Дуже короткий зміст «Повісті про справжню людину» розглянемо в сьогоднішній статті. Про що цей твір? Йде Велика Вітчизняна війна. У 1942 році під час повітряного бою літак Олексія Мересьева – радянського пілота-винищувача – збивають. Він падає в гущу глухого лісу. Льотчик втратив відразу обидві ноги, але здаватися не збирається. Через рік він вже знову в строю. Умовно твір можна розділити на кілька частин. Нижче наведемо короткий зміст «Повісті про справжню людину» по головам (частинам).
Частина 1. Падіння
Що включити в короткий зміст книги «Повість про справжню людину»? Почати, мабуть, варто з краху Мулу.
Льотчик-винищувач Олексій Мересьев пілотував літаки ІЛ, які полетіли штурмувати німецький аеродром. Німецькі льотчики атакували його з двох сторін. Олексій спробував вислизнути, адже інакше він міг потрапити в полон. Але ворог встиг зробити постріл, і літак почав падати. Наш льотчик був вибитий з кабіни і опустився на ялину з міцними, розлогими гілками, що значно пом’якшило падіння.
Пізніше, прокинувшись на снігу, Мересьев виявив біля себе голодного ведмедя-шатуна. Діставши з кишені комбінезона пістолет, він убив тварину, щоб врятувати собі життя. При спробі піднятися його пронизала гостра біль в обох ступнях. Як наслідок контузії, паморочилася голова. Оглянувши околиці, Олексій помітив дорогу, яка йшла в лісову гущавину.
Випробування
В короткому змісті «Повісті про справжню людину» (Б. Польового) варто згадати і те, як герой пробирався до своїх, долаючи труднощі шляху.
Мересьев знаходився посеред лісу, де-то в 35 кілометрах від місць, де йшли бої. Знявши унти, він виявив, що його ступні роздроблені, але прийняв рішення йти у що б то не стало. По дорозі він знайшов німецький ніж, банку тушонки, а в кишені знайшов запальничку. Це дозволяло йому розводити багаття. Першу ніч провів у молодому сосняку.
Далі Олексій склав план: здійснювати за день 20 тисяч кроків, один раз на добу, в обід. Рухався льотчик, викидаючи поперед себе довгу смерекову гілку, що має на кінці роздвоєння, а потім підтягувався всім тілом. В один із днів йому довелося ховатися в лісі, так як повз проїжджала ворожа колона з броньовиків.
Мересьев їв кору, мох, кип’ятив листя брусниці в банки з-під тушонки. Через тиждень він наблизився до лінії фронту – була чутна канонада.
Випробування тривали, паливо в запальничці закінчилося, відчувалася слабкість і страшна біль у ногах, довелося повзти рачки. Олексій знайшов трохи журавлини, зловив їжака, якого з’їв сирим. Однак через деякий час не виходило вже і повзти. Льотчик став перекочуватися з одного боку на інший. Раптово настало забуття.
Ледь живого Мересьева підібрали місцеві жителі, вони оселилися в довколишніх землянках, так як німці спалили їх село. Дід Михайла, який прихистив пораненого льотчика, через деякий час організував йому баню, після якої здоров’я різко погіршився. Дід розшукав командира ескадрильї, де служив Мересьев. На санітарному літаку Олексія відправили в госпіталь в Москву.
Частина 2. Ампутація
Продовжимо розглядати короткий зміст «Повести о настоящем человеке» Бориса Полєвого. У наступній частині розповідається про те, як герой повісті втратив обидві ноги.
У госпіталі знаменитий професор пробував один метод за іншим, щоб вилікувати Олексія, але нічого не допомагало, пальці стали чорними і байдужими, ступні гангрена вразила. Щоб врятувати життя льотчику, лікарям довелося провести ампутацію до середини литок.
Мересьев вів листування з матір’ю і Ольгою, своєю нареченою. Але він не розповів їм про те, що позбувся ніг. Олексій став похмурим, замкнутим. Він думав, що якщо Ольга і вийде за нього заміж, то лише з почуття жалості. А він не хотів такої жертви і перестав відповідати на її послання.
Віра
Як продовжити короткий зміст «Повісті про справжню людину»? Не можна не згадати про те, що головний герой після ампутації ніг втратив віру в себе. Однак знайти її Олексію допоможу друг по нещастю.
Мересьев втратив сенс життя. З дитинства він мріяв про авіацію, організував аероклуб, з аеродрому в тайзі вперше піднявся в небо на навчальному літаку. Потім навчався у військовому льотному училищі, сам викладав у ньому. З початком війни Олексій пішов воювати. А що він буде робити тепер?
Але одного разу товариш по палаті показав Мересьеву газетну статтю про льотчика Першої світової Валеріані Карпова, який зміг керувати літаком з одного ступень. Спочатку Олексій засумнівався, чи зможе він подолати труднощі і повернутися в лад, адже у нього відсутні обидві ступні, так і конструкція літаків набагато ускладнилася. Але товариш підтримав його фрази: «ти ж чоловік радянський!»
Мересьев повірив в успіх, він сам розробив комплекс вправ і, незважаючи на нестерпний біль, виконував його щодня, щодня продовжуючи час на одну хвилину.
Протези
У наступній частині говорить про те, як головний герой починає освоювати протези. Цей момент також варто включити в короткий зміст «Повісті про справжню людину».
