Мононуклеоз у дітей — це інфекційне захворювання, що дуже схожий за ознаками на ангіну чи грип, його також називають «залізна лихоманка», так як збільшуються лімфатичні вузли в різних частинах тіла. Неофіційно мононуклеоз ще називають «хворобою поцілунків», так як він легко передається через слину. Особливо небезпечні ускладнення, які можуть виникнути і які відрізняють мононуклеоз від звичайної застуди. Отже, що це за хвороба, як вона передається, які симптоми у неї, як вона діагностується і лікується, які профілактичні заходи існують, які ускладнення можуть розвинутися? Про все це піде мова в статті.

Що це за хвороба?

Мононуклеоз – це вірусне захворювання, яке викликає вірус Епштейна-Барра. На думку лікарів і батьківським відгуків, мононуклеоз у дітей найчастіше виявляється у віці від 3 до 10 років, рідше захворювання зустрічається у віковій групі до 2 років. Якщо у дитини сильно болить горло, запалені мигдалини, він хропе ночами, а вдень у нього утруднене дихання – можливо, у нього мононуклеоз.

У хворого малюка симптоми хвороби спостерігаються приблизно близько 3 тижнів, після чого він одужує.

Це дуже поширене захворювання, до 5 років приблизно у 50 % дітей у крові є антитіла до цього вірусу, що свідчить про те, що вони вже стикалися з ним. Швидше за все, батьки навіть не здогадувалися про це, так як хвороба перебігала безсимптомно. Хто не перехворів у дитинстві, як правило, хворіє у дорослому житті.

Один раз потрапивши в організм, вірус в ньому залишається на все життя, тобто людина, яка перехворіла, є його носієм і при певних умовах – потенційним розповсюджувачем. Рецидив хвороби в гострій формі неможливий, тому що імунна система виробляє антитіла до кінця життя. Але хвороба може повторитися з змащеній симптоматикою.

Чим відрізняється мононуклеоз від ангіни?

Дуже часто батьки плутають це захворювання з ангіною або грип. Починають давати дитині ліки, які є марними і вбивають імунітет. Доктор Євген Комаровський підкреслює, що мононуклеоз у дітей завжди супроводжується закладеністю носа і сильним нежитем. При ангіні, як правило, таких симптомів не буває. Тобто, якщо у дитини сильно болить горло, і є нежить, швидше за все у нього мононуклеоз. Досвідчений лікар не завжди зможе відрізнити це захворювання від всіх інших.

Причини та шляхи зараження

Причиною хвороби мононуклеоз у дітей є тісний контакт з хворою людиною або носієм вірусу. Збудник захворювання в навколишньому середовищі швидко гине. Дитина може заразитися при поцілунку, при користуванні однієї посудом, через загальні іграшки. Мононуклеоз можна отримати через мокре рушник, повітряно-крапельним шляхом, так як при кашлі та чханні вірус потрапляє в повітря з крапельками слини.

Діти дошкільного та шкільного віку знаходяться в тісному контакті, тому вони хворіють найчастіше. У немовлят мононуклеоз зустрічається набагато рідше, вони заражаються в основному від матері.

Вченими доведено, що хлопчики хворіють частіше, ніж дівчатка.

Епідемія вірусу припадає на осінь й весну, так як розповсюдженню та зараженню сприяють ослаблення імунітету, переохолодження.

Це дуже заразне захворювання. Якщо у дитини був контакт з хворим, то 3-4 місяці батьки повинні уважно стежити за ним. Якщо немає явних симптомів, це означає, що імунітет дитини досить сильний, і зараження вдалося уникнути, або захворювання протекло в легкій формі.

Симптоми

Найбільш характерними ознаками і симптомами мононуклеозу у дітей є:

  • При ковтанні сильна біль у горлі, збільшення мигдаликів, на них з’являється наліт, запалення глотки, поганий запах з рота.
  • Утруднене носове дихання через набряк слизової оболонки носа. Хропіння уві сні, неможливість дихати носом, сильний нежить.
  • Ломота в кістках та м’язах, лихоманка, температура при мононуклеозі у дітей піднімається до 39°С, у дитини спостерігається слабкість, озноб, головний біль.
  • Проявляється постійна втома, яка тримається після хвороби ще кілька місяців.
  • Збільшення і запалення лімфатичних вузлів у паху, під пахвами, на шиї.
  • Збільшення селезінки, печінки. Виникнення жовтяниці, спостерігається потемніння сечі. При сильному збільшенні селезінки може відбутися її розрив.
  • Поява висипки на ногах, руках, спині, обличчі, животі, але при цьому сверблячки немає. Як правило, вона через кілька днів зникає самостійно. Якщо з’являється алергічна реакція на ліки, то висип починає сильно свербіти.
  • Запаморочення, безсоння.
  • Набряки повік і обличчя.
  • Дитина стає млявою, відмовляється від їжі, прагне лежати. Можливі порушення роботи серця (шуми, прискорене серцебиття).
  • У крові присутні мононуклеари, які встановлюються в результаті лабораторного аналізу.

