Фактори монополізації
Незважаючи на встановлені законом заборони, ринок природним чином прагне до монополізації. Сприяють цьому багато факторів і об’єктивні причини.
Першою причиною є прагнення організацій купувати надприбуток, можливу за умови відсутності конкуренції. Це найскладніший і поширений фактор. Він обумовлений самою природою людини – а саме прагненням збагатитися і отримати велику кількість матеріальних благ.
Друга умова прагнення до монополізації пов’язане з встановленням державною владою бар’єрів і кордонів для входження окремих організацій у конкретну галузь. Мова йде про таких процедурах, як сертифікація або ліцензування. Здавалося б, яким чином легальні процедури реєстрації підприємств можуть заважати проведенню державної антимонопольної політики? Експерти стверджують, що наявність бар’єрів призводить до виникнення більшої кількості монополій. Не всі підприємства набувають юридичну силу, з-за чого наявний мінімум зміцнює свої позиції. Вирішити проблему можна шляхом ослаблення процедури реєстрації.
Наступним умовою зростання процесів монополізації є зовнішньоекономічна політика протекціоністського характеру, спрямована на захист вітчизняного виробника від іноземної конкуренції. Так, іноземні товари можуть обкладатися великими митами або їх ввезення в країну обмежується.
Зростаючі тенденції до злиття організацій або поглинання одного підприємства іншим становлять ще один фактор монополізації. Подібні дії мають свої найменування – наприклад, синдикат, картель і т. д. Про форми монополій буде розказано трохи пізніше.
Таким чином, законодавці, які визначають державну антимонопольну політику, повинні враховувати всі перелічені вище фактори. Тільки усвідомлення того, з чим потрібно боротися, допоможе сформувати якісний економічний курс.
