Духовну велич і падіння Візантії
У той же час Візантія, яка прийняла естафету у поваленого Риму, на тривалий період стала світовим оплотом християнської віри. В ній стрімко розвивалася культура і йшов процес осмислення праць античних філософів з позиції християнства. Аж до захоплення турками Константинополя в 1453 році країна неухильно підвищувала рівень своїх наукових знань: були закладені основи алгебри, математичної символіки, побачили світ цікаві роботи в галузі географії та астрономії.
Однак після падіння Візантійської імперії значно ослаб і цей осередок світового християнства. Численні завоювання, вчинені народами, сповідали іслам і намагалися силою затвердити його на окупованих ними територіях в якості основної релігії, стали причиною виникнення антимусульманської апологетики.
Серед найбільш відомих її представників можна назвати імена Фоми Аквінського, Раймона Мартіні, святого рівноапостольного Кирила, а також преподобного Іоанна Дамаскіна. Ці апологети хоча й жили у різних країнах і в різні історичні періоди, мали спільні ідеї: у них було прагнення зберегти чистоту християнської віри всупереч трагедій, з якими зіткнулися їхні народи. Їх богословські твори не втратили актуальності і в наші дні.