Олексій так і не зміг наважитися написати Ользі правду. З нею він був знайомий зі шкільних років, а закохався в неї набагато пізніше. Але зробити визнання їй не встиг, так як почалася війна. Дівчина перша пояснила йому в любові письмово. Але Олексій вирішив, що, ставши калікою, він не гідний її. Після того як він став займатися, вирішив, що напише все, як є, після того, як повернеться в ескадрилью.
Влітку Мересьеву видали протези, які він почав освоювати з величезним завзяттям. Він нескінченно прогулювався по коридору лікарні спочатку з допомогою милиць, а потім з товстою палицею, яку отримав у подарунок від професора. Йому прийшла думка, що Ользі потрібно написати тоді, коли він зіб’є перший літак. Але на цьому «Повість про справжню людину» не закінчується. Її короткий зміст розповість про те, як головний герой намагається подолати свою долю.
Частина 3. Танцюрист
Влітку 1942-го Маресьєва направили на доліковування в підмосковний військовий санаторій. Там він умовив медсестру Зіну, яка танцювала, навчити його цьому мистецтву. Тепер він не тільки кожен день виконував вправи, але і брав уроки танців.
Навколишні насилу вірили, що цей симпатичний, життєрадісний і енергійний хлопець не має ніг. А дізнавшись, були вражені, що він збирається повернутися в авіацію. Після деякого часу він вже танцював не вечірках, широко усміхаючись і ховаючи сильний біль. Поступово він став звикати до протезів.
Митарства
Продовжимо розглядати краткоесодержание «Повісті про справжню людину», яка розповідає про нечувану силу волі звичайного льотчика. У цій частині можна дізнатися про те, як Мересьев домагався напрямки в льотну школу.
У відповідь на лист Мересьева Ольга повідомляє йому, що глибоко ображена його недовірою, і прощає його лише тому, що йде війна. Вже місяць вона разом з багатьма людьми перебуває під Сталінградом, роя протитанкові рови. Вона любить його і прийме будь-яким. З цього моменту Олексій пише їй листи щодня.
В санаторії слово «Сталінград» було у всіх на вустах, всі відпочиваючі почали домагатися відправлення їх на фронт. Незабаром в лікувальний заклад прибула комісія по комплектуванню кадрів ВПС.
Військовий лікар, побачивши, як танцює безногий льотчик, погодився допомогти йому, давши позитивний медичний висновок для льотної служби. З цим документом Мересьев поїхав до Москви, але там виникли складності: його рапорт був відхилений, і він виявився без грошового і речового постачання.
Кілька місяців Олексію довелося ходити по кабінетах, де йому дуже співчували, але реальної допомоги надати не могли. Умови прийому до льотні війська були суворими. Але врешті-решт Маресьеву пощастило. Головою спільної комісії був той самий лікар – Мировольский, який давав йому висновок у санаторії. Завдяки йому Олексію вдалося потрапити до вищого командування, і він був направлений в льотну школу.
Освоєння ЛА-5
В короткому змісті «Повісті про справжню людину» повинен бути епізод, який розповідає про те, як головний герой вчився керувати літаком ЛА-5.
Для боїв під Сталінградом потрібно було велике число льотчиків, тому школа працювала з величезним навантаженням, і начальник штабу не перевірив документи Маресьєва. Він був не в курсі, що у того відсутні ноги, і, приймаючи його, наказав позбутися тростини, ходіння з якої витлумачив як піжонство.
Свої протези Олексій пристібав до педалей з допомогою спеціально виготовлених лямок. По закінченні 5 місяців він з успіхом склав іспити. Помітивши тростина Мересьева, начальник розсердився і хотів зламати її, однак вчасно був зупинений інструктором, який знав, що у курсанта відрізані ноги. Олексій отримав блискучі рекомендації.
Олексій був направлений в школу перепідготовки, де і пробув до початку весни. Він навчався літати на ЛА-5, які на той момент були найсучаснішими моделями винищувачів. Спочатку у Мересьева не було відчуття тієї близькості з літальним апаратом, що раніше давало йому можливість відчувати радість від польоту.
Він думав, що його мрії не судилося збутися, але його підтримав полковник Капустін, колишній замполітом льотної школи. В результаті Мересьеву вдалося оволодіти управлінням ЛА-5 на найвищому рівні, він був єдиним на весь світ льотчиком-винищувачем, летавшим без ніг.
Частина 4. Герой
Чим закінчується «Повість про справжню людину»? Докладно розглянемо короткий зміст її останній частині, де йдеться про подвиги головного героя. В серпні 1943-го Мересьев взяв участь у Курській битві на новому ЛА-5. Перший раз після ампутації ніг Олексій воював з реальним ворогом. Він бився з німецькими льотчиками, які керували пикировщиками Ю-87, здійснюючи кілька вильотів в день.
У листі Ольга повідомляла йому, що, командуючи взводом саперів, була нагороджена орденом Червоної Зірки. І хоча тепер Олексій був в строю і бив ворогів, поки він не хотів відкривати дівчині правду, так як вважав, що застарілий Ю-87 – це не справжній супротивник.
Гідними ж, на його думку, стали німецькі аси з літаками «Фоке-вульф-190». Після того, як їм було збито три таких літака, його призначили командиром ескадрильї. При цьому Олексій врятував свого веденого, і на кінець палива ледве добрався до аеродрому. В полку всі пишалися цим унікальним пілотом, і він, нарешті, відкрився Ользі.
