Аутизм у дітей: фото, причини, ознаки, симптоми, лікування

Кучер В.Г.

Аутизм – це вроджене захворювання, яке виражається у втраті набутих навичок, замиканні в «своєму світі» і втрати контакту з навколишнім. У сучасному світі діти таки з діагнозом народжуються все частіше. Від обізнаності батьків залежить прогноз захворювання: чим раніше мама або тато помітять незвичайні симптоми і почнуть лікування, тим краще зберігатимуться буде психіка і мозок дитини. Про те, що таке аутизм у дитини, про його основні ознаки і методи корекції ви зможете прочитати в цій статті.

Що таке аутизм?

Коли дитині ставлять діагноз «аутизм», багато батьків сприймають це як своєрідний вирок, адже люди з цією особливістю досить сильно відрізняються. Що ж таке аутизм у дітей? Якщо говорити медичною мовою, то це психічне захворювання, яке веде до загального порушення розвитку. При ньому характерна втрата соціальної адаптації, порушене взаємодія в суспільстві і зміна поведінки дитини на замкнуту і агресивну, якщо хтось намагається порушити його склався світ.

Дослідження аутизму ведуться вже давно, але досі вчені не можуть прийти до єдиної відповіді щодо того, що таке аутизм і з-за чого він виникає. Деякі вважають, що нейротипичные діти просто відрізняються від звичайних хлопців чином мислення і що це не можна називати хворобою або відхиленням. Л. Каннер називав таких дітей «маленькими мудрецями», які живуть у своєму світі. В якійсь мірі це вираз відповідає правді, адже серед аутичних дітей в 10 разів частіше зустрічаються обдаровані особистості, ніж серед звичайних. Але більшість лікарів схильні стверджувати, що діти з аутизмом погано адаптуються в суспільстві, і розглядають цей діагноз як серйозне порушення розвитку.

Вперше термін «аутизм» з’явився в 1911 році, коли психіатр Aigen Блейлер описував симптоми шизофренії, головним з яких був «відхід у себе». «Аутос» з грецької перекладається як «сам». Незважаючи на те що у аутичних дітей все ж таки присутня контакт з навколишнім світом, термін закріпився, хоч і вніс чимало плутанини. На даний момент захворювання діагностується у п’яти дітей з десяти тисяч. Тривалий час причиною розвитку аутизму вважали недостатню любов і турботу в дитячому віці. Але з часом дослідження показали, що справа в органічному ураженні мозку, яке найчастіше є вродженим.

Чому виникає

Вченим більш-менш зрозумілі симптоми і ознаки аутизму у дітей, про причини виникнення цього захворювання поки відомо мало. У 1964 році психолог Бернард Римланд, у якого був син-аутист, встановив, що з’являється це захворювання через органічних змін у мозку. Під час внутрішньоутробного розвитку дитини деякі структури мозку з якоїсь причини формуються неправильно. В цілому дитина народжується здоровою, але з часом починають виявлятися особливості психіки: замкнутість, стереотипні рухи, аутоагресія. А ось чому відбуваються ці зміни на самій початковій стадії, лікарі поки не встановили. Деякі вчені стверджують, що хвороба починає розвиватися вже в перші тижні життя ембріона, приводячи до біохімічних, генетичних і нейронних порушень.

Симптоми і причини виникнення аутизму у дітей можуть бути пов’язані з іншими захворюваннями і бути їх наслідком. Такої думки дотримуються деякі психіатри. Якщо у дитини є деякі спадкові порушення обміну речовин, то це також може стати причиною розвитку хвороби. Наприклад, якщо кількість міді в організмі значно перевищує кількість цинку. У такому разі порушується процес виведення з організму важких металів і доставки цинку до нейронів мозку. Або у дитини виявлена підвищена проникність кишечника – у такому випадку організм стає вразливішою для різних патогенних організмів. Серед інших причин виникнення аутизму можна виділити наступні:

