Кримінальна відповідальність співробітників поліції
Спецзасоби застосовуються службовцями як відповідь на дії особи, яка вчинила або вчиняє правопорушення або особливо небезпечний злочин. Слід при цьому врахувати, що дії самого співробітника поліції, що заподіюють шкоду здоров’ю порушника і підпадають під ознаки діяння, закріпленого КК, при захисті від суспільно-небезпечних посягань регламентуються положеннями ст. 27 КК про необхідну оборону, а при затриманні підозрюваного – ст. 38 Кодексу. У КК також присутня норма про крайню необхідність. Її положеннями також регламентуються дії службовців при заподіянні шкоди інтересам громадян, охоронюваним кримінальним законодавством.
Домашній арешт
Ця міра була закріплена в вітчизняному кримінальному законодавстві відносно недавно. Домашній арешт передбачає фізичну ізоляцію громадянина від суспільства. Дана міра застосовується на підставі судового рішення без згоди самого підозрюваного і органів, уповноважених забезпечувати дотримання обмежень, встановлених для заарештованого.
Місце знаходження особи повинно збігатися з місцем його постійного проживання і знаходження його особистого майна.
Суть домашнього арешту полягає в обмеженні свободи пересування. Відповідно, громадянину забороняється залишати місце проживання без згоди слідчого.
Разом з тим в законодавстві передбачені певні гарантії для підозрюваного. Зокрема, нормами не допускається обмеження процесуальних прав особи на участь у судовому розгляді, слідчих та інших заходах, здійснюваних в рамках провадження у справі.
При домашньому арешті більшою мірою обмежується свобода пересування, ніж при підписці про невиїзд. Суд у своєму рішенні може заборонити постійно або в конкретний час залишати житло, відвідувати будь-які місця, виходити без супроводу тощо