Чим менша дитина, тим слабше проявляються симптоми мононуклеозу, їх дуже важко відрізнити від симптомів ГРВІ. У діток до року з’являється кашель і нежить, при диханні чутні хрипи, почервоніння горла, легке запалення мигдалин.

Найбільш яскраво всі ознаки мононуклеозу у дітей проявляються у віці від 5 до 15 років. Крім того, якщо є лихоманка, це значить, організм бореться.

Види захворювання

Хвороба у дітей може мати гострий або хронічний характер, від цього залежить і прояв її. Види мононуклеозу:

1. Гострий – характеризується стрімким початком. Температура різко піднімається, в перші дні тримається на позначці 39 °С. У дитини явна лихоманка, його кидає в холод, то в жар, спостерігається апатія, сонливість, втома.

Для гострого мононуклеозу у дітей характерні такі ознаки, як збільшення лімфатичних вузлів, набряк носоглотки, білий наліт на мигдалинах, небі, корені язика, збільшення печінки і селезінки, пересохлі губи, густі і щільні висипання червоного кольору по всьому тілу.

При цьому слід мати на увазі, що дитина заразна 3-5 днів, як і при будь-якої вірусної інфекції.

2. Хронічний. Гострий мононуклеоз переходить у хронічний при зниженні імунітету, поганому харчуванні, нездоровому способі життя. Крім того, він може виникнути у дорослих, їли вони схильні до частих стресів, багато працюють, мало бувають на свіжому повітрі.

Симптоми практично ідентичні, але проявляються більш м’яко. Відсутня висока температура, печінка і селезінка збільшуються незначно, але є слабкість, швидка втомлюваність, сонливість. Іноді з’являються наступні симптоми: діарея, нудота, запор, блювання.

При хронічній формі хвороби діти часто скаржаться на головні болі, які нагадують стан при грипі.

Діагностика

Щоб відрізнити мононуклеоз у дітей від інших хвороб і призначити правильне лікування, здійснюють діагностику за допомогою різних лабораторних методів. Роблять наступні аналізи крові:

  • Загальний: на лейкоцити, моноцити, лімфоцити, ШОЕ. Всі показники при мононуклеозі підвищені в 1,5 – 2 рази. Мононуклеари з’являються не відразу, а через кілька тижнів після зараження.
  • Біохімічний аналіз; на вміст глюкози, сечовини, білка. За цими показниками лікар оцінює роботу печінки, селезінки, нирок.
  • Імуноферментний аналіз на антитіла до герпесвирусам.

Для визначення стану внутрішніх органів роблять УЗД.

Мононуклеоз у дітей: лікування, симптоми, наслідки

Препаратів, які були б здатні знищити вірус, не існує. Тому проводиться лікування мононуклеозу у дітей з метою полегшення симптомів та запобігання всіляких наслідків. Обов’язковою умовою є постільний режим. Госпіталізація необхідна, якщо хвороба протікає в дуже важкій формі, супроводжується рясною блювотою і високою температурою, порушенням функціонування внутрішніх органів.

Отже, як лікувати дітей інфекційний мононуклеоз? Антибіотики безсилі перед вірусами, тому їх давати дитині марно, крім того, вони можуть викликати сильну алергію. Для лікування використовуються жарознижуючі препарати (сиропи «Ібупрофен», «Панадол»). Щоб зняти запалення горла, необхідно полоскати його розчинами соди, фурациліну.

Щоб полегшити симптоми інтоксикації організму, усунути алергічну реакцію, лікарі призначають антигістамінні препарати («Кларитин», «Зіртек», «Зодак»).

Для відновлення функцій печінки призначаються жовчогінні препарати («Карсил, Есенціале).

Також необхідно давати дитині імуномодулюючі препарати, які мають противірусну дію («Циклоферон», «Імудон», «Анаферон»). Велике значення має вітамінотерапія і дієта.

При сильному набряку носоглотки призначаються гормональні препарати («Преднізолон», «Назонекс»).

