Бермудські острови: географія, населення, економіка

Бермудські острови або Бермуди – заморська територія Великобританії, яка розташовується в північно-західній частині Атлантичного океану і являє собою великий архіпелаг. Примітно, що дані землі знаходяться ближче до Північної Америки, ніж до Великобританії. Архіпелаг включає в себе 157 островів, всього 20 з яких населені. Туристів з усього світу Бермуди приваблюють яскравими фарбами місцевих ландшафтів і найчистішої водою. Сьогодні ми з вами познайомимося з історією Бермудських островів і розберемося, що вони являють собою з точки зору географії, економіки та туризму.

Історія

Дізнавшись, хто відкрив Бермудські острови, можна зрозуміти, кому вони зобов’язані своєю назвою. Архіпелаг виявив іспанський мореплавець, капітан Хуанде Бермудес. Він побачив острови приблизно в 1503-1515 рр., коли вони ще були безлюдні, і іспанці не стали претендувати на них.

Через деякий час ці Бермуди виявив британський адмірал Джордж Сомерс. З-за пошкодження корабля про рифи, йому довелося вийти на сушу. Вивчивши місцевість, моряк зробив висновок, що вона цілком придатна для життя. Так Бермуди стали належати Великобританії.

Незважаючи на те, що перше англійське поселення з’явилося тут в 1609 році, вони були оголошені офіційними володінням Англії лише в 1684-м. Аж до 1838 року, господарський розвиток Бермудів супроводжувалося ввезенням рабів афроамериканського походження. В кінці XIX століття, основним доходом тут стало обслуговування туристів.

У 1941 році британський уряд здало в оренду Америці ділянку Бермудів, площею 6 км2, терміном на 100 років. США мали намір обладнати на ньому військову базу. Але в 1995 році використання ділянки було достроково припинено.

У 1968 році Бермуди прийняли Конституцію, згідно з якою вони мають внутрішнє самоврядування.

Географія

Насамперед варто уточнити, де знаходяться Бермудські острови. Вони розташовуються у північній частині Атлантики, в 1770 кілометрів на північний схід від Маямі (Флорида) та 1350 кілометрів на південь від Галіфакс (Нова Шотландія). Найближчою точкою континенту (1030 км) є мис Гаттерас (Північна Кароліна). Саме тому, дізнавшись, де знаходяться Бермудські острови, багато приписують їх до Америки.

Острови мають вулканічне походження і розташовуються в західній частині Серединно-Атлантичного підводного хребта. До південно-захід від них перебувають ще дві підводні гори, які підтримують коралові рифи. Незважаючи на те, що архіпелаг утворився на вулканічної базі, важливу роль у його формуванні відіграли вапнякові капелюшки, які з’явилися як результат діяльності бактерій.

Комплекс островів також включає в себе лінію підводних рифів, яка простягається від нього приблизно на 20 кілометрів на північ. До речі кажучи, Бермуди є єдиним місцем північної Атлантики, де ростуть корали.

Бермуди мають м’який субтропічний клімат, багато в чому завдяки впливу теплої течії Гольфстрім. Середня температура за рік тут становить 20-23 °С. Вологість на архіпелазі висока і приблизно однакова у всіх його частинах.

За рахунок м’якого клімату, дуже мальовничі острови в період цвітіння виростають на них гибискуса або олеандра. А такі рослини як ялівець і бермудський кедр знаходяться на межі зникнення. Справа в тому, що вони не уживаються з привезеними в регіон комахами – міллю і цикадами. На острови були завезені також земноводні: всілякі ящірки, деревні жаби і гігантські жаби. Єдиним ендеміком Бермудів є гірська ящірка. Вона жила тут ще задовго до появи людей.

Головний острів (Мейн-Айленд) має переважно горбистий рельєф (максимальна висота – 76 м) і досить порізаний берегову лінію, з великою кількістю піщаних пляжів і бухт. Близько 35 % території займають чагарники, які ростуть на височинах. У низинах, на родючих ґрунтах вирощують культурні рослини. Річки, струмки та озера на островах відсутні.

Протягом року на Бермудах випадає до 1000 міліметрів опадів, причому як такого, сезону дощів тут немає.

Час на Бермудських островах відхилення від Грінвіча на -4 години. Часовий пояс позначається наступним чином: UTC/GMT -4 год.

Населення

Чисельність населення Бермудських островів становить близько 65 тисяч осіб. Місцеві чоловіки живуть в середньому 77,2 року, а жінки – 83,7 року. Етно-расовий склад архіпелагу: 54 % – негроїди, 31 % – білі, 8 % – мулати, 4 % – азіати, 3 % – інші.