  • Ртутне отруєння організму – одна з найбільш поширених причин розвитку «придбаного» аутизму. Ртуть потрапляє до нас з багатьох джерел: їжі (морепродуктів), з навколишнього середовища і навіть із зубних пломб. У нормі людський організм має здатність виводити малі кількості цього металу. Але якщо якийсь процес у тілі порушений або ртуті занадто багато, то вона починає отруювати клітини дитини, що може сприяти розвитку аутизму. Певна кількість ртуті містять і щеплення, тому хвороба у деяких малюків розвивається після них.
  • Схильність до аутоімунних захворювань і слабкий імунітет.
  • Інфекційні хвороби, перенесені матір’ю під час вагітності, куріння або наркотики.

Аутизм у маленьких

Ознаки аутизму у дітей можуть відрізнятися в залежності від віку. Так, наприклад, до двох років це захворювання діагностують вкрай рідко, так як списують дивна поведінка на особливості розвитку дитини. Які ж можна виділити ознаки аутизму у дітей 2 років і молодше? Ось деякі з них:

  • Слабкий інтерес до особам. Перше зображення, яке вчиться розрізняти немовля, – це людське обличчя. В нормі вже в 2-3 місяці дитина впізнає маму, посміхається їй. Потім встановлюється зоровий контакт. Якщо малюк більше цікавиться іграшками, не виявляє емоційної реакції при вигляді обличчя мами, не дивиться в очі, то, можливо, у нього аутизм.
  • Повна байдужість до стороннім людям. Немовлята в своїй більшості при появі доброзичливо настроєного дорослого ведуть себе однаково: прислухаються до слів, корчать пики, видають різні звуки, намагаючись наслідувати мови. Діти з аутизмом взагалі не звертають уваги на незнайомих людей. Вони не прагнуть увійти з ними в контакт або поспілкуватися.
  • Ще однією ознакою аутизму у дітей молодшого віку можна вважати відраза до дотиків. Зазвичай новонароджені дуже люблять тактильні відчуття – погладжування, поплескування, тепло тіла мами. Стаючи старше, діти починають самі ініціювати обійми, залазити на коліна, цілуватися. Нейротипичные малюки рано стають самостійними» – не потребують любощі годі й навіть суперечать їм.
  • Затримка мови – не такий очевидний ознака аутизму у дітей 3 або 2 років. Але тим не менш це один з основних показників, за яким визначається дане захворювання. Такі дітки не агукают, не вимовляє склади або складні звуки. У них зазвичай відсутній вказівний жест і «дитячий» мова, на якій розмовляють з дорослими малюки.
  • Відсутність емоційного інтелекту. Маленькі діти зазвичай з працею виражають свої емоції, але з задоволенням наслідують реакцій дорослих: посміхаються, сердяться, засмучуються. У нормі дитина веде себе розкуто з дорослими, яким довіряє. Якщо малюк здається сором’язливим і скромним, рідко висловлює свої емоції, це можуть бути прояви аутизму.
  • У малюка є нав’язливі рухи. Якщо дитина за кілька хвилин паморочиться, плескає у долоні, постукує по предметам чи частинам тіла, і такі рухи схожі на нав’язливі рухи, то це може бути тривожним знаком.
  • Аутоагресія. При аутизмі діти часто несвідомо намагаються завдати собі шкоди.
  • Одні і ті ж ритуали кожен день. Нейротипичные діти часто потребують діях однієї і тієї ж послідовності. Вони дарують їм комфорт і відчуття безпеки. Якщо дитина при спробі піти в садок іншою дорогою впадає в істерику, а розкладає іграшки з невластивою дітям педантичністю, це також може бути симптомом захворювання.

