Податок на освіту і культуру
З 1931 року був введений «культрилсбор», тобто податок на освіту і культуру. Це перший крок до платної освіти в СРСР. Селяни зобов’язані були сплачувати щорічно 20-80 рублів з одного двору. Сільські жителі платили і за освіту своїх дітей, колгоспники в складчину оплачували підручники і зошити, письмові приналежності, ремонт і будівництво шкіл. Для села це були дуже великі гроші.
«Зміна платності навчання..» в 1940-м
Рада Міністрів СРСР ввів платне освіту для учнів старших класів середніх шкіл і студентів вузів. Було офіційне постанову. З 1 вересня 1940 року учні, які навчаються в 8, 9, 10 класах шкіл, або їх опікуни повинні були вносити оплату за навчання. Для шкіл Москви і Ленінграда, столичних міст республік вона становила 200 рублів в рік, а у всіх інших населених пунктах — 150 рублів на рік. У вузах навчання коштувало 400 рублів в рік у Москві, Ленінграді та столицях республік, 300 рублів в рік у всіх інших містах.
Наскільки великими були ці гроші для радянських громадян? Формально при середньому доході 400-500 рублів в місяць оплата за навчання не була катастрофічною. Але якщо подивитися на статистику, то реальних доходів було недостатньо, а додатково стягувалися обов’язкові облігаційні позики (20-25 % від зарплати). Так, навчання у старшій школі обходилося в 4 % річного доходу батьків на одну дитину, а навчання у вузі — 9 % за рік навчання.
