Види ліплення, основні методи та прийоми

Ліплення з раннього дитинства знайома кожному, адже її безмежний потенціал для дитини незамінний. Заняття розвиває уяву та просторове мислення, дрібну моторику, допомагає зрозуміти колір і форму предметів, змушує проявити фантазію. Але коли почати знайомити малюка з видами ліплення, аплікаціями з пластиліну, як займатися і на яких матеріалах зупинитися? Відповіді на ці та інші питання цікавлять багатьох батьків.

Ліплення і її користь

Мистецтво додання форми пластичного матеріалу вважається надзвичайно живим і, що важливо, відчутним. Ліплення по праву займає місце одного з найбільш емоційних видів образотворчої діяльності. Навіть дитина раннього дошкільного віку створює реальний або вигаданий образ, до якого можна доторкнутися, а не тільки представити або побачити.

Можливості ліплення широко використовуються для розвитку дітей. За її допомогою дитина здатний:

  • урізноманітнити свій сенсорний досвід, отримуючи уявлення про матеріал, його структурі, пластичності, формі і кольорі;
  • створювати об’ємні вироби;
  • розвивати дрібну моторику і одночасно координувати роботу обох рук;
  • отримувати естетичне виховання.

Це той випадок, коли важливий не лише процес, але й результат. Малюкові цікаво спостерігати, як безформний клубок набуває обрисів знайомого предмета. Він трансформується незліченну кількість разів, поки не з’явиться задоволення від результату.

Загрузка...

Матеріали. Які вони?

Образотворча діяльність у ДНЗ обов’язково включає традиційні техніки і види: аплікацію, малювання, ліплення та конструювання. Велике значення має вік малюка. Він важливий не тільки для завдань, які належить поставити дитині, але і для правильного вибору матеріалу. І вдома, і в дитячому садку особливо широко застосовуються глина і класичний пластилін. Останній може бути також воскової, плаваючий, з блискітками, магнітний, флуоресцентний, перламутровий.

Які ще бувають матеріали? Варто зупинитися на найбільш популярних.

Яскраве тісто для ліплення відрізняється піддатливістю і м’якістю. З ним легко працювати з перших хвилин, але готова виріб не надовго збереже форму і не всі деталі можна скріпити один з одним. У складі заявлені виробником нешкідливі компоненти, тому підійде для малюків, які починають ліпити.

Кульковий пластилін часто викликає цікавість дитини, якого залучають насичені кольори і незвичайна текстура. Буває різних видів:

  • Незасыхающим можна грати довгий час, важливо лише не змішувати кольору.
  • Засихає має інші властивості: при кімнатній температурі стає твердим, але крихким. Тому їм краще декорувати фігурки або форми. Наприклад, можна зробити симпатичну вазу. Для цього відрізати нижню частину пластикової пляшки, а потім задекорувати з зовнішньої сторони цим матеріалом. Пропонувати дітям від 3 років. Грати в присутності батьків.
  • Асортимент великий і постійно з’являються все нові варіанти. Ліпити можна пастою для моделювання, м’якою масою, з солоного тіста, звичайного вологого або кінетичного піску, полімерної глини, снігу.

    Глина та пластилін: порівняння властивостей

    Вивчаючи види ліплення, на заняттях застосовується два види матеріалу. Обидва пластичні, доступні і мають свої особливості.

    Глина вважається найбільш цінним і екологічно чистим матеріалом. Вона володіє особливою виразністю, не дарма ще з давніх часів використовувалася для будівництва та виготовлення посуду. Незвичайні властивості зробили її основним матеріалом для дітей:

    • нейтральний колір;
    • здатність чудово зберігати форму;
    • можливість вибрати шматок будь-якого розміру;
    • наявність однорідної текстури;
    • дає можливість зрозуміти цілісність форми, не відволікаючись на деталі;
    • вироби можна сушити, а після продовжувати роботу (фарбувати, створювати скульптурні композиції, використовувати для декорації).

    До мінусів відносяться особливості сушіння, на яку потрібен час. Дитина раннього віку може втратити інтерес до результату. Зберігати глину рекомендується в холодному та сирому приміщенні в пластмасовому контейнері під вологою тканиною.