    • Дитячий недуг від 2 до 12 років

    Ознаки і причини аутизму можна легко дізнатися в більш старшому віці. З кожним роком діти з аутичним спектром все більше починають відрізнятися від своїх однолітків. Більша частина захворювань діагностується в період з 4 до 6 років, коли дивна поведінка вже не можна списати на характер або темперамент. Які можна зустріти ознаки аутизму у дітей з двох до дванадцяти років? В основному всі прояви аутизму у більш ранньому віці зберігаються, але до них додаються деякі інші, більш явні особливості:

    • Дитина весь час повторює одне і те ж слово або звук. Повторення рухів або слів – взагалі відмітна особливість захворювання, за яким його легко можна розпізнати.
    • Будь-яка зміна обстановки викликає в дитини гострий протест. Переїзди, подорожі, нові місця – все це зустрічається «в багнети», так як погрожує зруйнувати звичний комфортний світ дитини.
    • Насилу придбані навички, які іншим дітям даються граючись, можуть говорити про відхилення в психічному розвитку. Але сам по собі цей симптом може вказувати не тільки на аутизм, але і на безліч інших захворювань.
    • «Мозаїчне» розвиток характерно для багатьох хворих дітей. Вони показують неабиякі результати в одній сфері, але повна відсутність прогресу в найпростіших речах.
    • Відсутність самоідентифікації. На прямі запитання, що стосуються безпосередньо дитини, він може відповідати тільки в третій особі. Наприклад, на запитання матері: «Ти хочеш грати?», слід відповідь: «Вова хоче грати!». Ця особливість свідчить про порушення розпізнавання меж власного «Я».
    • Порушення координації рухів і дрібної моторики, своєрідна «розхитаність» рухів.
    • Гіперактивність – дуже часто на зовнішні подразники, зміну обстановки і будь-які інші стресові ситуації діти реагують підвищеною збудливістю. Вони насилу можуть всидіти на одному місці, постійно перебувають у русі. Діти з аутизмом часто насилу управляють своїми рухами.

    Варто скасувати, що якщо в цей період захворювання не буде вчасно діагностовано, то дитина може замкнутися в собі і не набути необхідних мовних навичок, адже перебудувати звичний життєвий устрій дитини з віком стає все складніше.

    Підлітковий аутизм

    Як проявляється аутизм у дитини старше 11 років? У підлітків аутическое розлад особистості проходить по-різному. Зазвичай до цього часу у дитини вже стоїть діагноз, і він отримує відповідне лікування. Підлітки з аутизмом, які отримують належний догляд і розвиток, можуть навчатися у звичайних школах разом з іншими дітьми. Як правило, у таких дітей є вибірковість у навчанні. Наприклад, вони можуть дуже любити математику або малювання і ненавидіти інші предмети. В одного з десяти аутистів спостерігаються незвичайні інтелектуальні здібності. А в одного відсотка є синдром саванта, який робить їх надзвичайно талановитим відразу в декількох сферах. Деякі саванти з дитинства вміють малювати малюнки на рівні дорослих людей, інші знають кілька мов або читають тисячі книг.

    Підлітки з аутизмом можуть бути цілком адаптовані в соціальному плані, але все ж вони відчувають труднощі зі спілкуванням з людьми. Вони не здатні розпізнати обман, сарказм і інші емоції, а тому дуже вразливі. Перебуваючи всередині свого маленького світу, вони захищені від лякаючого зовнішнього світу, але будь-яка зміна у звичному ході речей лякає їх і навіть викликає регрес у розвитку. Підлітки з аутизмом не прагнуть до спілкування, ведуть себе відокремлено і не вступають у контакт зі своїми однолітками.

    Діагностика захворювання

    Ознаки аутизму у дітей по фото визначити не можна. Але при особистій консультації фахівець зможе провести діагностику і з’ясувати, чи є у дитини захворювання чи ні. Як діагностують недуга?

    При діагностиці аутизму лікарі використовують комплексний підхід: проводиться огляд дитини, збір анамнезу, вислуховуються скарги батьків. По загальній картині легше поставити діагноз, так як аутизм – складне захворювання, в якому не буває двох однакових випадків, а ціна помилки висока. Найчастіше батьки скаржаться на те, що дитина не розмовляє, не хоче спілкуватися з однолітками і вступати з ними в ігри. Далі фахівець задає навідні запитання про родових травмах, хворобах, щеплення і загальному розвитку дитини. Особливе значення для постановки діагнозу має наявність спадкових психічних захворювань – якщо вони є, то ймовірність розвитку аутизму істотно зростає. Паралельно лікар спостерігає за дитиною. Дуже часто навіть здорові діти при відвідуванні кабінету лікаря починають плакати і ведуть себе скуто, тому деякі з фахівців воліють зустрічатися в неформальній обстановці, в якій дитині буде комфортно.

