Антифосфоліпідний синдром: діагностика та лікування

Антифосфоліпідний синдром та вагітність

У жінок АФС може спровокувати викидень (якщо термін невеликий) або передчасні пологи.

Недуга може призводити до затримки розвитку або внутрішньоутробної загибелі плоду. Переривання вагітності відбувається частіше всього у 2-му і 3-му триместрах. Якщо терапія відсутня, то такий сумний результат буде у 90-95 % пацієнток. При своєчасному правильному лікуванні несприятливий розвиток вагітності ймовірно в 30 % випадків.

Варіанти патології вагітності:

  • Загибель здорового плоду без видимої причини.
  • Прееклампсія, еклампсія або плацентарна недостатність у термін до 34 тижнів.
  • Спонтанні аборти в термін до 10 тижнів, при цьому хромосомні порушення у батьків відсутні, як і гормональні або анатомічні порушення статевих органів у матері.
Цікаве:  Дифузні зміни щитовидної залози: симптоми, можливі причини та особливості лікування

При антифосфоліпідному синдромі вагітність може протікати нормально.

Клінічні прояви можуть бути відсутніми. У таких випадках захворювання виявляється лише при виконанні лабораторних досліджень. Призначається лікування ацетилсаліцилова кислота до 100 мг на добу, однак користь від такої терапії остаточно не встановили.

Безсимптомний антифосфоліпідний синдром лікують «Гидроксихлорохином». Особливо часто його призначають при супутніх хворобах сполучної тканини, наприклад системному червоному вовчаку. При виникненні ризику тромбозу призначається «Гепарин» в профілактичній дозі.

Далі з’ясуємо, яким чином в даний час проводиться лікування даної патології.