Голод в СРСР
В 1932-1933 роках в СРСР панував справжній голод. Це одна з головних подій цих двох років. При цьому воно ретельно приховувався від громадськості. В першу чергу масовий голод охопив територію України, Казахстану, Північного Кавказу, Південного Уралу, Західного Сибіру, Поволжя, а також регіон Центрального Чорнозем’я.
Голод 1933 року призвів до великої кількості жертв. За різними оцінками, загинуло від двох до восьми мільйонів чоловік.
Згідно з дослідженнями істориків, в деяких регіонах, наприклад, у Поволжі, голод був викликаний штучно через примусових сталінських хлібозаготівель. До того ж свою роль зіграла масова колективізація.
Після розкуркулення села були сильно ослаблені. У так званих одноосібників вилучалися запаси хліба. Під загрозою репресій керівництво колгоспів зобов’язували здавати практично весь хліб, який їм вдавалося виростити. Це призводило до виснаження запасів продовольства і голоду.
Лише у квітні 1933 року радянське керівництво вирішило припинити експорт зерна з-за падіння цін. Це було викликано Великою депресією. Основних зернових районах Радянського Союзу, які опинилися в найбільш тяжкому становищі, виділялися насіннєві та продовольчі позики.