При розриві селезінки здійснюється операційне втручання.

Слід пам’ятати, що будь-яке самолікування цього захворювання може призвести до виникнення і важких непоправних наслідків, тому необхідно виконувати всі рекомендації лікаря і здійснювати лікування мононуклеозу у дітей тільки за його призначенням.

Мононуклеоз, як і вірус герпесу, не підлягає повного знищення, а лікування спрямоване на полегшення симптомів і стану хворого, а також на зниження ризику ускладнень.

Додатково можна використовувати інгаляції зі спеціальними розчинами, які допомагають зняти набряклість і полегшити дихання.

Як довго лікувати мононуклеоз у дітей? Однозначної відповіді на це питання немає, все залежить від імунітету дитини, своєчасного діагнозу, правильно підібраного лікування.

Ускладнення

При неправильному лікуванні, пізньої діагностики, невиконання рекомендацій лікаря хвороба ускладнюється отитом, ангіною, паратонзиллитом, пневмонією. У важких випадках розвивається неврит, анемія, ниркова недостатність.

Негативні наслідки мононуклеозу у дітей при лікуванні у вигляді ферментативної недостатності і гепатиту розвиваються дуже рідко. Але на протязі півроку після початку захворювання батькам слід бути уважними і блискавично реагувати на такі симптоми, як пожовтіння білків очей і шкіри, світлий кал, блювання, розлад травлення. При цих симптомах і, якщо ще дитина скаржиться на болі в животі, потрібно звернутися до лікаря.

Профілактика ускладнень

Щоб попередити їх розвиток, необхідно контролювати стан дитини не тільки під час хвороби, але і рік після зникнення симптомів. Слід здавати кров, контролювати стан печінки, селезінки, легенів та інших органів, щоб не допустити запалення печінки, лейкозу або порушення роботи легенів.

Дієта

При мононуклеозі їжа повинна бути збалансована і вітамінізована, рідка, калорійна, але не жирна, щоб полегшити роботу печінки. Обов’язково в раціоні повинні бути присутніми супи, молочні продукти, каші, варені м’ясо і риба, солодкі фрукти. Не можна вживати гостру, кислу і солону їжу, а також цибулю і часник.

Отже, слід виключити з меню наступні продукти:

  • Страви зі свинини жирної яловичини.
  • Гострі спеції, приправи, консерви.
  • Кетчуп, майонез, гірчиця.
  • Бульйони на кістках чи м’ясі.
  • Шоколад, кава, какао.
  • Газовані напої.

Дитина повинна багато пити, щоб не відбулося зневоднення організму, і токсини виводились із сечею.

Народна медицина

Засоби народної медицини, можна застосовувати тільки після консультації з лікарем.

Для усунення лихоманки можна поїти дитину відваром з ромашки, кропу, м’яти, а також чай з листя малини, клена, смородини, з медом і лимонним соком.

Від головного болю допомагає липовий чай, сік з брусниці.

Для полегшення стану, щоб прискорити одужання, слід давати дитині пити відвари з шипшини, пустирника, м’яти, деревію, горобини, глоду.

Для боротьби з мікробами і вірусом, щоб зміцнити імунітет, добре допомагає чай з ехінацеї. Слід пити по 3 склянки на день, для профілактики беруть 1 склянку добу.

Хорошим заспокійливим, імуномодулюючою і антиалергенним засобом є трава меліси, з якої роблять відвар і дають пити з медом.

На опухлі лімфатичні вузли можна накладати компреси з відваром з листя верби, берези, календули, сосни, ромашки.

Профілактика захворювання

До профілактичних заходів належать: зміцнення імунітету, повноцінне харчування, спорт, загартовування, зниження стресів, суворе дотримання режиму дня, вітамінотерапія у весняний і осінній періоди.

Якщо дитина перехворіла мононуклеозом, в його організмі залишається вірус, і іноді він стає активним і може передаватися іншим людям.

Щоб не заразитися, необхідно дотримуватися елементарних правил особистої гігієни, у кожного члена сім’ї має бути свій комплект посуду, свій рушник, необхідно вживати в їжу більше свіжих фруктів і овочів, частіше бувати на свіжому повітрі.

Медикаментів, які б попередили інфікування вірусом, не існує, але перераховані заходи допоможуть значно знизити ризик захворювання. Крім того, слід своєчасно лікувати ГРВІ і, по можливості, менше бувати в громадських місцях під час епідемій. Крім того, необхідно організувати збалансоване та вітамінізоване харчування, збагачене свіжими фруктами і овочами.