Відкриття Біломорканалу
1933 рік у СРСР був ознаменований важливими подіями в розвитку промисловості і в транспортній сфері економіки держави. 2 серпня урочисто було відкрито Біломорсько-Балтійський канал, який з’єднав Онезьке озеро з Балтійським морем.
Він став одним з досягнень перших п’ятирічок, але при цьому не належав до числа “великих будівництв комунізму”.
Про появу цього каналу мріяв ще Петро I, але тоді проект так і не вдалося реалізувати. Відкриття Біломорканалу широко висвітлювалося в пресі, радянською пропагандою це подавалося як перший успішний досвід перевиховання політичних ворогів режиму і рецидивістів, які були задіяні на будівництві.
Біломорканал відвідала навіть група художників і письменників, очолювана Максимом Горьким.
Авіакатастрофа під Подільському
5 вересня 1933 року в Росії зазнав катастрофи літак АНТ-7. Він розбився під Подільському. Жертвами стали вісім осіб. Серед них виявилися керівники цивільної та промислової авіації. Тому трагедія отримала широкий громадський резонанс. В результаті практично повністю було реорганізовано повітряне сполучення в Радянському Союзі.
У поганих погодних умовах літак вилетів з Москви. Приблизно через 20 хвилин, проходячи на низькій висоті, він зачепив стійками свого шасі дріт аматорської радіоантени, втративши швидкість, літак почав падати. В результаті врізався в іву, а потім в землю. Повітряне судно було повністю зруйновано. Всі 8 осіб, які перебували на борту, загинули.
Досі невідомо, чому льотчик летів так низько. Деякі вважають, що йому не вистачало досвіду, інші – що літак був сильно перевантажений і просто не встиг набрати висоту. Комісія, яка проводила офіційне розслідування, прийшла до висновку, що з-за відсутності устаткування для сліпих польотів, льотчику довелося летіти низько, щоб не втрачати землю з поля зору. Це і призвело до зіткнення.
Після катастрофи радянська авіапромисловість і цивільна авіація виявилися фактично обезголовленими. Сталін після цього затвердив список керівників, яким заборонялося літати без особливого на це розпорядження.
Також після цієї катастрофи в СРСР була введена перевірка кваліфікації льотчиків, яку стали проводити щорічно. Був створений Повітряний кодекс, на літаки зобов’язали встановлювати обладнання для виконання польотів за приладами.