    Пластилін – матеріал, що вимагає спеціальної підготовки перед використанням. Його особливості також активно застосовуються для навчання видам ліплення в дитячому садку:

    • досить міцний матеріал;
    • деталі легко скріплюються;
    • колір вносить різноманітність у роботу, але може відволікати від цілісного сприйняття форми.

    З мінусів пластиліну:

    • не підходить для малят із-за складу;
    • перед початком ліплення його треба розім’яти або нагріти, щоб зробити податливим, тому підійде для дітей старше 3 років.

    Коли і з чого починати

    Дорослим під час занять доведеться знаходитися поряд з малюком.

    По-перше, так безпечніше, адже малюк здатний спробувати матеріал на зуб.

    По-друге, необхідно допомогти дитині освоїти ази цього виду образотворчого мистецтва: показати матеріали, познайомити з їх властивостями, основними прийомами і видами ліплення.

    Слухаючи батьків або педагога, малюк активно поповнює словниковий запас і вчитися вести діалог. Завдання повинні відповідати віку. Якщо старший дошкільник здатний створити фігурку тварини або красиву пластилинографию самостійно, то дитина в кращому випадку зможе освоїти лише найпростіші прийоми ліплення.

    Починати можна у віці близько 9-12 місяців. Звичайно, дитині важко всидіти на одному місці, але в цьому немає необхідності. Досить того, що він отримує нові тактильні відчуття і усвідомлює, що в його маленьких ручках матеріал може приймати різну форму. Важливо не примушувати дитину займатися тим, чим він не хоче в даний момент, а запропонувати пізніше.

    Загрузка...

    Прийоми ліплення

    На самому початку вони відрізняються простотою:

    • відщипування – відділення великим і вказівним пальцями невеликого шматочка від одного великого;
    • розминання – натиснення пальцями або рукою;
    • сплющення – стиснення матеріалу і надання йому плоскої форми.

    Пізніше прийоми ускладнюються і дитина освоює нові:

    • просування — створення форми кулі круговими рухами долоні;
    • це – формування «ковбасок» долонями;
    • згладжування – надання округлості формі;
    • вдавлення – натисканням великого або вказівного пальця робиться поглиблення;
    • загострення – надання гострого кінця за допомогою притискання пальцями з усіх сторін;
    • прищипування – витягнення і загострення одного краю;
    • з’єднання – скріплення деталей один з одним.

    Дитині поступово вдаються все більш складні дії з матеріалом. Результатом роботи стає закінчена композиція.

    Основні види ліплення

    Від дорослого дитина отримує відомості про образотворчої діяльності, а на основі власного досвіду він пробує виконати поставлені завдання самостійно. З часом їх рішення переростає у творчість, а матеріал стає більш різноманітним.

    Важливо поступово переходити від простого до складного, щоб дитина не розчарувався у невдачі. Спочатку вивчаються окремі прийоми. Знання закріплюються, відточуються. Пізніше пропонуються все нові завдання, для яких необхідно правильно вибрати потрібний спосіб з різних видів ліплення. Всі вони мають свої особливості:

  • Скульптурний полягає в тому, що виріб ліпиться з цільного шматка. Цей метод вважається більш складним, оскільки необхідно уявлення про пропорції і форми. Щоб створити виріб, діти використовують такі прийоми, як відтягування, подовження, прищипування, згладжування.
  • Конструктивний, коли робота складається із окремих частин. Діти починають з найбільшої, поступово виготовляючи все більш дрібні. Коли всі деталі підготовлені, залишається з’єднати їх між собою. Завдяки конструктивному увазі ліплення можна легко порівняти елементи за формою і величиною, наприклад, тулубі крупніше, а хвіст – значно менше.
  • Комбінований включає обидва вищезгаданих способу. Частина фігурки виліплюється з цілого шматка, наприклад, ноги і тулуб людини. Інші частини створюються окремо і прикріплюються до основи.
  • Можна додати елементи рельєфною ліплення для обсягу і природності. Наприклад, щоб вийшли пір’я птахів, потрібно накласти окремі невеликі шматочки і, використовуючи різні прийоми, додати їм потрібну форму.