З точки зору релігійних уподобань, населення розділено наступним чином: 2 3% – англіканці, 15 % – католики, 11 % – африканські методисти-єпископи, 18 % – інші протестанти, 12 % – інші культи, 14 % – атеїсти, 7 % – не визначилися.

В історії багатьох жителів Бермудських островів простежується родовід корінних американців. Предки деяких потрапили сюди з Мексики. Хтось був проданий в рабство або засланий з Нової Англії ще в XVII столітті.

На архіпелазі живуть та працюють і громадяни інших держав. Найбільше їх можна зустріти у фінансовій сфері та спеціалізованих процесіях. В основному це жителі Великобританії, Америки, Канади, та Вест-Індії. За даними 2005 року, повна робоча сила островів становить 39 тисяч осіб, з яких близько 11 тисяч – приїжджі.

Економіка

Основний дохід (близько 60 % валютних надходжень) Бермудські острови отримують від іноземного туризму. Щороку сюди приїжджає близько 600 тисяч осіб, 90% з яких – жителі США. Потрапити на Бермудські острови можна за допомогою корабля або літака.

Всього 17 % працездатного населення Бермудів зайнято в промисловості. У регіоні діють підприємства по виготовленню та ремонту суден, а також виробництва фармацевтичних виробів, будівельних матеріалів та іншого. У сільськогосподарському секторі задіяно 3 % трудящого населення. На Бермудських островах вирощують картоплю, томати, капусту, банани. Тут також розвинуте рибальство (річний улов становить близько 800 тонн) і квітникарство, яке орієнтується на експорт.

Близько 80 % продовольства привозиться на архіпелаг з-за кордону. Поставляється сюди також паливо, побутові товари, одяг, будівельні матеріали.

Основним партнером Бермудів є Південна Корея (31,7 %). За нею йдуть Італія (21,7 %), Америка (14,9 %), Великобританія (6,8 %) і Сінгапур (4,4 %). Враховуючи, кому належать Бермудські острови, такий розподіл зовнішньополітичних контактів є парадоксальним.

Середній дохід на душу населення на островах вище, ніж в Америці приблизно на 50 %. По ВВП регіон і зовсім є одним зі світових лідерів. Ціни на житло тут дуже високі, так як архіпелаг давно вже привернув до себе увагу світової еліти.

Низькі прямі податки на особистий і корпоративний дохід посприяли тому, що Бермуди стали одні з світових офшорних центрів. Вони мають розвинену економіку і виступають експортером широкого переліку фінансових послуг (інвестиційні фонди, страхування, перестрахування тощо).

Валюта

Бермудський долар (100 центів або монет Бермудських островів) дорівнює американського долара. Обома валютами можна без проблем розплачуватися в місцевих торгових точках. Інші валюти тут не приймаються, але обмінних пунктів в регіоні дуже багато. Розплачуватися кредитною карткою можна практично у всіх готелях, пансіонатах, ресторанах і магазинах. Самим зручним способом ввезення грошей на Бермуди є купівля туристичних чеків в доларах США.

На островах архіпелагу не існує податку на продаж, але з усіх, хто покидає регіон, стягується плата в розмірі 20 доларів. У більшості місцевих ресторанів, вартість обслуговування (в середньому 15 % від загальної суми) автоматично включається в рахунок. Платити чайові персоналу місцевих готелів тут не потрібно, так як вони також враховуються при оплаті номери. Носіям місцевого аеропорту в якості чайових зазвичай дають кілька доларів, а таксистам – до 15 % від вартості поїздки.

Столиця

Столицею Бермудських островів є місто Гамільтон. Його історія почалася в 1790 році, коли місцевий уряд зарезервував 145 акрів під резиденцію. Однак офіційною столицею Бермудських островів Гамільтон став лише в 1815-му, коли адміністративний центр був перенесений з Сент-Джорджа. На той момент він вже був великим торговим вузлом. Повноправним містом його визнали ще пізніше – в 1897 році, після будівництва в ньому англіканської церкви. Дещо пізніше тут був зведений і католицький собор.

Місто відноситься до округу Пембрук. Свою назву він отримав на честь Генрі Гамільтона, який служив на посаді губернатора Бермудів з 1778 по 1794 рік. Сьогодні столиця архіпелагу є її єдиним містом і місцем зосередження більшості установ, як урядових, так і комерційних.

Центр Гамільтона розташовується на вулиці Фронт-Стріт, яка простягається вздовж узбережжя гавані головного острова. Обійти пам’ятки міста можна буквально за пару годин. З іншими островами архіпелагу Гамільтон з’єднують поромні переправи.

