Остеомієліт – це інфекційне захворювання, збудниками якого є різні хвороботворні мікроорганізми, найчастіше стрептококи і стафілококи. Відмінною особливістю патології є гнійно-некротичні ураження кісткових тканин, включаючи окістя і мозкову речовину. Запізніле лікування остеомієліту в хронічній формі не завжди приносить позитивний результат – часто недуга призводить до інвалідності.
Коли відбувається бактеріальне ураження кісткової тканини, до запаленого вогнища приєднуються лейкоцити. Ці кров’яні тільця виробляють специфічні ферменти, які розм’якшують і розкладають кісткову тканину. По мірі прогресування остеомієліту гнійний ексудат поширюється по всьому організму через кров – саме тому така форма називається гематогенним остеомієлітом. Лікування хвороби здійснюють і медикаментозним, і хірургічним шляхом одночасно.
Особливістю цього захворювання є те, що паралельно з патологічним процесом протікає регенераційний – некротичних вогнищах уражена кісткова тканина покривається новою, яку називають покривом. Щоб почати лікування остеомієліту, необхідно точно визначити стадію і причини хвороби.