    Які ще існують види ліплення

    Є ще одна класифікація – з точки зору сюжету:

  • Предметна ліплення застосовується для зображення окремих предметів: тварин, людей, меблів та ін Діти вчаться надавати остаточну форму матеріалу, використовуючи для цього різні прийоми, якими володіють.
  • Сюжетна ліплення необхідна для розвитку у дитини уяви та просторового мислення. Цей спосіб передбачає створення вже не одного предмета, а цілої історії. Всі фігурки встановлюються на підставку і об’єднуються загальним сюжетом. Процес досить тривалий, що вимагає часу і сил, але від цього не менш захоплюючий.
  • Декоративна ліплення знайомить з народним прикладним мистецтвом та його видами. Крім того, вона вчить заздалегідь обдумувати тему майбутньої вироби: ескіз, орнамент, форму та розпис. Наприклад, дитина задумав зліпити вазу у вигляді квітки і прикрасити рослинним орнаментом. Тут також пропонується вибір: можна нашкрябати його гострим предметом або виконати з дрібних деталей. Таким способом створюються прикраси, статуетки, посуд, настільні пластини.
  • Ліплення в дитячому садку

    На заняттях педагоги приділяють особливу увагу мистецтву надання форми пластичного матеріалу. Найменших починають знайомити з основними методами та прийомами ліплення. Крихти навчаються відщипувати шматочки, скачувати кульки і ковбаски.

    Поступово завдання ускладнюються. Стає важлива індивідуальна робота в групі. Наприклад, вихователь показує, як зобразити фактуру шерсті тварини або трави на землі. Пояснення робиться для всієї групи, але після педагог може допомогти освоїти навик кожній дитині окремо.

    Даючи завдання, педагог на час усувається, щоб дати можливість дітям спробувати свої сили, застосувавши власні знання та творчі здібності.

    Що необхідно знати і вміти

    Звичайно, діти лише ознайомлюються в ДНЗ з видами ліплення, матеріалами, пробують нові тактильні відчуття. У старшому дошкільному віці необхідно знати і вміти набагато більше, щоб заняття ліпленням принесло задоволення:

  • Щоб сформувати зорове сприйняття, спочатку діти розглядають зображення або фігурки тварин, людей, предметів. Спостерігаючи, виділяють основні форми або окремі риси. Зрозумівши характерні ознаки, буде легше створити образ. Наприклад, при ліпленні слона використовуються його виразні ознаки: довгий хобот, масивний тулуб і велика голова.
  • Розширюючи кругозір і розглядаючи різні зображення знайомих предметів, дитина накопичує зорові образи, які згодом знадобляться. Наприклад, представляючи стрибок кішки, політ птаха, ходьбу людини, він зможе зліпити їх або намалювати.
  • При ліплення з натури діти порівнюють свою роботу з прикладом. Для цього доведеться спочатку розглянути і обговорити характерні риси.
  • Якщо поставлено завдання створити свою саморобку за поданням, то доведеться проявити самостійність у вирішенні образу. Велику допомогу нададуть ігрові ситуації. Наприклад, вихователь заздалегідь розповідає, що діти будуть ліпити для Діда Мороза лісових звірів, яких він запросить на святковий карнавал.
  • Пластилінові картини

    Крім об’ємних фігур, що виготовляються за допомогою різних видів дитячої ліплення, можна виконати аплікації. Їх перевага в тому, що на таку картину знадобиться значно менше матеріалу, а процес і результат порадують не менше.

    Техніка, принцип якої полягає у створенні картини з пластиліну, називається пластилинография. Зображення виходить полуобъемное і яскраве.

    Виконувати можна на будь-якій поверхні: скло, щільному картоні, комп’ютерному диску або дерев’яній дошці. Крім того, для роботи знадобиться кольоровий пластилін. Сюжетом стане готовий малюнок (розмальовка). Заповнювати біле простір можна різнокольоровими кульками, джгутиками або цільними деталями, застосувавши прийом розмазування.

    Висновок

    Ліплення стала важливим заняттям, розвиває фантазію, мислення, дрібну моторику. Створення дітьми навіть самих простих виробів з глини або пластиліну є цікавим творчим процесом. З безформного шматка виходить мініатюрний образ, картина або скульптурна група. Це майже диво!

    Використовуючи основні види ліплення, дитина вчиться перетворювати в дійсність свій зоровий образ. Дізнаючись численні прийоми, діти своїми руками можуть створити чудові сюжетні скульптури, пластилинографии, мозаїчні картини або елементи декору.

    Загрузка...