    Цікаве:  Лизобакт для дітей: інструкція, аналоги, відгуки

    Тести для діагностики захворювання

    Крім перерахованих вище методів, ознаки аутизму у дітей легко виявляються за тестами, які потрібно заповнювати батькам. Ось деякі з них:

  • Простий тест – є найлегшою формою тестування і застосовується тільки спільно з іншими методами обстеження. В ході нього батькам пропонується відповісти на кілька запитань: чи подобаються дитині обійми і тактильний контакт, контактує з однолітками, намагається наслідувати звуків при грі і спілкуванню з дорослими, використовує вказівний жест. Потім батьків просять виконати кілька завдань і зафіксувати реакцію дитини. Наприклад, показати пальцем на предмет і простежити, звернув дитина до нього погляд. Або запропонувати приготувати разом чай для ляльок або м’яких іграшок. Рівень емоційної залученості в гру дуже важливий при діагностиці аутизму.
  • Шкала CARS є шкалою для діагностики раннього аутизму, яку в основному і використовують для постановки діагнозу. Вона включає в себе п’ятнадцять блоків, кожен з яких охоплює ту чи іншу сторону життя дитини. Кожен пункт має 4 варіантами відповіді: нормально, трохи ненормально, помірно ненормально і значно ненормально. За перший варіант дається 1 бал, за останній – 4 бали. Також існує декілька проміжних варіантів відповіді, які зроблені спеціально для того, щоб сумнівається батько вибрав «середній» показник. Які параметри зачіпає шкала CARS? Взаємодія з соціумом, володіння тілом, наслідування, емоційні реакції, використання іграшок, реакція на зміни, володіння основними органами почуттів, страхи, інтелект і багато інші аспекти потрібно проаналізувати батькам, щоб відповісти на питання: «чи Є у моєї дитини аутизм?» Такий докладний тест з безліччю питань дозволяє дуже точно визначити будь-які відхилення в розвитку дитини. Від батьків вимагається велика уважність і точність, щоб діагноз був поставлений правильно.
  • Міжнародна класифікація аутизму. Лікарі вироблені кілька ступенів розвитку аутизму: дебют, прояви та перебіг захворювання. Для того щоб лікування було підібрано як можна більш точно, важливо визначити вид аутизму. Усього вчені виділяють шість варіантів перебігу хвороби.
  • Класифікація за Микільської була запропонована психологом ще в 1985 році і ділить аутизм на чотири основні групи. Перша характеризується переважанням відчуженості від зовнішнього світу. Друга визначається за множинним рухових, мовних і тактильним стереотипів. У третій групі переважають надцінні пристрасті та ідеї, а в четвертій – сором’язливість і боязкість.

    • Аутизм у дітей до року помічають зазвичай дуже рідко, найчастіше захворювання проявляє себе трохи пізніше. Вже після постановки діагнозу батьки згадують, що їх дитина з самого народження вів себе незвично, і картина складається.

    Причини виникнення аутизму у дітей ще погано вивчені. Але батьки не повинні сподіватися на те, що симптоми зникнуть самі по собі і дитина «переросте» це захворювання. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більших успіхів може досягнути дитина. Як же проходить розвиток дитини з аутизмом?

