Проведення термінового лікування
На тлі катастрофічного антифосфоліпідного синдрому для пацієнтів проводять термінове лікування, яке здійснюється в умовах реанімації. Для цього використовують всі доступні методики протизапальної та інтенсивної терапії, наприклад:
- Проведення антибактеріальної терапії, яка усуває вогнища інфекції.
- Використання «Гепарину». Крім цього застосовуються такі низькомолекулярні препарати, як «Фраксипарин» поряд з «Фрагмином» і «Клексаном». Ці ліки допомагають зменшити утворення тромбів.
- Лікування глюкокортикоїдами у вигляді «Преднізолону», «Дексаметазону» і так далі. Ці медикаменти дозволяють усунути системні запальні процеси.
- Одночасне застосування глюкокортикоїдів з «Циклофосфамідом» для купірування важких системних запальних процесів.
- Внутрішньовенний введення імуноглобуліну на фоні тромбоцитопенії. Така міра доцільна при наявності низької кількості тромбоцитів у крові.
- У разі відсутності ефекту від застосування глюкокортикоїдів, імуноглобуліну і «Гепарину» вводяться експериментальні генно-інженерні медикаменти кшталт «Ритуксимаба» і «Экулизумаба».
- Плазмаферез проводиться лише при дуже високому титрі антифосфоліпідних антитіл.
Деякі дослідження довели ефективність «Фібринолізин» поряд з «Урокіназою», «Альтеплазой» і «Антистреплазой» в рамках купірування катастрофічною форми синдрому. Але треба сказати, що дані препарати не призначаються постійно, так як їх застосування пов’язано з високими ризиками кровотечі.
