Що таке обєкт науки?

Все, що оточує людину, — це предмети, явища, процеси, які залежать або не залежать від його волі і бажань. Вони, по мірі розширення життєвого простору, стають об’єктами вивчення з метою наукового пізнання і практичного використання.

Визначення

Не існує ні однієї наукової області, яка не має власної сфери дії. Об’єкт науки як термін має кілька визначень. По суті, це те, на що спрямована пізнавальна діяльність людини:

  • конкретна частина реальності (космос, людина, тваринний або рослинний світ);
  • явища, процеси в природі (сонячне затемнення, цунамі, розвиток флори, фауни), в суспільстві (соціальні «бурі», розвиток суспільної свідомості, поведінку людини в різних обставинах).

Наукове поле велике, тому і об’єктів науки існує безліч. Більшість наук має кілька об’єктів пізнання.

Предметні галузі

Об’єкт науки — поняття широке. Вивчаючи об’єкт дослідження, ми пізнаємо сукупність приватних ознак, характеристик, властивостей, які допомагають зрозуміти його специфіку. Ці приватні ознаки і є предметом науки.

Чим глибше вивчені деталі якогось предмета дослідження та їх взаємозв’язок, тим точніше уявлення про загальні його властивості. Наприклад, зоологія вивчає тваринний світ (об’єкт цієї науки), а численними предметами її дослідження є види тварин та їх еволюція, птиці (орнітологія), одноклітинні, паразити (паразитологія) і т. д. Випадання однієї з ланок у цьому ланцюгу предметів вивчення дає неповне уявлення про всю науці — зоології.

Кожен предмет науки може виступати в ролі об’єкта науки, який, у свою чергу, має свої предмети вивчення. Орнітологія, будучи предметом зоології, має власні предмети дослідження — анатомія, фізіологія птахів, міграція, гніздування та ін., — і вже по відношенню до них є об’єктом.

Наукова методологія

Для найбільш точного пізнання навколишнього світу необхідно правильно визначити не тільки об’єкт, предмет, але і методи науки.

Метод — це спосіб дії з метою досягнення поставленої мети. Нові знання в науці, як правило, добуваються з допомогою логічно вибудованої ланцюжка дій — способів їх отримання. Правильно підібраний метод дослідження підтверджує або спростовує припущення вченого про властивості і якостях досліджуваного об’єкта або процесу і дає матеріал для аналізу і зіставлення з раніше отриманими в науці результатами.

При отриманні результату, який спростовував наукову гіпотезу, вона або визнається помилковою, або помилковими визнаються методи дослідження.

Специфіка об’єктів науки диктує вибір спеціальних методів, які дозволяють отримати в її області максимально швидкий результат. Проте є способи універсальні, які використовуються практично в будь-якій сфері наукового пізнання, і вузькоспеціальні, характерні для конкретної наукової дисципліни.

Методи науково-пізнавальної діяльності повинні відповідати вимогам об’єктивності, систематичності і перевірюваності. Тобто їх підбір повинен здійснюватися з наукової точки зору, незалежно від особистих поглядів та уподобань дослідника, їх використання має бути продиктоване логікою вивчення об’єкта, а результат може бути перевірений і підтверджений даними аналогічних досліджень.

Суб’єкти наукового пізнання

Суб’єкт пізнавальної діяльності — це той, хто займається науковими дослідженнями:

  • окрема людина (науковий працівник);
  • колектив дослідників;
  • суспільство в цілому.

Суб’єкт є обов’язковою одиницею у структурі пізнання, так як саме він висуває наукові ідеї та гіпотези, визначає об’єкти, предмети, методи досліджень. Як правило, у своїх дослідженнях учений орієнтується на нагальні соціокультурні проблеми і запити суспільства.

Членів дослідницького колективу об’єднує спільна наукова ідея, дослідницька майданчик (інститут, лабораторія). В ідеалі кожен член такого колективу вирішує посильну для нього приватну завдання дослідження, результати якої є кроком у вирішенні загальної наукової проблеми.

Суспільство як суб’єкт наукового пізнання є замовником і генератором наукових ідей і досліджень, оскільки виходить з власних культурно-історичних і національних інтересів. Воно висуває зі свого середовища найбільш обдарованих особистостей, здатних вирішити його наукові запити.

Особливості наукових об’єктів

Нинішня наука являє собою сукупність надзвичайного різноманіття наукових дисциплін. Кожна з них має специфічні об’єкти, предмети, методи досліджень.

Специфіка об’єктів науки полягає в їх характерологічних особливостях: структурі, загальних і приватних властивостях і якостях, у способах і результатах функціонування, у відносинах з іншими об’єктами.

Кожен з об’єктів зароджується і діє за власним природним правилами і законами, які неодмінно враховуються при їх вивченні та спроби перетворення у відповідності з сучасними потребами суспільства.

Вивчення більшості об’єктів науки актуально в сьогоднішньому світі, практичне використання людством результатів інших об’єктів (наприклад, космічних) можливо тільки у віддаленому майбутньому.

Область наукового дослідження в біології

Сучасна біологія — найбільш затребувана і сама об’ємна з існуючих наук. Це пояснюється тим, що об’єкт її вивчення — саме життя на планеті: функції, взаємозв’язки живих істот, їх вплив на середовище проживання і людство в цілому.

Об’єкти біологічних наук численні. «Вікіпедія» називає їх понад 70, кожна з яких має свій предмет вивчення. Наприклад: анатомія вивчає будову (зовнішнє і внутрішнє) організмів, зоопсихологія вивчає психічну діяльність тварин, мікологія — гриби, біотехнологія — використання властивостей живих організмів і продуктів їх життєдіяльності для задоволення потреб людини в ліках, продуктах харчування тощо

Багато напрямки наукових досліджень в біології виникли на кордонах із суміжними науками — фізикою (біофізика), хімією (біохімія), медициною (біомедицина).

Соціальні галузі наукового пізнання

До соціальних наук відносяться культурологія, антропологія, соціальна психологія, психологія, політологія, економіка, соціологія, етнографія.

Об’єктами вивчення соціальних наук є: людське суспільство взагалі і приватні прояви його існування та функціонування — структура суспільства, його закони, політика, релігія, діяльність держав, ідеологія, окремі аспекти суспільного життя, комунікативні зв’язки, особистості тощо

Предмет вивчення соціальних наук — поведінку людини, його діяльність. Тобто сама людина організує і здійснює пізнання самого себе і свого соціального середовища. Отже, він є і об’єктом, і суб’єктом соціальних наук.

Предметна область в педагогіці

Соціальне замовлення на «людини вихованого» актуальний завжди в будь-якому суспільстві, і саме його виконує ця наука. Значення педагогіки в розвитку людського соціуму важко переоцінити, оскільки саме вона, формуючи окрему особистість, вдосконалює суспільні відносини. Тобто об’єктом педагогіки як науки є саме людина.

Педагогіка має багатовіковий досвід виховання людини будь-якого віку та рівня розвитку, її об’єктами є всі, хто потребує педагогічної допомоги та підтримки — дитина, підліток, осіб юнацького віку, колективи, групи, різні об’єднання неформалів.

Іншим її об’єктом є сам педагогічний процес, наукова організація якого гарантує виховання особистості, що відповідає вимогам конкретного суспільного ладу. Надходить ззовні інформація про поточні зміни в суспільному житті змушує коригувати напрями виховання.