    Легка та важка форма аутизму

    Ефективність навчання дитини з аутизмом, його соціалізації багато в чому залежить від ступеня тяжкості захворювання. Лікарі виділяють кілька форм аутизму, для кожної з яких характерні свої особливості:

    • Синдром Каннера, він же ранній аутизм – це вроджене захворювання, яке розвинулося ще внутрішньоутробно і вплинуло на весь організм дитини. Діти з глибоким аутизмом досить важко вчаться чогось, і соціалізація у них йде непросто.
    • У разі коли аутизм проявляє себе в шість років і старше, ставлять діагноз «атиповий аутизм». Начебто здорові діти починають раптово регресувати: стають агресивними, у них з’являються невмотивовані страхи, напади, напади агресії. Але нерідко при атиповому аутизмі дитина має легкі порушення розвитку, які багато батьки списують на особливості характеру.
    • Синдром Ретта зазвичай проявляє себе раптово, між 6 і 18 місяцями життя дитини. Малюк, чий розвиток до цього відповідало нормі, раптом починає швидко деградувати. У багатьох дітей з’являються судоми, а фізичний стан сильно погіршується. Діти з синдромом Ретта нерідко страждають глибоким слабоумством. Серед усіх типів аутизму цей вважається самим важким, і він ніяк не піддається коригуванню.
    • Синдром Аспергера ще називають «м’яким» аутизмом. Клінічні форми проявляються як небажання працювати в групі, труднощі в соціалізації та освоєнні різних навичок, порушення комунікації з однолітками. Але розвиваються такі діти згідно нормі, і відхилення зазвичай дуже незначні.
    • Високофункціональний аутизм – це не тип аутизму, а його форма, при якій дитина досить добре адаптований до суспільства і справляється у подальшому з самостійним життям.
    • Порушення здатності невербального навчання – зовні дуже схожий на синдром Аспергера. Характеризується стереотипними рухами, буквальним тлумаченням слів та фраз, порушенням емоційного та соціального розвитку.
    • Множинні порушення розвитку при аутизмі проявляються у затримці розвитку майже у всіх сферах: емоційної, психічної, іноді навіть фізичної.

    Кожна дитина унікальна, у всіх дітей з аутизмом ознаки і симптоми розрізняються, і до них треба шукати свій підхід і ретельно диференціювати вид захворювання для того, щоб надати максимальну допомогу.

    Алгоритм дій після встановлення діагнозу

    Якщо все більш-менш ясно з симптомами аутизму у дітей, причини виникнення цього захворювання поки що відомі лише в загальних рисах. А це означає, що і специфічного лікування поки що не розроблено. На жаль, немає якоїсь таблетки або вакцини, яка захистила б малюків від розвитку цього захворювання. Лікування аутизму у дітей проходить в основному як коригування симптомів захворювання, своєрідне «згладжування гострих кутів». Завдання лікарів при лікуванні аутизму полягає в тому, щоб максимально реалізувати потенціал дитини і навчити його соціальним навичкам і комунікації. Всі методи лікування можна розділити на кілька груп:

    • Медикаментозне лікування призначається для усунення симптомів хвороби. Іноді аутизм супроводжується синдромом протікає кишечника, аутоагресією, нестачею певних вітамінів і мінералів, судомами. При агресивній поведінці призначають нейролептики або психотропні препарати, при епілептичної активності виписують протисудомні препарати і т. д.
    • Допомога психолога складно недооцінити у розвиток дітей з аутичним спектром. Психолог розробляє систему ігрових форм, які здатні чинити вплив на поведінку і розвиток дитини, поступово приводячи їх у норму. Не варто говорити про те, що фахівець повинен бути високої кваліфікації, володіти відповідними знаннями і уміннями і обов’язково любити дітей. Тільки така людина зможе спробувати знайти «ключик» до непростого дитині.
    • Корекційні заняття є обов’язковим методом терапії, які доповнюють основні. Реабілітаційні методики дуже різняться між собою, це можуть бути спортивні заняття, образотворче мистецтво: те, чим цікавиться дитина. Так як аутичні діти часто дуже люблять тварин, то їх можна водити на іпотерапію або каніс-терапія з участю коней або собак.

    На жаль, при аутизмі не йдеться про повне вилікування – це просто неможливо. Але привести функціональну діяльність мозку в норму можна. Універсального методу лікування не існує – кожна дитина дає свою реакцію на ті чи інші методики. Тому програма реабілітації розробляється виключно індивідуально, з урахуванням особливостей малюка.