Національна символіка

Прапор Бермудських островів був прийнятий у 1910 році і дещо змінений у 1967 та 1999 роках. В основі прапорів всіх заморських територій Великобританії лежить синє англійське кормове прапор. В Бермудах ж ця практика не була застосована. Прапор Бермудських островів представлений червоним англійською морським торговим прапором, у нижній правій частині якого розташувався місцевий герб.

На гербі регіону представлений лев, який тримає щит із зображенням аварії фрегата Вірджинській компанії «Морська удача», яке відбулося в 1609 році близько Бермудів. Пасажири судна спаслися і заснували перше поселення на островах архіпелагу.

Культура

Культура Бермудів дуже багата і різноманітна, так як вона формувалася з суміші культур різних народів. Найбільший слід у ній залишили корінні американці. Поряд з їхніми звичаями зустрічаються відгомони африканських, ірландських, іспано-карибських і шотландських звичаїв, і це далеко не все. У XVII столітті переважаючою стала англо-саксонська культура. А імміграція на Бермуди з португальських атлантичних островів призвела до того, що чимала частина місцевого населення розмовляє португальською мовою.

В XX ст. відбулася друга хвиля імміграції з англомовних островів, яка не могла не позначитися на місцевій культурі. Після Другої світової війни західні індіанці ввезли на архіпелаг музику каліпсо, а в кінці 70-х, з припливом ямайських емігрантів, острови охопила любов до музики реггі.

Спочатку, література на Бермудах була не дуже багатою і обмежувалася творами, комментирующими особливості архіпелагу. Лише в XX ст., тут масово почали видаватися книги місцевих авторів, однак лише мала частина цієї літератури була художньої.

Важливу роль в культурі Бермудів грають танці, особливо – барвистий гомбей. Тут у різні роки проживали такі знаменитості, як: Майкл Дуглас, Граф Кеймрон, Кетрін Зета-Джонс, Діана Ділл та інші. Картини місцевих художників успішно продаються по всьому світу. Так, імпресіоністські пейзажі Альфреда Бирдсея прославили його далеко за межами батьківщини.

Популярним заняттям серед місцевих ремісників є вирізання різних скульптур з кедра. Кожен рік, на Великдень, жителі архіпелагу майструють і запускають в небо паперових змій, які символізують підйом Христа.

Спорт

Одним з найпопулярніших способів проведення дозвілля для населення Бермудських островів є спорт. Для багатьох місцевих жителів він став сенсом життя. На архіпелазі займаються крикетом, гольфом, регбі, футболом, спортивною риболовлею, а також кінним і вітрильним спортом. У 2007 році збірна команда Бермудів з крикету взяла участь у Кубку світу.

Особливу увагу на островах приділяється гольфу. Тут часто проводять турніри та чемпіонати з цього елітного виду спорту. Величезною популярністю користується Королівський гольф-клуб Бермудів, який має в своєму розпорядженні 16 першокласних полів.

У 2006 році на островах сформувалася професійна футбольна команда, яка виступає в іграх Об’єднаних ліг.

Бермудський трикутник

Говорячи про Бермудах, не можна обійти увагою і знаменитий Бермудський трикутник. Так називають район Атлантичного океану, в якому нібито зникають морські і повітряні суду. Вершинами умовного трикутника є: Бермуди, Флорида і Пуерто-Ріко. Цей район також називають диявольським.

Для пояснення фактів зникнення судів висувалося чимало різних гіпотез, починаючи від специфічних погодних умов і закінчуючи діяльністю інопланетян. На думку скептиків, кораблі і літаки зникають в зазначеному районі з природних причин, і відбувається це не частіше, ніж в інших місцях Атлантики і світового океану в цілому. Цієї думки офіційно дотримується берегова охорона Америки і велике страхове агентство lloyd’s. Так чи інакше, до Бермудського трикутника мандрівники ставляться з обережністю. Це, втім, ніяк не позначається на популярності Бермудів.

Пам’ятки

Основні визначні пам’ятки регіону зосереджені в Гамільтоні та Сент-Джорджі. Особливий інтерес серед туристів викликають вузькі центральні вулиці столиці, на яких стоять цікаві будівлі, виконані в вікторіанському стилі зі звисаючими верандами і кованими парканами.

Любителям живої природи рекомендується відвідати парк Па-ла-віль, в якому можна не тільки прогулятися по мальовничих тінистих алеях, але і відвідати місцевий історичний музей. Тим, хто цікавиться живописом, варто заглянути в Національну галерею Бермудів. Ну, а цінителі архітектури з задоволенням оглянуть собор Міст-Холі Трініті, п’ятикутний Форт-Гамільтон, Форт-Скар, Уотервиль, а також будівлі Сенату і каплиці.