    Лікування аутизму: реабілітаційні програми

    Навчання дітей з аутизмом проходить в основному за допомогою поведінкової терапії. Вона бере в основу заохочення за правильні дії та ігнорування небажаних вчинків. На сьогоднішній момент найбільш відомі наступні реабілітаційні програми:

    • АВА-терапія. Методика полягає в покроковому розборі кожного складного дії на більш дрібні «кроки». Наприклад, якщо дитині насилу вдається побудувати вежу з кубиків, спеціаліст спочатку вивчає кожне необхідну дію по черзі: підняття руки, захоплення кубика і т. д. Кожен рух опрацьовується багато разів, за правильні вчинки дитини заохочують. Заняття АВА–терапією забирає дуже багато сил і часу, так як вимагають постійного відточування навичок. Зазвичай фахівець призначають близько 30 годин терапії в тиждень, при цьому зазвичай використовується кілька психологів, які володіють цією методикою. У зв’язку з цим цей вид корекції доступний лише невеликій кількості людей.
    • Програма «Розвиток міжособистісних відносин» базується на тих емоційних стадій, які проходить здорова дитина під час свого розвитку. Справа в тому, що аутичні діти нерідко випадають з соціуму через своїх недосконалих навичок комунікації та емпатії. РМО допомагає частково відновити їх і наблизити дитину до нормального функціонування в суспільстві. На відміну від АВА-терапії, цей метод не використовує ніяких нагород, так як вважається, що природних позитивних емоцій від спілкування з іншими цілком достатньо.
    • Сенсорна інтеграція дуже добре зарекомендувала себе в терапії дітей-аутистів. Під час цієї методики хлопців вчать адекватно сприймати потоки інформації, що надходять з допомогою органів почуттів: зору, дотику, нюху, слуху. Цей метод особливо добре працює в тих випадках, при яких дитина страждає від різких звуків, дотиків або інших порушень.
    • Програма «Ігровий час» не вимагає від батьків багатогодинних праць, достатньо лише кількох занять на тиждень. На відміну від АВА-терапії, ця методика не використовує елементи «дресури», а навпаки, прагне налагодити контакт з дитиною шляхом наслідування та імітації його дій.

    Думка фахівців

    На фото діти з аутизмом ніяк не відрізняються від здорових. Видає їх лише погляд, звернений усередину себе і не направлений ні на що конкретне. Але в реальності фахівцеві після нетривалого спостереження за такою дитиною швидко стає зрозуміло, є у малюка аутизм чи ні. Для полегшення життя батькам лікарі виробили кілька правил, які повинні допомогти дорослим впоратися з важким діагнозом і знайти в собі сили жити далі. Ось що радять психологи:

    • Не шукайте ліки від аутизму. Його поки, на жаль, не придумали. Деякі методики рекламують як єдино правильні, але це не так.
    • Враховуйте індивідуальність дитини і його виду захворювання. Як ми вже говорили, не буває однакових дітей з аутизмом. Роль батьків у виховному процесі дуже висока, адже саме вони спостерігають за своєю дитиною і бачать, які заняття приносять йому радість. Тому тут важливий ще і творчий підхід, адже потрібно іноді «з нічого» придумати цілу систему реабілітації, в якій ключовим елементом стане не бажаний результат, а сам дитина.
    • Любіть свою дитину, а не діагноз. Між дитиною і здоровими дітьми більше схожості, ніж відмінностей. Діти з аутичним спектром так само хочуть бути коханими, вони люблять грати і займатися, просто роблять це трохи в іншій манері. Відкиньте діагноз і перестаньте порівнювати свою дитину з іншими дітьми – так вам буде простіше прийняти важку ситуацію.

    Аутизм – непросте захворювання, але і з ним можна прожити довге і щасливе життя. Мамам і татам варто пам’ятати про те, що такі діти потребують особливої уваги і турботи. Діти, які страждають аутизмом, можуть багато чого досягти тільки з допомогою підтримки рідних і грамотних реабілітаційних дій.